48. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

У разі реалізації алкогольних напоїв та пива за договорами комісії (консигнації) платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі алкогольних напоїв та пива), які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції.

Особливості справляння збору суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності,

Об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду.

За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.

Нараховані суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства залишаються на спеціальному рахунку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Головним розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства. Суми збору розподіляються та використовуються таким чином: вісімдесят п'ять відсотків - на розвиток виноградарства і садівництва, п'ятнадцять відсотків - на розвиток хмелярства.

Забороняється нецільове використання зазначених коштів.

Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та порядок використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

49. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Платники збору

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об’єктами оподаткування.

Об’єкти оподаткування збором

Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:

1. колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт - товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів;

судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

База оподаткування збором

База оподаткування визначається:

1. для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів, інших колісних транспортних засобів) - за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

2. для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

3. для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

2. База оподаткування для транспортних засобів, зазначених у пункті 233.1 цієї статті, визначається окремо для кожного транспортного засобу.

Ставки збору

1. Ставки збору для колісних транспортних засобів:

1.1. для мотоциклів: 

Група	Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів		Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна
	від	до (включно)
1	до 500		3,27
2	501	800	5,45
3	понад 800		10,89

 

1.2. для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном): 

Група	Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів		Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна
	від	до (включно)
1	до 1000		3,27
2	1001	1500	5,45
3	1501	1800	7,62
4	1801	2500	10,89
5	2501	3500	27,23
6	3501	4500	43,56
7	4501	5500	49,01
8	5501	6500	59,90
9	понад 6500		65,34

 

1.3. для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,54 гривні за 1 кВт потужності двигуна;

1.4. для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, - 5,45 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

1.5. для тракторів - 2,72 гривні за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

1.6. для вантажних автомобілів:

Група	Об’єм циліндрів двигуна, куб. сантиметрів		Ставка збору, гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна
	від	до (включно)
1	до 8200		16,34
2	8201	15000	21,78
3	понад 15000		27,23

 

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажопасажирських автомобілів сплачується за ставками, установленими для вантажних автомобілів;

1.7. для сідельних тягачів - 16,34 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

1.8. для автомобілів спеціального призначення - 5,45 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

1.9. для інших колісних транспортних засобів, які не зазначені у підпунктах 1.1–1.8 цього пункту, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

2. Ставки збору для суден:

2.1. для суден, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):

Група	Потужність двигуна, кВт	Ставка збору, гривень за 1 кВт потужності двигуна
1	до 55 (включно)	2,72
2	понад 55	3,27

 

2.2. для суден, не оснащених двигуном:

Група	Довжина корпусу судна, метрів	Ставка збору, гривень за 100 сантиметрів довжини корпусу судна
1	до 7,5 (включно)	7,62
2	понад 7,5	15,25

 

3. Ставки збору для літаків і вертольотів:

3.1. для літаків - 1,09 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;

3.2. для вертольотів - 1,09 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

4. Ставки збору, встановлені пунктами 1–3 цієї статті, застосовуються:

4.1. для нових транспортних засобів - з коефіцієнтом 1;

4.2. для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 1.3 і 1.5 пункту 1 цієї статті), які використовувалися до 8 років, - з коефіцієнтом 2;

4.3. для транспортних засобів, зазначених у пунктах 2 і 3 цієї статті, які використовувалися понад 8 років, - з коефіцієнтом 3;

4.4. для транспортних засобів, зазначених у пункті 1 цієї статті (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 1.3 і 1.5 пункту 1 цієї статті), які використовувалися понад 8 років, - з коефіцієнтом 40.

Пільги щодо збору

1. Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

2. У разі відчуження транспортних засобів, зазначених у пункті 235.1 цієї статті, особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов’язані сплатити збір за ставками у порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

Податковий період

1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Строк сплати збору

1. Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Порядок обчислення збору

1. Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта, зазначеного у пункті 4 статті 234 цього Кодексу.

Порядок сплати збору

1. Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

2. Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

3. Платники збору зобов’язані при першій реєстрації в Україні пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати збору, - відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

4. У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.

5. Центральні органи виконавчої влади, що забезпечують здійснення обліку та реєстрації транспортних засобів, зобов’язані повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про зареєстровані транспортні засоби, про осіб, на яких вони зареєстровані, а також зняті з реєстрації такі транспортні засоби. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики

50. Сутність та етапи адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів).

    Співвідношення понять „адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів” і „адміністрування податкового боргу”

1) як самостійні поняття у розрізі класифікації функцій органів ОДПС, які відносяться до групи їх основних функцій;

2) у вигляді співвідношення первинного процесу – адміністрування податків, зборів, інших обов’язкових платежів через поняття „податкове зобов’язання” та похідного – адміністрування податкового боргу через поняття „податкового боргу” (порушення строків сплати податкового зобов’язання).

„адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів” та „адміністрування податкового боргу” як поняття включають у себе систему управлінських (адміністративних) функцій суб’єктів господарювання – платників податків, які зобов’язані здійснювати нарахування та сплачувати податкові зобов’язання у встановлені законом строки, а у випадку виникнення податкового боргу – здійснювати самостійні заходи щодо його сплати за рахунок самостійного визначення ресурсів та інших додаткових джерел, передбачених статтею 7 Закону 2181. При цьому система управління ОДПС (суб’єкт управління) з певними завданнями, функціями, повноваженнями та структурою передбачених законодавством щодо контролю за сплатою податкових платежів, податкового боргу на певному адміністративному рівні взаємодіє з системою управління певного виду суб’єктів господарювання (об’єкт управління або об’єкт контролю) і, таким чином, створюють єдину взаємодіючу управлінську систему, яку можна представити за умовною схемою „контроль (ОДПС) – сплата (суб’єкт господарювання)”. Ця управлінська система має три основні елементи: „суб’єкт управління в особі відповідних підрозділів податкового органу” – „об’єкт управління (впливу) в особі посадових осіб суб’єкта господарювання і його активів” та „взаємодії (або „взаємозалежності”) двох перших елементів, як зв’язуючий елемент, що надає динамічності представленій системі. Відомий російський вчений Ф.І. Шамхалов зазначав, що „сущность взаимодействия предпринимательских структур, с одной стороны, и органов государственной власти, с другой, заключается в согласовании своеобразной интеграции действий… на основе консенсуса экономических интересов сторон в целях наиболее эффективной реализации специфических функций… Содержание процесса взаимодействия находит выражение в выработке механизма функционирования и развития, отборе наиболее приемлемых форм и методов этого взаимодействия, конкретных технологий их реализации”.За загальним правилом, мотивація підприємницької діяльності платника податків спрямована на максимізацію отримання прибутку. У свою чергу, за наявності фінансово-економічної кризи на підприємстві і податкового боргу основним завданням управління такого суб’єкта господарювання стає більше підтримання змісту внутрішніх параметрів підприємства – фінансової стійкості, забезпечення його поточної „життєдіяльності”, управління кредиторською та дебіторською заборгованістю з одночасним збільшенням рівня організаційно-господарських відносин і зменшення рівня господарсько-виробничих відносин.

З іншого боку, мотивація податкового адміністрування, в т. ч. адміністрування податкового боргу як його підгалузі, – це мобілізація державних фінансових ресурсів (доходів) за рахунок притягнення економічних ресурсів суб’єктів господарювання у термін, визначений законодавством.

Удосконалення всіх зазначених елементів системи податкового адміністрування, на нашу думку, є основним моментом цього процесу і особливо при здійсненні адміністрування податкового боргу, оскільки саме в останньому випадку найбільше проявляється фіскальна функція податкових органів і рівень їх належної взаємодії як суб’єктів управління до платників податків (об’єкта управління або впливу). При цьому ступінь втручання державно-адміністративної системи управління (структурні підрозділи стягнення податкового боргу, завдання, функції, засоби, способи, методи) у внутрішньо-адміністративну систему управління – податкового боржника залежатиме від ряду факторів, основними з яких є: 1) своєчасність та дисциплінованість сплати податкових платежів; 2) стадія кризового стану суб’єкта господарювання; 3) розмір його суми заборгованості та термін несплати; 4) досконалості його системи управління; 5) внутрішні взаємовідносини власників (співвласників) суб’єкта господарювання – податкового боржника, його менеджерів з податковими керуючими та іншими посадовими особами податкових органів, інвесторами (кредиторами) тощо. Звідси визначатиметься і сутність взаємодії зазначених елементів системи та вирішуватимуться питання розмежування понять „адміністрування податків, зборів, інших обов’язкових платежів” та „адміністрування податкового боргу”.

На нашу думку, саме на етапі взаємодії з управлінськими системами суб’єктів господарювання виникають найбільші проблеми податкового адміністрування, особливо при здійсненні процедур стягнення податкового боргу (конфлікт інтересів, різноманітні види ризиків тощо). Крім цього, необхідно підкреслити важливість ранніх етапів зазначеного процесу адміністрування – коли виникає необхідність застосування попереджувальноконтрольних, адміністративно-примусових, адміністративно-корпоративних, антикризових та інших заходів і методів, передбачених нормативно-правовими актами.

Таким чином, адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів (податкове адміністрування) слід розуміти як управлінську діяльність публічно-правового характеру, що здійснюється податковими органами, іншими органами державної влади в межах їх компетенції та суб’єктів господарювання, щодо формування державних доходів з метою реалізації функцій податків, яка включає в себе здійснення ними попереджувально-контрольних, адміністративно-примусових, адміністративно-корпоративних, антикризових та інших функцій зі сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів у порядку, передбаченому законодавством з питань оподаткування