41. Ставки, порядок обчислення та сплати єдиного податку суб’єктами малого підприємництва.

Підрозділом 8 Розділу XX Податкового кодексу України дія Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99) (далі – Указ) продовжена до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

Особливістю є те, що єдиний податок буде сплачуватись на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку, що підлягає перерахуванню до  бюджетів відповідно до норм Указу (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються суб’єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, починаючи з 7 лютого 2011 року, тобто з дати відкриття Державним казначейством України  рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, наказу Міністерства фінансів України від 14.01.11 № 11 „Про бюджетну класифікацію та її запровадження”, нараховані за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку будуть сплачуватись платниками до місцевих бюджетів у розмірі 43 відсотка від загальної нарахованої суми на рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050300 для юридичних осіб та за кодом 18050400 для фізичних осіб – платників єдиного податку, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – на окремий рахунок, відкритий Державним казначейством України у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Окремо слід наголосити, що оскільки раніше відкриті рахунки (за кодами 16050100 та 16050200) є розподільчими, то будь-які суми, що надходили на них, розподілялись відповідно до вимог Указу: 43 відсотка – до місцевих бюджетів, 57 відсотків – до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тому авансові платежі, сплачені платниками єдиного податку на зазначені рахунки у січні-лютому за звітні періоди 2011 року, розподілені органами Державного казначейства України у встановленому раніше порядку.

У разі якщо до 07.02.11 платниками єдиного податку вказані авансові платежі сплачувались у розмірі 43 відсотків єдиного податку, то з метою упередження виникнення недоплат єдиного податку до місцевих бюджетів зазначеній категорії платників необхідно самостійно доплатити суми раніше сплачених та розмежованих органами Держказначейства авансових внесків до рівня 43 відсотків єдиного податку. Кошти повинні бути спрямовані на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників – юридичних осіб та за кодом 18050400 для платників – фізичних осіб.

Крім того, платежі, що підлягають сплаті до бюджету після 07.02.11, вносяться платниками податку в сумі 43 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки, відкриті за кодами  бюджетної класифікації 18050300 для платників – юридичних осіб та за кодом 18050400 для платників – фізичних осіб.

В той же час, у разі наявності у платника заборгованості з єдиного податку станом на 07.02.11,  кошти, спрямовані в рахунок погашення такого податкового боргу, повинні сплачуватись на розподільчі рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050100 та 18050200, які за економічним змістом є аналогами кодів 16050100 та 16050200, оскільки ці кошти підлягають розподілу за нормативно встановленими пропорціями  до місцевого бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які діяли в період виникнення цього боргу