6.8. Технологія виконання бетонних і залізобетонних робіт

Потокове виконання бетонних і залізобетонних робіт передбачає поділ зволожуваного об'єкта на захватки (ділянки), рівні за обсягом. Комплекс технологічного процесу виробництва залізобетонних складових (окремих потоків) такий: установлення риштувань і опалубки, встановлення арматури, укладання бетонної суміші, витримування бетону і догляд за ним, розопалублення.

При розбивці обсягу робіт на три захватки, приблизно однакові за трудомісткістю, процес виконують у такій послідовності. На першій захватці роботи починають з установлення опалубки. Потім теслі переходять на другу захватку, а арматурники приступають до укладання арматури на першій захватці. Після цього теслі переходять на третю захватку, арматурники – на другу, а бетонники – на першу захватку. По закінченні роботи теслі йдуть на інший об'єкт, арматурники переходять на третю захватку, а бетонники – на другу. Потім на першій захватці починають розопалублення і т.д. Таким чином, організують безупинне і ритмічне провадження робіт, що зв'язують з календарним планом і передбачають у технологічній карті. У ній повинні відбиватися основні дані щодо виконання і комплексної механізації будівельного процесу, потребу в матеріально-технічних ресурсах і в робітниках за професіями і розрядами, а також вказівки з охорони праці. Крім того, наводяться схема організації, графік проведення робіт, калькуляція трудових витрат.

Організація бетонних і залізобетонних робіт потоковим методом повинна забезпечувати скорочення терміну зведення споруд.

6.9. Догляд за бетоном і розопалублення конструкцій

Заходи щодо догляду за бетоном при позитивних температурах передбачають захист від втрати води в результаті випару і запобігання механічним впливам у період твердіння.

Основні методи догляду можна підрозділити на ті, що передбачають зволоження бетону, і ті, що запобігають випару води з його поверхні. До зволожуючих способів відносять: поливання, влаштування покриваючого водяного басейну й укриття водонасиченими вологоємкими матеріалами.

Полив бетону зручно здійснювати із застосуванням спринклерних насадок. Недолік способу полягає в тому, що потрібна велика кількість води і постійне спостереження, щоб поверхня бетону не залишалася сухою.

Покриття бетону вологоємкими матеріалами вимагає періодичного їх зволоження. З цією метою застосовують засипання обпилюваннями, піском, укриття брезентом або мішковиною.

Інший спосіб догляду за бетоном передбачає запобігання випару вологи з бетону без зволоження і заснований на укритті поверхні водо- і паронепроникними матеріалами. До них відносять бітуміновані сорти паперу (наприклад, пергалін), плівки з полімерних матеріалів, а також різні плівкоутворюючі матеріали.

Правильне визначення термінів початку догляду за бетоном і його тривалості (тобто режиму догляду) впливає на якість матеріалу в конструкції.

У всіх випадках вологісний догляд за бетоном слід починати після протікання початкової фази гідратації, що запобігає поглинанню бетоном надлишкової вологи. Цей початковий період відповідає орієнтованому досягненню бетоном міцності 0,3...0.5 МПа. Термін досягнення такого стану коливається від 2 до 14 год. і визначається лабораторією. Тривалість догляду за бетоном визначається терміном досягнення ним 50...70% проектної міцності.

Розопалублення конструкцій є однією з важливих і трудомістких операцій у комплексному процесі зведення монолітних конструкцій. При розробці й установці опалубки необхідно передбачати, щоб її можна було легко і просто зняти.

Розопалублення конструкції слід проводити акуратно, щоб забезпечити схоронність опалубки для повторного застосування, а також уникнути пошкоджень бетону. Розопалублення починають після того, як бетон набере необхідну міцність. Не слід затримувати зняття опалубки, тому що це знижує оборотність. Бічні елементи опалубки, які не несуть навантажень, можна знімати тільки після досягнення бетоном міцності, що забезпечує схоронність кутів, крайок і поверхонь. Щити фундаментів, колон, стін, балок і ригелів знімають через 8-72 год. Терміни розопалублення встановлюють залежно від виду цементу і температурно-вологісного режиму твердіння бетону.

Несучі елементи опалубки знімають після досягнення бетоном міцності, що забезпечує схоронність конструкцій. Ця міцність при фактичному навантаженні менше 70% від нормативної складає: для плит прольотом до 3 м і несучих конструкцій прольотом до 6 м – 70%, для конструкцій з прольотами більше 6м і конструкції з арматурою, що напружується, – 80% від проектної. Якщо фактичне навантаження більше 70% нормативної, несучу опалубку знімають після того, як бетон таких конструкцій набере проектну міцність.

Якщо конструкції армовані твердими несучими каркасами, знімати бічну і несучу опалубку дозволяється тоді, коли міцність бетону досягне 25% від проектної. Видаленню несучої опалубки повинне передувати плавне і рівномірне спускання підтримуючих риштувань – розкружалювання. Для цього опускають опорні домкрати, послабляють парні клини або випускають пісок з опорних циліндрів під стояками. Забороняється рубати чи спилювати навантажені стояки. Опори, що підтримують опалубку балок, прогонів і ригелів, опускають одночасно по всьому прольоту.

Опорні стояки, що підтримують опалубку міжповерхових перекриттів, які знаходяться безпосередньо під тими і бетонуються, видаляти не дозволяється. Стояки опалубки нижче розташованого перекриття можна видаляти лише частково. Під усіма балками і прогонами цього перекриття прольотом 4 м і більше рекомендується залишати так звані стояки безпеки на відстані один від одного не більше 3 м. Опорні стояки інших, нижче розташованих перекриттів, дозволяється видаляти повністю лише тоді, коли міцність бетону в них досягла проектної.

Несучу опалубку видаляють у два, три прийоми і більше залежно від прольоту і маси конструкції. При цьому візуально, а іноді за допомогою геодезичних приладів спостерігають за станом конструкції, яку розопалублюють.

Особливо обережно треба розопалублювати склепіння, арки, куполи та інші тонкостінні і великопрольотні конструкції. Перед розкружалюванням арок і склепінь із затягуваннями обов'язково затягують натяжні муфти. Розкружалювати арки і склепіння починають від замка і ведуть до опорних п'ят. Знімання опалубки з куполів, перекриттів круглих резервуарів і лійок бункерів виконують концентричними рядами у напрямку від центра до периметра. При цьому опори, розташовані в одному концентричному ряді, рекомендується опускати одночасно.

Для зняття опалубки застосовують гострозубці, підйомні ножиці, гайкові ключі, кувалди і комплект ломиків.

При зніманні опалубки з фундаментів і стін спочатку обрізають стяжні болти або дротові скрутки; перші – газовим зварюванням, другі – за допомогою підйомних ножиць. Далі знімають зчіпки і ребра, після чого ломиками відриваються від бетону окремі щити. При розопалубленні колон видаляють нижні рамки і бруски, які обрамляють, знімають хомути і відривають щити.

Розопалублювати плити перекриттів починають з видалення підкружальних дошок і кружал. Два-три зняті кружала укладають на риштування під плитою для запобігання падінню опалубних щитів перекриття.

Великощитову опалубку масивів, стін і фундаментів знімають кранами за допомогою спеціальних важільних пристроїв (рис.6.32). Для знімання опалубних панелей при їхньому двоярусному розташуванні (рис.6.32, а) кут штанги 1 через ролик 8 упирають у сталеву пластину 4 верхньої панелі. При цьому кінець короткого плеча важеля давить на прогін нижньої панелі 3 і відриває її від бетону. Відірвану панель переставляють краном у нове місце.

Для знімання одноярусних опалубних панелей (рис.6.32, б) ролик 8 важільного пристрою упирають в сталеву пластину 4, врізану в палубу панелі. Обойма 2 упирається в прогін. При повороті важеля в положення II опалубна панель відривається від бетону. Слід мати на увазі, що незмазана опалубка, що має щілини між окремими дошками і щитами, міцно зчіплюється з бетоном і для її видалення потрібні великі зусилля.

а

б

Рис 6.32 – Важільний пристрій для зняття великощитової опалубки:

а – Т-подібний важіль; б – те ж Г-подібний; 1 – штанга; 2 – горизонтальний упорний прогін; 3 – вертикальне ребро; 4 – сталева пластина; 5 – палуба, 6 – ребро верхнього щита; 7 – петля; 8 – опорний ролик; 9 – гвинт; 10 – обойма