
Лабораторне заняття №9
Тема. Методика організації фронтально-групової колективної діяльності дітей різного віку
Цілі:
визначити цілі та завдання організації фронтально-групової колективної діяльності учнів різного віку;
з’ясувати методику та вимоги до її організації;
охарактеризувати технології фронтально-групової колективної діяльності з наступним їх моделюванням.
План
Цілі та завдання фронтально-групової колективної діяльності учнів різного віку.
Методика організації фронтально-групової діяльності та вимоги до неї.
Технології фронтально-групової колективної різновікової діяльності школярів.
Практичне завдання
Ознайомитися з методичними матеріалами до заняття.
Розробити фрагмент заняття з однією із запропонованих технологій, враховуючи віковий підхід. Зазначити наступне:
Вікова категорія дітей: |
Вид заняття: |
Тема заняття: |
Цілі етапу: |
Технологія організації фронтально-групової роботи на даному етапі (вказати обрану технологію та порядок роботи) |
Вікова взаємодія: |
Підсумок роботи (результат):
|
Література
Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность школьников. – М., 1977. – 159 с.
Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся: Проблемы обучения. – К.: Выща школа, 1990. – 135 с.
Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.
Пометун О.І. та ін. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.
Матеріал до заняття
Навчаючи – вчусь (“Кожен учить кожного”, “Броунівський рух”)
Мета технології: використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання.
Обладнання: картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.
Порядок роботи:
Крок 1. Роздайте по одній картці кожному учневі.
Крок 2. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картці. Перевірте, чи розуміють вони прочитане.
Крок 3. Запропонуйте їм ходити по класу і знайомити зі своєю інформацією інших однокласників.
Крок 4. Учень може одночасно говорити тільки з однією особою. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і самому отримати інформацію від іншого учня. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учня з максимальною кількістю інших для отримання якомога повної інформації.
Крок 5. Після того як учні завершать цю вправу, запропонуйте їм розповісти, відтворити отриману інформацію. Проаналізуйте та узагальніть отримані ними знання. Відповіді можуть записуватись на дошці.
Обговорення проблеми в загальному колі
Мета технології: з’ясування певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.
Порядок роботи: Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми. Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитись. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.
Додаткові вказівки: Ключем до ефективності обговорення великою групою є те, як учитель ставить запитання. Уникайте закритих запитань, тобто таких, на які можна відповісти коротко (“так” або “ні”). Вживайте відкриті запитання, які починаються з “як”, “чому”, “який”. Заохочуйте всіх учасників до висловлення своїх ідей.
Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. Демонструйте увагу до всіх, дякуючи кожному учневі за запитання та висловлювання. Це стимулюватиме присутніх продовжувати ділитися цінною інформацією, яку в іншому випадку вони відкинули б як нудну, нетипову, недоцільну та зайву.
Не дозволяйте будь-кому домінувати над групою під час дискусії. Обмежити це можна, сказавши: “А тепер послухаймо, що скаже хтось інший або інша”, або “я хотіла (хотів) би, щоб усі мали можливість сказати своє слово”.
Не слід забувати, що велика кількість загальнокласних обговорень втомлює. Зловживання цією методикою призводить до втоми і нудьгування.