12.Взаємовідносини підприємств із бюджетом та

позабюджетними фондами.

Фінанси господарських суб'єктів — це система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання фондів грошових ресурсів на макроекономічному рівні. Це відносно самостійна сфера фінансових відносин, яка має свої принципи функціонування та специфіку організації та реалізації притаманних фінансам функцій.

Фінанси суб'єктів господарювання, як складова частина фінансової системи, функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється національний доход — основне джерело фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність підприємств відображається у грошових потоках, які характеризують різноманітні та різносторонні відносини. Сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:

між підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного фонду (наприклад, одержання коштів з державного бюджету, емісія акцій, надходження пайових внесків та інше);

між підприємством і державою у межах законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування загальнодержавних цільових грошових фондів;

- між підприємством і банками з приводу одержання та повернення кредитів, а також виплати процентів за користування ними.

між підприємством та його постачальниками і покупцями з приводу виконання господарських договорів і зобов'язань.

усередині підприємства - з приводу розподілу прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати податків і обов'язкових платежів.

між підприємством в цілому та його підрозділами з приводу розподілу коштів на формування фондів основних засобів.

між підприємством і його працівниками з приводу створення фонду оплати праці, матеріального заохочення та інші.

Усі вищезгадані відносини базується на формуванні і русі фінансових ресурсів підприємств, їх ефективному використанні.

Організація і функціонування фінансів підприємницьких структур ґрунтується на відповідних принципах.

В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок, притаманний ринковій економіці. Його метою є одержання максимального прибутку при найменших витратах та мінімальному можливому ризику.

Комерційний розрахунок базується на таких основних принципах:

Господарська і фшансова незалежність .

Самоокупність.

Самофінансування.

Фінансова відповідальність ,

Контроль за фінансово-господарською діяльністю

13. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи, шляхи їх удосконалення.

Серед основних питань бюджетної політики, таких, як проблеми формування доходної частини державного бюджету, визначення пріоритетів у витрачанні бюджетних коштів, забезпечення їх цільового та ефективного використання, важливим є питання зміцнення місцевих бюджетів, організації міжбюджетних відносин, тобто відносин між державою, АР Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання їх функцій.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечити виконання цих повноважень.

Важливою передумовою створення ефективної системи міжбюджетних відносин є розробка стратегії соцїально -економічного розвитку регіонів, визначення механізмів активізації регіональної економічної політики, реалізації цілеспрямованих заходів щодо реструктуризації економіки територій, у тому числі шляхом надання трансфертів місцевим бюджетам згідно з критеріями економічної ефективності.

Система міжбюджетних трансфертів, визначена Бюджетним кодексом України, включає в себе кошти, які безоплатно І безповоротно передаються з одного бюджету до Іншого. Розмір цих трансфертів затверджується Верховною Радою України у Законі ,Про Державний Бюджет України" на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного становища території.

Розрізняють такі види міжбюджетних трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам:

- дотації вирівнювання (міжбюджетнї трансферти на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який їх отримує);

- субвенції на здійснення програм соціального захисту, виконання інвестиційних проектів;

- субвенції на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою.

Розподіл міжбюджетних трансфертів здійснюється з урахуванням загальних обсягів фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, кількості мешканців та споживачів соціальних послуг, прогнозні показники доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Важливим напрямком удосконалення міжбюджетних відносин є зміцнення доходної бази місцевих бюджетів, які е фундаментом всієї бюджетної системи і фінансовою основою місцевого самоврядування.

При розподілі доходів між різним рівнями бюджетів одним з головних принципів є максимальне забезпечення кожної ланки бюджетної системи стійкими, регулярними надходженнями коштів, необхідних для реалізації наданих повноважень щодо вирішення задач комплексного розвитку територій. Такий підхід здатний сприяти розширенню самостійності місцевих органів влади у складанні і виконанні своїх бюджетів та посилити їх вплив у регіонах на виробництво, доходність і рентабельність суб'єктів господарювання - платників податків. Ці питання знайшли своє вирішення у Бюджетному кодексі України. У цьому документі передбачено децентралізувати систему державних фінансів, при якій доходи і видатки місцевих бюджетів повинні формуватися на підставі чітких бюджетних правил. Завдяки такому підходу фінансування має здійснюватися на стабільній основі, а процес прийняття бюджетних рішень стане більшою мірою відкритим і досконалим.