2. Дайте загальну характеристику розладам відчуття та сприйняття.

Відчуття - процес відображення окремих властивостей предметтів об’єктивного світу при їх безпосередньому впливові на органи чуття. Відчуття є основою багатьох симптомів і синдромів різних хвороб, одними з елементарних (простих) психічних явищ. Вони можуть мати усвідомлений чи неусвідомлений характер і істотно впливати на особливості скарг хворого на стан власного здоров’я, що істотним чином впливає на процес діагностики.

Загальними для всіх видів відчуття є кількісні і якісні зміни відчуття. До кількісних відносяться такі, як: анестезія - втрата здатності відчувати різні види подразників. Втрата чутливості (анестезія), як правило, поширюється на тактильну, больову, температурну, чутливість і може захоплювати як всі види чутливості (тотальна анестезія ), так і окремі її види (парціальна анестезія ). За механізмами виникнення виділяють: корінцеву анестезію, при якій тотально порушується чутливість в зоні іннервації певного заднього корінця спинного мозку, і сегментарну, при якій порушення виникають в зоні іннервації певного сегменту спинного мозку. Останній вид анестезії може бути як тотальний так і дисоційований, при якому спостерігається відсутність больової і температурної чутливості при збереженій пропріорецептивній і навпаки; гіпоестезія - зниження здатності відчувати різні види подразників; гіперестезія - підвищення здатності відчувати різні види подразників.

Особливо виділяють порушення чутливості аж до її зникнення при певних захворюваннях. Зокрема, описана лепрозна анестезія , яка виникає в результаті специфічного пораження шкірних рецепторів при лепрі і характеризується послідовним послабленням і втратою температурної, больової, а потім тактильної чутливості. Довго при цьому зберігається пропріорециптивна чутливість.

Добре відома істерична анестезія , що характеризується функціональним зникненням чутливості у хворих з істеричними невротичними розладами при відсутності органічного пораження рецепторів, провідних шляхів і центрів нервової системи. В рамках істеричної анестезії описані порушення больової чутливості за типом “панчіх і рукавичок” . Вони проявляються особливим видом порушення больової чутливості, при якій помітні чіткі межі порушення чутливості, що не відповідає зонам іннервації певних корінців і нервів.

Найбвільш часто зустрічається в клінічній практиці гіперестезія. Вона входить в структуру астенічного синдрому, який являється типовим і широко поширеним способом психічного реагування на захворювання. При цьому гіперестезія захоплює, як правило, всі сфери, але частіше відмічається зорова і акустична гіперестезія.

Крім гіпо- і гіперестезій, при яких порушуються кількісні показники, виділяють якісні розлади відчуттів , наприклад, сінестезію - виникнення відчуття в одному з аналізаторів після подразнення іншого аналізатора. Так, досліджуваний може відчувати неприємні смакові відчуття при певних зорових подразненнях; мати кольорові відчуття при дії звукового подразнення (музики).

Іншою різновидністю патологічних змін є парестезії, які проявляються неприємними відчуттями оніміння, поколювання, печії, повзання мурашок і ін. Вони можуть виникати в різних частинах тіла, мати тенденцію до переміщення. При цьому хворі стають метушливими, непосидю.чими. тривожними. В них помітна підвищена чутливість до доторкання шкіри з одежею, постільною білизною. Можуть бути смакові парестезії , хоча більшість з них зачіпають тактильну чутливість.

До особливих різновидів порушення відчуття відносять сенестопатію тяжке і болюче відчуття локалізоване хворим на якій-небудь ділянці поверхні тіла або у внутрішніх органах, що виникає при відсутності змін у тканинах і органах (натягування, печіння), і сприймається як мігруючі образи.

До розладів відчуттів належить також і свербіж - видозмінене больове відчуття, що викликає потребу почухувати різні ділянки шкіри і слизових оболонок. Свербіж можуть спричиняти різні захворювання внутрішніх органів, токсикози, алергічні фактори. Свербіж несприятливо діє на психіку людини, викликає дратівливість, гнів, злобу.

Порушення сприйняття в меншій мірі, ніж розлади інших сфер психічної діяльності можна патопсихологічно верифікувати. Це пов’язано з суб’єктивним характером переживань відхилень сприйняття. В результаті того, патопсихологічне дослідження даної психічної сфери направлене, в першу чергу, на виявлення скритих розладів, перевід їх у явні, такі, які можна зареєструвати іншими способами. В якості таких методів запропоновані проби Ашафенбурга, Рейхардта, Ліпмана.

При пробі Ашафенбурга досліджуваному пропонується розмовляти по телефону, який попередньо відключений від сітки. При пробі Рейхардта досліджуваному пропонується чистий листок паперу і запропоновано розглянути те, що на ньому намальовано. При пробі Ліпмана після натискування на повіки досліджуваного пропонується сказати, що він бачить. Всі перечислені проби направлені на те, щоб виявити галюцинаторні та ілюзорні образи, наявність яких підозрюється. Але при аналізі проб повністю не можна виключити навіяного характеру галюцинаторних феноменів.

Дослідження сенсорної збудливості подібно до вищеперечислених проб. Це дослідження включає пропозицію вдивитися в малюнки “квадрати, що рухаються” і “хвилястий фон”, що складаються з розміщених в певному порядку і ракурсі квадратів і ліній, які перетинають геометричні фігури. Потім пропонується підрахувати кількість квадратів в кожному ряду чи неясно намальовані фігури. Оцінюються суб’єктивні відчуття, що виникають в процесі експерименту, а також можливий ілюзорний стереоскопічний обман.