- •Предмет і задачі патопсихології
- •Головні задачі дитячої патопсихології:
- •2. Порушення психічної діяльності при епілепсії.
- •3. Феномен пересичення.
- •1. Розкрийте основні завдання патопсихології.
- •2. Дайте теоретичну інтерпретацію процесу спотворення.
- •3. Охарактеризуйте особливості метода клінічної бесіди.
- •Вкажіть, в чому полягають методологічні основи патопсихології (школа Зейгарник).
- •2. Дайте загальну характеристику розладам відчуття та сприйняття.
- •3. Розкрийте особливості метода спостереження
- •1. Охарактеризуйте теоретичні проблеми патопсихології.
- •2. Опишіть клінічну і психологічну феноменологію невротичних розладів .
- •3. Пояснить в чому полягає особливості «функціональних проб».
- •1. Розкрийте суть різниці між патопсихологією та психопатологією.
- •2. Дайте характеристику «корсаковського» синдрому.
- •3. Охарактеризуйте методи патопсихологічної діагностики при розладах сприйняття.
- •1. Розкрийте значення культурно-історичної концепції л.С. Виготського для патопсихології.
- •2. Висвітлить особливості мотивація і патологія сприйняття при психічних захворюваннях.
- •3. Охарактеризуйте основні методи патопсихологічної діагностики розладів пам’яти.
- •3 ВопросІ сторія виникнення методу
- •2 Вопрос
- •3 Вопрос
- •Висвітлить задачі патопсихології в клініці
- •2. Опишіть психологічний аспект вивчення психопатій.
- •3.Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості методикою тат.
- •1. Розкрийте поняття диференційного діагнозу.
- •2. Визначте види порушень пам'яті.
- •II. Клініко-психологічні класифікації.
- •1.Розкрийте зв’язок теоретичних засад патопсихології з теорією діяльності.
- •2.Опишіть порушення пізнавальної діяльності при шизофренії.
- •3.Охарактеризуйте патопсихологічну діагностику особистості методикою піктограми.
- •1. Охарактеризуйте експериментальне дослідження порушень сприйняття при шизофренії.
- •Проаналізуйте феномен перфекціонізму в структурі невротичних розладів.
- •Особенности уровня притязаний и аффективности:
- •3. Дайте характеристику принципу підбору методик для діагностичного патопсихологічного обстеження.
- •1. Опишіть методики дослідження порушень пам'яті.
- •2.Визначте порушення критичності мислення.
- •3. Дайте психологічну характеристику резоньорствування.
- •1. Дайте характеристику психологічним прийомам дослідження порушень особистості.
- •Нарушение смыслообразования
- •Противоречивость.
- •1. Нарушен процесс смысло- и целеобразования.
- •2. Опишіть чинники, що викликають порушення опосередкованого запам'ятовування.
- •3. Проаналізуйте методи дослідження порушень розумової працездатності.
- •3. Порушення опосередкованої пам'яті
- •1. Порушення операціональності сторони мислення при психічних захворюваннях
- •2. Порушення ієрархії мотивів при психічних захворюваннях
- •3. Порушення мотиваційної сфери у хворих на шизофренію.
- •1. Порушення психічної діяльності при шизофренії
- •2. Порушення розумової працездатності при психічних захворюваннях
- •3. Дослідження порушень мислення в роботах школи Зейгарник
- •1. Порушення мислення при шизофренії
- •2. Феноменологія і психічні механізми порушення памяти
- •3. Дослідження порушень мислення при шизофреніхї в роботах Полякова
- •1. Дайте характеристику порушення критичності психічно хворих.
- •2. Проаналізуйте основні прийоми дослідження порушень особистості.
- •2. Опосредованная оценка изменений личности через познавательные процессы.
- •3. Охарактеризуйте феноменологію порушень особистості при шизофренії, епілепсії.
- •Нарушение смыслообразования
- •Противоречивость.
- •1. Нарушен процесс смысло- и целеобразования.
- •Опишіть предмет і завдання судової патопсихології.
- •2.Охарактеризуйте загальний підхід до поняття норми.
- •Охарактеризуйте предмет та завдання дитячої патопсихології.
- •Головні задачі дитячої патопсихології:
- •Нозологічна класифікація психічних порушень (за етіологією та патогенезом)
2. Опишіть чинники, що викликають порушення опосередкованого запам'ятовування.
А.Н. Леонтьев: привнесение фактора опосредованности, улучшает воспроизведение слов. У больных фактор опосредования, улучшающий запоминание в норме, часто не только не выполняет своей функции, но становится помехой. Это можно проверить, используя две основные методики, направленные на изучение опосредованной памяти (о самих методиках см. подробно вопрос № 16):
Методика пиктограммы: исследование Г.В. Биренбаум. Задание требует умения увязать понятие, обозначаемое словом, с любым более конкретным понятием, а это возможно только тогда, когда испытуемый может отвлечься от многообразия конкретных значений, которые содержит понятие, обозначаемое заданным словом, когда он может оттормозить все частные значения, связанные с ним. Иными словами, выполнение этого задания возможно при определенном уровне обобщения и отвлечения и позволяет судить о степени обобщенности и содержательности образуемых испытуемых связей. Г.В. Биренбаум указывала, на основную трудность интеллектуальной операции при выполнении задания по методике пиктограмм: круг значений слова шире, чем то одно, которым можно обозначить рисунок. Вместе с тем и значение рисунка шире, чем смысл слова, значение рисунка и слова должны совпадать лишь в какой-то своей части. Именно в этом умении уловить общее в рисунке и слове заключается основной механизм активного образования условного значения; И хотя эта операция опосредования производится довольно легко даже здоровыми подростками, при патологических изменениях мышления создание таких условных связей бывает затруднено.
Пр.: Шизофрения. Само нахождение связи между словом и рисунком никакого труда не вызывает у больного с шизофренией. Больной формально выполняет задание, но содержательной связи нет!
Иногда пиктограмма может носить символический характер; или по созвучию («печаль» - рисует печь, «разлука» - рисует лук, «сомнение» - рисует рыбу сома). Т.о., они не могут в дальнейшем воспроизвести заданные слова, НО встречаются случаи, когда эти шизофрены припоминают слово просто отлично.
Методика опосредованного запоминания (по Леонтьеву): исследование Л.В. Петренко. Исследовались 2 группы больных: 1) симптоматическая эпилепсия; 2) эпилептическая болезнь. Основным результатом работы Л. В. Петренко было установление снижения эффективности опосредованного запоминания по сравнению с непосредственным запоминанием у определенной группы больных — факт, вступающий в противоречие с результатами, полученными при исследовании здоровых людей, взрослых и детей (А. Н. Леонтьев). При этом у разных групп больных опосредованная память нарушалась неодинаково: если у больных симптоматической эпилепсией опосредование лишь в некоторой степени способствовало повышению результативности запоминания, то в группе больных эпилептической болезнью введение опосредования даже препятствовало воспроизведению, снижало его продуктивность. Почему? Механизм, общий для обеих групп (А – предъявленное для запоминания и последующего воспроизведения слово, Х – звено опосредования, картинка):
N: А → Х→ А. Пр.: «прогулка» → карточка с нарисованным деревом → «прогулка»
Эпилепсия:
А → Х→ Х. Пр.: «прогулка» → карточка с нарисованным деревом → «дерево, ель»
А → Х→ Y. Пр.: «прогулка» → карточка с нарисованным деревом → «бор».
Sch.*: А → Х→ Y. Пр.: «прогулка» → карточка с нарисованным деревом → «райские сады… Дело в том, что когда Бог сотворил мир…».
Л.В. Петренко: нарушение опосредованного запоминания обследованных групп связано со своей структурой нарушенной деятельности больных. Выявленная с помощью детального экспериментального исследования (с помощью методики "классификация предметов", метода исключения, счета по Крепелину, исследования уровня притязаний, процесса насыщения и т.д.) общая психологическая характеристика исследованных больных подтверждает ее гипотезу. Если у больных симптоматической эпилепсией нарушения опосредования были связаны с колебаниями их работоспособности, то у больных эпилептической болезнью они объяснялись повышенной инертностью, гипертрофированным желанием отобразить все детали. Последние данные соответствуют результатам исследований И.Т. Бжалавы и Н.В. Рухадзе, которые отмечают, что больные эпилепсией действуют на основе заранее фиксированной установки, носящей инертный и интермодальный характер.