Комп’ютерна телефонія.

При реалізації внутрішніх мереж і створенні спеціальних послуг, набуває широкого впровадження новий напрямок «комп’ютерно – телефонної інтеграції» СТІ (Computer – Telephone Integration).

Для цього використовують СТІ плати які вставляють в слоти розширення комп’ютера, вони представляють собою подібність до багатоканальних модемів. Але мають значно нижчу ціну в перерахунку на окрему лінію і дозволяють здійснювати внутрішню комутацію ліній. Лінії можуть бути міськими і внутрішніми.

За допомогою СТІ плат можуть бути реалізовані різноманітні телефонні додатки (системи голосових меню (IVR), голосова пошта, системи запису голосових повідомлень, шлюзи інтернет – телефонії і цілі міні АТС).

На ринку СТІ плат підтримує фірма Dialogic, яка є підрозділом Intel.

Найчастіше використовують додатки які називають Soft PBX, а комп’ютери з СТІ платами називають телефонними серверами. (Private Branch Exchange) приватний комутатор ліній.

Таке рішення поєднує в собі можливості звичайних міні АТС, але разом з тим дозволяє реалізувати безліч функцій, що недоступні міні АТС.

Програмний код Soft PBX використовується безпосередньо на телефонному сервері, в якому вставлені СТІ – плати, але може бути розподілений по декількох серверах локальної мережі.

Окреме використання внутрішньої комп’ютерної і телефонної мережі є анахронізмом.

Рішення, що використовують комп’ютерну мережу в якості телефонної, називають ІР PBX.

Принцип роботи пзз матриць.

Тривалий час мікромініатюризація телевізійної передавальної апаратури гальмувалася використанням електровакуумних перетворювачів світла у електричний сигнал (відикони, передавальні телевізійні трубки).

З винайденням у 1969 р., приладів зарядового зв’язку стало можливим вирішення даної проблеми, вдалося створити твердотільні передавальні прилади з кількістю елементів розкладу, яка відповідає телевізійним стандартам.

Отже в сучасних телевізійних камерах в якості перетворювача світла у електричний сигнал використовують твердотільні прилади з зарядовим зв’язком (ПЗЗ) (ССD) – відео матриці .

ПЗЗ матриця являє собою мініатюрну площадку, на якій створена система мікромініатюрних МОН – конденсаторів.

1000 х

метал

окисел

напівпровідник

Однією з обкладинок кожного конденсатора є металевий електрод, а іншою напівпровідник. Діелектриком є тонкий шар оксиду напівпровідника.

Коли на будь-який конденсатор падає світло, відбувається процес його заряджання, при цьому величина заряду буде залежати від інтенсивності світла, що попало на нього.

Таким чином по полю матриці формується потенціальний рельєф адекватний оптичному світловому зображенню.

Потім отриманий потенціальний рельєф зчитується відповідно до телевізійних стандартів в кожному кадрі пострічково всі конденсатори матриці скидують свій нагромаджений заряд, формуючи залежність струму від часу, який переводиться у стандартний телевізійний сигнал.

Принцип роботи кольорових відео матриць аналогічний, але тоді кожен елемент поділяється на три частини, кожна з яких відповідає за свою складову кольору (виділення кольору відбувається спеціальним мозаїчним фільтром, який наноситься на відео матрицю і до кожного елемента пропускає певну складову кольору).

Використання світлоділильних фільтрів зменшує світловий потік, що поступає на елемент матриці ПЗЗ. Це приводить зменшення чутливості кольорових матриць у порівнянні з чорно-білими ПЗЗ, на порядок при такій самій площі.

Зчитування електричного сигналу, нагромадженого під дією світла може також здійснюватися двомірною координатною адресацією до елементів фотодіодних або фоторезистивних матриць.

Кількість елементарних конденсаторів (елементів) по горизонталі визначає горизонтальну розподільну здатність, а кількість елементів по вертикалі жорстко прив’язана до телевізійного стандарту. PAL 625 CTP і 50/25 кадрів.

Основні параметри:

1. Формат – характеризує розміри відеоматриці камери (але в дійсності мало відображає фізичні розміри матриці і історично зв’язаний з електронно- променевими трубками).

Формат вказується в дюймах і дозволяє визначити кут зору камери при використанні об’єктиву з певною фокусною віддаллю.

Чим більший формат матриці, тим більші її фізичні розміри і тим більший кут огляду вона може забезпечити. Інколи, відеоматриці одного формату можуть мати різні геометричні розміри.

ширина 4,8 мм. висота 3,6 мм.

ширина 6,4 мм. висота 4,8 мм.

ширина 8,8 мм. висота 6,6 мм.

З розвитком рівня технології на ринку спостерігається стійка тенденція до постійного зниження формату.

2. Роздільна здатність – вимірюється у телевізійних лініях (ТВЛ) і характеризує наскільки дрібні деталі можна відрізнити телевізійною камерою.

Регламентується роздільна здатність тільки по горизонталі оскільки вертикальна кількість елементів є жорстко прив’язаною до телевізійного стандарту.

Точне вимірювання цієї величини відбувається за допомогою спеціальних тестових таблиць з нанесеною системою чорних і білих ліній, що сходяться (таблиця встановлюється перед камерою на повний екран).

На величину роздільної здатності впливає також і електронна частина телекамери. (смуга частот)

Зниження формату відеоматриці мало впливає на її роздільну здатність.

Ч\Б камери середньої роздільної здатності (від 510 до 560 елементів по гориз. Мають 380–420 ТВЛ )

Ч\Б камери підвищеної роз. зд. (800 елементів) 600 ТВЛ.

Кольорові камери середньої роз. зд. ( 208 – 330 ТВЛ )

Кольорові камери підвищеної роз. зд. (460 – 560 ТВЛ )

3. Мінімальна освітленість – характеризує рівень освітленості, при якій телекамера дає зображення, яке нормально сприймається (люкс).

При вимірюванні мінімальної освітленості враховуються світлові втрати на об’єктиві, здебільшого проходить тільки 10% світла. Якщо мінімальна освітленість на відеоматриці 0,01 люкса то на об’єктиві 0,1 люкса.

Величина мінімальної освітленості в основному визначається розмірами елемента відеоматриці (чим менша елементарна площадка, тим менше світла вона збере)

Чорно-біла камера від 0,1 – 0,5 люкса.

Кольорова камера від 1 – 3 люкса.

З об’єктивом F 1.4.

4. Кріплення об’єктивів.

Всі корпусні камери мають стандартний різьбовий штуцер для під’єднання телевізійних об’єктивів. Є два стандарти «С» і «СS» з однаковою різьбою 25,4*0,8 мм і різним хвостовиком (17,5 і 12,5 мм). Для камери С тільки С для СS – СS і С з перехідним кільцем.