Тема 2 «Податок на додану вартість»

Лекція №1

План:

1. Сутність податку на додану вартість, передумови його виникнення та шляхи розвитку в Україні.

2. Елементи оподаткування: платники, об’єкт податку, ставки податку на додану вартість.

Література:

1.Податковий Кодекс України.

2.Налоги. Учебное пособие. /Под ред. В.В.Буряковского.-Днепропетровск.: «Пороги», 1998.

3.Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Податкова система. – К.: МАУП, 2000

4. Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для са-мост. вивч. дисц. —К.: КНЕУ, 2000. С.21-25

1. ПДВ — різновид непрямого оподаткування, що є обов'язковим платежем загальнодержавного значення з універсальними ставками і однаковими податковими зобов'язаннями платників податків перед державою. Як й інші непрямі податки, він входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем продавцю у складі вартості придбаного товару. Перерахування податку до бюджету здійснює продавець, але не в загальній сумі податкових зобов'язань, а в сумі податкових зобов'язань, зменшених на суму податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам.

В багатовіковій історії людства податок на додану вартість – порівняно новий вид податку. Вперше він був ведений у Франції в 1954 р. економістом М.Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення – спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х – початок 70-х рр.) і дещо пізніше – в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується майже у 80-ти країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни. Поряд з цим слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах як Австрія, Швейцарія, США. У кінці 80-х – на початку 90-х рр. ПДВ було введено в країнах Східної Європи (Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), а також в деяких країнах СНД (Білорусь, Казахстан). В Україні і Росії ПДВ введено в 1992 р.

2. Платниками податку є:

1) особи, у яких обсяг оподаткованих операцій протягом 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн. без ПДВ (або 360 тис. грн. з ПДВ);

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню;

4) особи, які надають послуги пов’язані з транзитом пасажирів та вантажів.

Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України;

- постачання послуг (робіт), місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Ставка 17 відсотків є основною. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Нульова ставка засосовується до:

- продуктів дитячого товару,

- постачання послуг з виховання та навчання дітей,

- послуг косметологічної допомоги тощо.

Питання до самоконтролю:

1.Ким був введений ПДВ?

2.Що таке ПДВ?

3.Хто є платниками податку?

Лекція №2

План:

1. Порядок обчислення і документальне оформлення ПДВ.

2. Податкова накладна, книги обліку придбання та продажу товарів.

3. Пільги з податку на додану вартість.

Література:

1.Податковий Кодекс України.

2.Налоги. Учебное пособие. /Под ред. В.В.Буряковского.-Днепропетровск.: «Пороги», 1998.

3.Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Податкова система. – К.: МАУП, 2000

4. Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для са-мост. вивч. дисц. —К.: КНЕУ, 2000. С.21-25

1. Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податкове зобов’язання (ПЗ) – це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником у звітному періоді. Податкове зобов’язання виникає по книзі обліку реалізації продукції.

Податковий кредит (ПК) – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Він складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Податковий кредит виникає по книзі обліку придбань.

Якщо ПЗ – НК = позитивний результат, то при позитивному значенні сума підлягає до сплати у бюджет в строки, встановлені законодавчо.

Якщо ПЗ – НК = негативний результат, то при негативному значенні сума враховується у зменшення суми податкового боргу, а при відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періода.

2. Платник податку зобов’язаний подати покупцеві податкову накладну, що є звітним і одночасно розрахунковим документом. Вона складається в двох примірниках на момент виникнення податкового зобов’язання продавця, тобто з моменту відвантаження товарів, або з моменту оплати, залежно від того, яка операція була перша.

При ввезенні товарів на митну територію України документом, який посвідчує право на отримання податкового кредиту і підтверджує сплату ПДВ є митна декларація.

Якщо податкове зобов’язання має від’ємне значення, то воно відшкодовується з Держбюджету протягом місяця після подання декларації за третій звітний період, а протягом трьох періодів дозволяється зараховувати від’ємну суму в рахунок податкових зобов’язань, або в рахунок минулої податкової заборгованості по ПДВ.

3. Операції, що звільнені від оподаткування передбачені ст. 197 Податкового кодексу України.

Так, звільняються від оподаткування операції з:

- постачання продуктів дитячого харчування та товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках;

- постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню;

- постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг;

- постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів;

- постачання соціальних послуг;

- інші операції.

Питання до самоконтролю:

1.Що являє собою податкове зобов’язання?

2. Що зобов’язаний платник податку подати покупцеві?

3.Які операції звільнення від оподаткування?