Тема 5 «Місцеві податки України»

Лекція №1

План:

1. Склад місцевих податків і зборів.

2. Загальнодержавні і місцеві податки і збори.

3. Повноваження місцевих органів влади щодо встановлення місцевих податків і зборів.

4. Місцеві податки: податок на нерухоме майно та єдиний податок та місцеві збори: платники, об`єкти оподаткування, ставки податків та зборів (тарифи), строки сплати податків та зборів.

Література:

1.Податковий Кодекс України.

2.Налоги. Учебное пособие. /Под ред. В.В.Буряковского.-Днепропетровск.: «Пороги», 1998.

3.Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Податкова система. – К.: МАУП, 2000

4. Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для са-мост. вивч. дисц. —К.: КНЕУ, 2000. С.50-52

1. Місцеві податки і збори — це платежі, які встановлюються місцевими органами влади і обов'язкові до сплати їх платниками на певній території.

Наявність місцевих податків і зборів та їх стягнення дуже важливі, оскільки за їх рахунок в основному формуються місцеві бюджети, з яких фінансуються установи і організації невиробничої сфери, органи місцевої державної влади і самоврядування, підприємства і організації, які входять до складу місцевого господарства, тощо.

Окремі види місцевих податків і зборів, їх розмір і порядок стягування встановлюються органами місцевої влади в межах відповідних територій, а також у межах їх переліку і ставок, встановлених законодавством України.

Нині в Україні встановлені такі види місцевих податків і зборів:

• комунальний податок;

• податок з реклами;

• готельний збір;

• збір за припаркування автотранспорту;

• ринковий збір;

• збір за видачу ордера на квартиру;

• курортний збір;

• збір за право використання місцевої символіки;

• збір за здійснення закордонного туризму;

• збір за проведення аукціону;

• збір за проїзд територією Автономної Республіки Крим і прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

• збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

• збір за надання земельних ділянок для будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла і гаражів у населених пунктах.

2. Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

До загальнодержавних належать такі податки і збори:

• податок на прибуток підприємств;

• податок з доходів фізичних осіб;

• податок на додану вартість;

• акцизний податок;

• збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

• екологічний податок;

• рентная плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

• рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

• плата за користування надрами;

• плата за землю;

• збір за користування радіочастотним ресурсом України;

• збір за спеціальне використання води;

• збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

• фіксований сільськогосподарський податок;

• збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

• мито;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

• збір у вигляді надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

3. Особливістю місцевих податків є те, що місцеві органи влади мають більше повноважень щодо їх встановлення і стягнення, ніж по інших податках і обов'язкових платежах, хоча перелік цих податків і максимальний розмір ставок регулюються на загальнодержавному рівні.

Так, органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють порядок сплати місцевих податків і зборів, мають право вводити пільгові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати окремі категорії платників, надавати відстрочки у сплаті цих платежів.

4. Платниками податку на нерухоме майно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.

Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад;

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю;

д) гуртожитки.

Базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості.

Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості:

- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Питання до самоконтролю:

1.Що являють собою місцеві податки і збори?

2.Які є види податків і зборів в Україні?

3.Які податки і збори належать до загальнодержавних?

4.Особливість місцевих податків.

Лекція №2

План:

1. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Платники та об`єкт оподаткування.

2. Ставки збору.

3. Порядок і строки сплати збору.

Література:

1.Податковий Кодекс України.

2.Налоги. Учебное пособие. /Под ред. В.В.Буряковского.-Днепропетровск.: «Пороги», 1998.

3.Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Податкова система. – К.: МАУП, 2000

4. Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для са-мост. вивч. дисц. —К.: КНЕУ, 2000. С.57

1. Платниками податку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.

Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування збором:

- колісні транспортні засоби, крім:

• транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані;

• транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

• машин і механізмів для сільськогосподарських робіт;

• причепів (напівпричепів);

• мопедів;

• велосипедів;

- судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі;

- літаки і вертольоти, крім:

• літаків і вертольотів Збройних Сил України.

2. База оподаткування визначається:

- для колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів, тракторів, вантажних автомобілів - за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

- для суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

- для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

Ставки збору для колісних транспортних засобів:

1. для мотоциклів – з-10 грн. за 100 куб.см;

2. для легкових автомобілів – 3-60 грн. за 100 куб.см;

3. для легкових автомобілів з електродвигуном – 50 коп. за 1 кВт;

4. для автобусів та мікроавтобусів – 5 грн. за 100 куб.см;

5. для тракторів – 2,5 грн. за 100 куб.см;

6. для вантажних автомобілів – 15-25 грн. за 100 куб.см.

Ставки збору для суден:

1. для суден, обладнаних двигуном – 2,5-3 грн. за 1кВт;

2. для суден, які не обладнані двигуном – 7-14 грн. за 100 см.

Ставки збору для літаків і вертольотів:

- для літаків - 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;

- для вертольотів - 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

Ставки збору застосовуються:

- для нових транспортних засобів - з коефіцієнтом 1;

- для транспортних засобів, які використовувалися до 8 років, - з коефіцієнтом 2;

- для транспортних засобів, які використовувалися понад 8 років, - з коефіцієнтом 3.

3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою законом. До розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Питання до самоконтролю:

1.Які транспортні засоби є об’єктом оподаткування?

2.Як визначається база оподаткування?

3.Ставки збору для колісних транспортних засобів.