
- •Технологія рекомбінантних днк методичні вказівки
- •Протокол № 8 від 19.02.2009
- •Передумови виникнення технології рекомбінантних днк
- •Генетичний код. Організація генів
- •Генетичний код
- •Двадцять амінокислот, які входять в склад білків
- •Приклади задач
- •Ендонуклеази рестрикції
- •Інші ферменти, такі як EcoRi, утворюють розриви, які проходять навскіс таким чином, що на кінці кожного ланцюга дуплекса днк лишаються короткі одноланцюгові хвости, відомі як “липкі кінці”:
- •“Липкі кінці” можна з’єднувати між собою та “липкими кінцями” інших днк.
- •Сайти рестрикцій найбільш відомих рестриктаз при нормальних умовах
- •Паліндромні тетра- та гексануклеотидні сайти впізнавання та розщеплення рестриктазами
- •Паліндромні пентануклеотдні сайти.
- •Ферменти з багатьма сайтами розпізнавання.
- •Приклади задач
- •Таким чином необхідно синтезувати полілінкер з 6 нуклеотидів –gggccc.
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Відповіді
- •Методи секвенування нуклеїнових кислот
- •Метод секвенування днк за Максамом – Гілбертом
- •Метод секвенування за Сенгером
- •Приклади задач
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Відповіді
- •Примітки Література
- •Навчальне видання Технологія рекомбінантних днк Методичні вказівки
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Технологія рекомбінантних днк методичні вказівки
до виконання практичних робіт з курсу
для спеціальності 8.092902 „Біотехнологія біологічно активних речовин”,
базового напряму 0929 „Біотехнологія”
Частина 1
Затверджено
на засіданні кафедри
технології біологічно активних сполук,
фармації та біотехнології
Протокол № 8 від 19.02.2009
Львів - 2009
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Технологія рекомбінантних ДНК” спеціальності 8.092902 „Біотехнологія біологічно активних речовин”, базового напряму 0929 „Біотехнологія”/ Упорядники: Заярнюк Н.Л., Червецова В.Г., Федорова О. В., Новіков В.П. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009 – с 68
Укладачі Заярнюк Н.Л., асист.
Червецова В. Г., канд.біол.наук, доц.
Федорова О.В., канд. хім. наук, асист.
Новіков В.П. д-р хім.наук., проф.
Відповідальний за випуск Новіков В.П. д-р хім.наук., проф., зав.кафедри ТБСФБ
Рецензенти Петріна Р.О., канд.техн.наук., доц.
Дончак В.А., канд.хім.наук., доц.
Вступ
Останні десятиріччя були свідками видатного прогресу в генетиці – прогресу, що став результатом досліджень спадкового матеріалу на молекулярному рівні, його структури і рівня. Класичний період науки генетики призвів до відкриття впорядкованості і закономірності в передачі спадкових ознак. Необхідність пізнання клітинних процесів, що лежать в основі цієї впорядкованості, стимулювала пошуки хімічної основи спадковості і призвела до визначення зв’язків між генетичною організацією на молекулярному рівні та явищами, що мають місце на рівні клітини, організму і популяції. Результатом досягнень таких наук, як класична генетика , біохімія і молекулярна біологія стала нова галузь досліджень – молекулярна біотехнологія, яка в свою чергу включає традиційну мікробіологію та технологію рекомбінантних ДНК.
За останні роки в області молекулярної біотехнології була зроблена величезна кількість відкриттів. Як наслідок на ринку з’явилось багато нових генно-інженерних продуктів (вакцин, лікарських засобів тощо). Щоденною практикою клінічних лабораторій стало використання імунологічних методів діагностики і методів, що базуються на застосуванні полімеразної ланцюгової реакції. Відкриті й охарактеризовані гени, які пов’язані з різними захворюваннями людини, значно збільшилась кількість клінічних випробувань в області генної терапії. Побудовано детальні генетичні і фізичні карти хромосом людини, вперше з диференційованої соматичної клітини клоновано життєздатну тварину. Виробництво однієї трансгенної рослини – сої – поставлено на комерційну основу.
Таким чином, від сучасного інженера – біотехнолога вимагається не тільки засвоїти великий об’єм фундаментальних знань, але й оволодіти новітніми методами досліджень. Розв’язування задач і використання схематичних прикладів не тільки полегшує студентам сприймання і засвоєння матеріалу, але й організовує пізнавальну діяльність студентів на творчому рівні, оскільки аналіз задачі, пошуки шляхів її розв’язання і саме розв’язання – безумовно творчі процеси. Задачі і схеми можна застосовувати під час пояснення нового матеріалу, закріплення знань та їх перевірки.