Небезпеки, пов’язані з експлуатацією житлового фонду

Створення найбільш сприятливих умов для життя, предметної діяльності та культурного відпочинку людей є основним завданням планування благоустрою населених пунктів.

При плануванні населених пунктів враховують вимоги щодо найбільш сприятливого розташування та території комплексу житлових і громадських будівель, виробничих і господарських підприємств, місць відпочинку.

З точки зору безпеки життєдіяльності основною вимогою, що ставиться до будівель, є їх міцність, надійність, вогнестійкість в умовах надзвичайних ситуацій.

У житлових будинках повинні створюватися найбільш зручні та здорові умови для життєдіяльності людини. Достатнє і правильно влаштоване освітлення приміщень сонячним світлом визначає їх якість.

Велике значення для життєдіяльності населення має санітарно-гігієнічний тепловий режим квартир, наявність тамбурів, скорочення периметру зовнішніх стін. Тому в перших та цокольних поверхах житлових будівель дозволяється розміщувати приміщення підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення, що пов’язані з нетривалим перебуванням в них людей.

Забороняється влаштовувати в житлових будівлях спеціалізовані магазини торгівлею будматеріалами, хімічними та вибухонебезпечними речовинами. Це пов’язано з тим, що експлуатація їх може спричинити забруднення території, повітря або іншу небезпеку для життєдіяльності людей.

Все ж таки є надія на те, що процеси реформування, що відбуваються в суспільстві, мають суттєво вплинути на покращання стану існуючого житлового фонду і того, що будується чи буде проектуватися. Для прискорення в будівельній галузі позитивних змін, що спрямовані на зменшення в умовах проживання захворювань, травматизму і аварій в Україні було прийнято “Закон про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”( 24.02 1994 р.).

Небезпеки середовища проживання

Слід зазначити, що середовище проживання чинить потужний вплив на людину, формує її особистість, характер, поведінку та стан здоров’я. Його вплив на генофонд населення, на здоров’я можна порівняти з їжею і водою, що в значній мірі визначає рівень життя, діяльність, старіння та смерть людини. За образним виразом норвезьких вчених житло є “другою шкірою людини”. Однак встановлено, що причиною поганого самопочуття і багатьох психосоматичних, онкологічних і спадкових захворювань людини може стати власне житло. В сучасному житлі, а також виробничих приміщеннях можна виділити три основні групи уражаючих чинників:

1. фізичні – радіоактивне випромінювання будматеріалів, електромагнітне випромінювання, шуми;

2. хімічні – гази, токсичні речовини, що утворюються внаслідок деструкції помірних, лакофарбувальних і інших будівельних матеріалів;

3. біологічні – мікроорганізми, алергени тваринного і рослинного походження, віруси, кліщі хатнього пилу, комахи.

Сумарна дія цих чинників житла становить велике навантаження та загрозу для здоров’я.

Безпека життєдіяльності людини в умовах побуту.

Електробезпека.

Електричний струм є найуніверсальнішою та найзручнішою для використання формою енергії.

Без електричної енергії немислиме цивілізоване життя сучасної людини. Щороку зростає споживання електроенергії в будь-якій сфері діяльності, але неправильне чи недбале поводження з нею стає небезпечним для життя людини.

В нашій країні немає жодної структури яка б займалась предметної діяльності домогосподарок. Однак, професія домогосподарки за думкою італійських дослідників даної проблеми, вважається однією з найбільш небезпечних. Вони підрахували, що в Італії щорічно прямо на кухні гине біля 5 тисяч жінок, через поспішне та невміле використання побутової техніки несправності електроприладів.

В житлових будинках та квартирах напруга електричної мережі становить 380/220 В. Цю мережу називають “низьковольтовою” і помилково вважають безпечною. Струм, що може протікати в побутовій електромережі складає 5-10 А, що значно перевищує смертельну силу струму (100 мА). Практика показує, що саме в таких мережах трапляється найбільша кількість нещасних випадків. При проходженні через тіло людини електричний струм може викликати опіки, втрату свідомості, конвульсії, припинення дихання та навіть смерть.

Щоб уникнути нещасних випадків від ураження електричним струмом необхідно чітко знати його небезпечну дію на організм людини, знати про та неухильно виконувати основні правила електробезпеки.

Захист від короткого замикання в квартирній мережі здійснюється пробковими запобіжниками, які повинні бути завжди в справному стані. Заміна заводських запобіжників навіть тимчасовими “жучками” може призвести до нещасних випадків чи пожежі.

Основною умовою застосування електричного струму в умовах побуту є справний стан ізоляції електропроводки.

Щоб уникнути пошкодження ізоляції забороняється підвішувати електропроводи на гвіздках, металевих предметах, перекручувати їх чи закладати проводи та шнури за газові та водопровідні труби, за батареї опалення, або витягати за допомогою шнура вилку з розетки. До ушкодження ізоляції призводить також зафарбування чи біління шнурів та проводів.

Небезпека ураження електричним струмом може виникати при користуванні електричними плитами і відкритою спіраллю, саморобними електричними печами, електропрогравачами і т. ін.

Випадки ураження електричним струмом мають місце при порушенні порядку включення електроприладів в електромережу.

Особливу небезпеку становить використання електричної енергії у вологих приміщеннях, у приміщеннях з земляними, цегляними чи бетонними підлогами. Тому у ванних кімнатах, вбиральних та інших подібних приміщеннях не допускається встановлення вимикачів та штепсельних розеток..

Електричний струм до малоповерхових будинків ( в селах), як правило, підводиться і по повітряних лініях. Внаслідок різного пошкодження на ПЛ - обрив.

Третина випадків електротравматизму трапляється внаслідок доторкання людей до провислих або обірваних проводів. Смертельна небезпека може виникати також при підході до проводу, який лежить на землі чи звисає з опори на відстань ближче ніж 8 метрів.