4. Людина – оператор, як ланка обробки інформації

З широким впровадженням автоматичних систем керування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов’язані з появою операторської діяльності.

Під людиною-оператором розуміють людину, котра виконує трудову діяльність, основу якої становить взаємодія з предметом праці, машиною та зовнішнім середовищем завдяки інформаційній моделі та органам керування.

Людина стала невід’ємною і найважливішою частиною системи “людина – машина – середовище існування”.

Основною формою діяльності людини-оператора є використання та опрацювання інформації.

У загальному випадку діяльність оператора складається із чотирьох етапів:

• прийняття інформації,

• оцінка та переробка інформації,

• прийняття рішення,

• реалізація (виконання) прийнятого рішення.

У процесі роботи людина переживає різні функціональні етапи, які зумовлюють різні рівні її працездатності. (буде розглянуто в 6 пункті лекції)

• Надійність людини-оператора характеризується безпомилковістю, готовністю до роботи у будь-який момент часу, та своєчасністю виконання заданої роботи. Усі показники імовірнісні.

Виділяють конструктивні, організаційні, кваліфікаційні та психологічні причини помилок людини.

Конструктивні причини зумовлені поганим узгодженням можливостей людини з характеристиками машини.

Організаційні – пов’язані з неправильним розподілом функцій між персоналом і з незадовільним співвідношенням періодів праці і відпочинку.

Кваліфікаційні причини зумовлені помилками в доборі та підготовці операторів.

Психологічні причини пов’язані з типом нервової системи, соціальною і психологічною сумісністю людей.

Основним показником надійності оператора вважається ймовірність його безвідмовної роботи у певний відрізок часу.

Узгодженість характеристик конструкцій технологічних систем з характеристиками людини та елементами середовища

Енергетична сумісність передбачає узгодженість органів управління технічними системами (машиною) з оптимальними можливостями людини у відношенні до прикладеного зусилля затраченою потужності, швидкості та точності рухів.

Силові та енергетичні параметри людини мають відповідну межу. Для приведення в дію сенсомоторних пристроїв (важелів, кнопок, вимикачів) може виникати потреба в дуже значних або малих зусиллях . як одне так і друге небажано.

 Біофізична сумісність – це створення такого навколишнього середовища, що забезпечує прийнятну продуктивність праці та нормальний фізіологічний стан людини. Біофізична сумісність дуже тісно стикується з охороною праці.

Дуже складним завданням є створення інформаційної сумісності.

 Інформаційна сумісність – це точність, якість, продуктивність та безпека людини. Інформаційна модель сумісності повинна відповідати психофізіологічним можливостям людини. В складних системах людина безпосередньо не керує фізичними процесами. Часто вона віддалена від технічних систем і виконує завдання на відстані. Технічні системи як об’єкти управління можуть бути невідомі людині. Людина бачить тільки показники приладів, екранів, чує сигнали , що свідчать про хід процесу. Всі ці пристрої, як об’єкти управління називаються засобами відображення інформації.

Засоби відображення інформації та сенсомоторні пристрої – це так звана інформаційна модель ергатичного комплексу. Завдання полягає в тому, щоб забезпечити створення такої інформаційної моделі, яка б відображала всі необхідні характеристики машин в даний момент і в той же час дозволяла б людині безпомилково приймати і переробляти інформацію, не перевантажуючи увагу, пам’ять та свої можливості.

Якщо в системах сумісність людини не узгоджується з характеристиками техніки та середовища - знижується продуктивність праці, виникають травмонебезпечні ситуації, аварії, вибухи та інші негативні наслідки.