3. Закони і закономірності функціонування інформаційного середовища

«Інформація» як поняття відрізняється від понять «знання», «відомості», «дані».

Дані — це факти, ідеї, відомості у знаковій формі, яка дозволяє робити їх передавання, обробку та інтерпретацію (тлумачення, пояснення, розкриття змісту). Інформація — це зміст, який людина приписує даним.

Основні закони функціонування інформаційного середовища людства ґрунтуються на універсальних законах функціонування інфосфери, що сформульовані акад. І. І. Юзвішиним та О. В. Асауляк .

Найважливішим є закон збереження інформації.

Для інформаційного середовища він формулюється так: будь-яка інформація, створена людиною, не зникає, а безперервно перетворюється в інформаційному середовищі.

.

Закон чергування. Будь-яка форма періодично знищується із збереженням ідеї, яка покривається новою формою, більш досконалою, ніж попередня.

Із законом чергування пов'язане явище «старіння» в інформаційному середовищі. Інформація не старіє, старіє її представлення, старіють носії інформації, «старіють», тобто змінюються ситуації — на зміну ситуації, в якій інформація була актуальною, приходить інша ситуація, яку ця інформація вже не характеризує. Але можливе виникнення знову ситуації, коли та ж сама інформація знов буде актуальною. Одного разу здобута інформація багаторазово перетворюється так, щоб форма викладення відповідала сучасним вимогам надання інформації.

Закон спадкоємності. Виникнення нової інформації завжди відбувається на основі вже відомої інформації. Аналіз будь-якої ситуації має враховувати інформацію про попередню ситуацію (попередній стан системи, процесу).

Закон інформаційної єдності. Інформаційне середовище — це єдина система взаємозв'язаних підсистем. Випадіння із загальної структури будь-якої ланки веде до порушення динамічної рівноваги усієї системи й є початком руйнування цієї системи.

Наслідком цих законів є невичерпність інформаційних ресурсів

Небезпеки інформаційного простору

Є два типи небезпек:

1. небезпеки, що виника­ють як результат безпосереднього впливу властивостей інформації на організм людини;

Відомий фізіолог І. П. Павлов розробив вчення про мову як другу сигнальну систему людини та її зв'язки з підсвідомістю, що керує фізіологічними процесами в організмі людини. Згідно з цим вченням слова (інформація) можуть викликати такі самі фізіологічні реакції організму людини, як натуральні предмети та явища. Мова — це один із засобів передання інформації. Проте й інші форми подання інформації впливають на людину таким самим чи­ном.

Другий визначний фізіолог І. М. Сєченов розвив вчення І. П. Павлова про другу сигнальну систему. Він показав, що навіть уяв­лення якогось предмета або явища впливає на людину так само, як реальний предмет, реальне явище.

Якісні характеристики інформації мають дуже великий вплив безпосередньо на організм як людини, що спря­мовує інформацію в інформаційне середовище, так і людини, що приймає інформацію.

2. небезпеки, що виникають як результат поганої організації інформаційного середовища.

Для людини має велике значення також і кількість інфор­мації, що потрапляє в її інформаційне середовище. Переванта­ження інформацією веде до вичерпання психоемоційних мож­ливостей людини, наслідком чого є постійний стресовий стан.

За інформаційного перевантаження порушуєть­ся структура інформаційного середовища людини. Людина не отримує необхідної інформації для оцінки ситуацій, у яких вона діє, тому що вона не встигає переробити всю інформацію та виділити те, що корисно для її адаптування до нових ситуацій. Це може призвести до виникнення небезпек. Важлива інформа­ція, від якої залежить безпека життєдіяльності людини, не по­трапляє в зону її уваги та не переробляється. Таку ситуацію називають інформаційною кризою. Це інформаційний голод при інформаційній надмірності. Така ситуація виникає внаслідок відсутності знань про закони та закономірності функціонуван­ня інформаційного середовища.

Кожна людина і суспільство в цілому є відкритою інформаційною системою.