Людина як елемент системи «людина – життєве середовище»

Літосфера

Літосфера — це «кам'яна оболонка» Землі, верхня частина земної кори. Літосферу розглядають як частину біосфери

Гідросфера

Гідросфера — сукупність усіх вод на Землі: материкових (глибинних, ґрунтових, поверхневих), океанічних і атмосферних

Океан охоплює близько 71 % поверхні Землі, внутрішні водоймища — 5 %.

Вода на Землі виконує чотири дуже важливі екологічні функції:

1) є найважливішою мінеральною сировиною, головним природним ресурсом споживання (людство використовує її в тисячу разів більше, ніж вугілля чи нафту);

2) є основним інструментом у механізмі здійснення взаємозв'язків усіх процесів у екосистемах (обмін речовин, тепла, росту біомаси);

3) є головним агентом-переносником глобальних біоенергетичних екологічних циклів;

4) є основною складовою частиною всіх живих організмів.

Атмосфера

Сучасна атмосфера Землі за хімічним складом належить до азотно-кисневого типу

Газовий склад атмосфери Землі складається з (вміст, об'ємні %): N2 — 78,09; О2 — 20,95; СО2 — 0,03 та інертні (залишок).

Властивості газової оболонки Землі неоднакові за вертикаллю. Велике значення має зменшення атмосферного тиску. На висоті 6200 м його значення зменшується удвічі відносно рівня моря. Цей чинник важливий для фотосинтезу через залежність цієї реакції від парціального тиску СО2, а також для аеробних організмів, бо процес газообігу напряму залежить від/величини парціального тиску кисню. Велике значення для життя на Землі має озоновий шар. Він знаходиться на висоті 10—100 км; максимальна концентрація на висоті близько 20 км. Озоновий екран багато важить для зберігання життя на Землі. У шар озону поглинається більша частина сонячного ультрафіолетового випромінювання (особливо це стосується короткохвильової частини, яка дуже небезпечна для живих організмів). В умовах існування озонового шару до поверхні Землі доходить тільки м'яка частина потоку цього випромінювання, що необхідна для нормального розвитку і функціонування живих організмів без заподіяння їм шкоди. Повітря як середовище життя має певні особливості у впливі на еволюційний розвиток механізмів Землі. Високий зміст кисню (близько 21 % у повітрі) визначає високі енергетичні показники організмів.

Біосфера

сфера життя, простір на поверхні земної кулі, в якому поширені живі істоти.

Найважливішою функцією біосфери є стійке підтримання життя, яке ґрунтується на безперервному кругообігу речовин, пов'язаному зі спрямованими потоками енергії. На рівні біосфери всі процеси поєднуються в єдину систему глобальної функції живої речовини.

У цілому біосфера дуже схожа на єдиний гігантський супер-організм, в якому автоматично підтримується сталість фізико-хімічних і біологічних властивостей внутрішнього середовища.

Крім енергетичних, хімічних і харчових зв'язків, величезну роль відіграють інформаційні зв'язки.

Техносфера

1) частина біосфери, корінним чином перетворена людиною в технічні і техногенні об'єкти (будівлі, дороги, механізми тощо)

# 2) частина біосфери (за деякими уявленнями, — з часом вся біосфера), перетворена людьми за допомогою опосередкованого впливу технічних засобів в цілях якнайкращої відповідності соціально-економічним потребам людства;

# 3) практично замкнута регіонально-глобальна майбутня технологічна система утилізації і реутилізації що залучаються до господарського обороту природних ресурсів, розрахована на ізоляцію господарсько-виробничих циклів від природного обміну речовин і потоку енергії.

Інформаційна сфера

Інфосфера — це сукупність усіх інформаційних процесів на Землі

інформація — це першооснова Всесвіту. Тому одним з основних завдань науки XXI століття повинно бути дослідження інформаційних зв'язків біосфери та ноосфери, закономірностей формування чистого інформаційного середовища людини на основі принципу В. І. Вернад-ського взаємодоповненості розвитку живої та неживої речовини. Взаємодія з будь-якою ситуацією починається на інформаційному рівні. Від якості формування інформаційного середовища ситуації залежить розв'язка ситуації.

Ноосфера

ноосфера - сфера мислення, розуму

У наш час набирає чинності розроблена акад. В. І. Вернадським концепція ноосфери (мислення, розум) — сфери провідного значення людського розуму. «Людство в цілому,— писав В. І. Вернадський,— стає могутньою геологічною силою. І перед ним, перед його мисленням і працею постає питання про перебудову біосфери в інтересах вільно мислячого людства як єдиного цілого. Цей новий етап біосфери, до якого ми, не помічаючи цього, наближаємося, й є ноосфера».