3. Закони і закономірності функціонування інформаційного середовища

«Інформація» як поняття відрізняється від понять «знання», «відомості», «дані».

Дані — це факти, ідеї, відомості у знаковій формі, яка дозволяє робити їх передавання, обробку та інтерпретацію (тлумачення, пояснення, розкриття змісту). Інформація — це зміст, який людина приписує даним.

Найважливішим є наступні закони:

Закон збереження інформації. ­– будь-яка інформація, створена людиною, не зникає, а безперервно перетворюється у інформаційному середовищі.

Закон чередування – будь-яка форма періодично знищується із збереженням ідеї, яка покривається новою формою, більш досконалою, ніж попередня.

Із законом чергування пов'язане явище «старіння» в інформаційному середовищі. Інформація не старіє, старіє її представлення, старіють носії інформації, «старіють», тобто змінюються ситуації — на зміну ситуації, в якій інформація була актуальною, приходить інша ситуація, яку ця інформація вже не характеризує. Але можливе виникнення знову ситуації, коли та ж сама інформація знов буде актуальною. Одного разу здобута інформація багаторазово перетворюється так, щоб форма викладення відповідала сучасним вимогам надання інформації.

Закон спадковості – виникнення нової інформації завжди відбувається на основі вже відомої інформації. Аналіз будь-якої ситуації має враховувати інформацію про попередню ситуацію (попередній стан системи, процесу).

Закон інформаційної єдності –це єдина система взаємозв'язаних підсистем. Випадіння із загальної структури будь-якої ланки веде до порушення динамічної рівноваги усієї системи й є початком руйнування цієї системи.

Наслідком цих законів є невичерпність інформаційних ресурсів

Небезпеки інформаційного простору

Є два типи небезпек:

1. небезпеки, що виника­ють як результат безпосереднього впливу властивостей інформації на організм людини;

Якісні характеристики інформації мають дуже великий вплив на організм людини, що спря­мовує інформацію в інформаційне середовище, так і людини, що приймає інформацію.

2. небезпеки, що виникають як результат поганої організації інформаційного середовища.

Для людини має велике значення також і кількість інфор­мації, що потрапляє в її інформаційне середовище. Переванта­ження інформацією веде до вичерпання психоемоційних мож­ливостей людини, наслідком чого є постійний стресовий стан.

Кожна людина і суспільство в цілому є відкритою інформаційною системою.

3. Людина – оператор, як ланка обробки інформації

З широким впровадженням автоматичних систем керування, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов’язані з появою операторської діяльності.

Під людиною-оператором розуміють людину, котра виконує трудову діяльність, основу якої становить взаємодія з предметом праці, машиною та зовнішнім середовищем завдяки інформаційній моделі та органам керування.

Людина стала невід’ємною і найважливішою частиною системи “людина – машина – середовище існування”.

У загальному випадку діяльність оператора складається із чотирьох етапів:

• прийняття інформації,

• оцінка та переробка інформації,

• прийняття рішення,

• реалізація (виконання) прийнятого рішення.

Виділяють конструктивні, організаційні, кваліфікаційні та психологічні причини помилок людини–оператора.

Конструктивні причини зумовлені поганим узгодженням можливостей людини з характеристиками машини.

Організаційні – пов’язані з неправильним розподілом функцій між персоналом і з незадовільним співвідношенням періодів праці і відпочинку.

Кваліфікаційні причини зумовлені помилками в доборі та підготовці операторів.

Психологічні причини пов’язані з типом нервової системи, соціальною і психологічною сумісністю людей.

Основним показником надійності оператора вважається його безвідмовної роботи у певний відрізок часу.