84. Становлення та основні напрями діяльності Нац. Банку Укр.

Нац. банк У. було утворено у 1991 р.. Законом було закладено основи класичної дво­рівневої банк. системи, яка включає, з одного боку, цент­р. банк, як головний банк. інститут держави, а з іншого – банк. систему, представлену комерц. банками.

Згід­но з ЗУ «Про Нац. банк У.» Нац. банк є особливим центр. орга­ном держ. управління, основним завданням яко­го є забезпечення стабільності нац. грошової одиниці – гривні.

НБУ розробляє ди­зайн грошових знаків, установлює номінали, визначає систему захисту, платіжні ознаки. Як емісійний центр країни він має пов­новаження щодо організації і рег-ня готівкового грош. обігу в У. НБУ прогнозує готівковий обіг, установлює правила випуску в обіг, зберігання, перевезення, ін­касації та вилучення готівки з обігу, визначає порядок ведення касових операцій.

Виконуючи функцію банку банків, НБУ забезпечує комерційні банки на їх замовлення готівкою; здійснює розрахункове і кредитне обслуговування комерційних банків.

НБУ згідно з ЗУ «Про Нац. банк У.» ви­конує функцію банк. регулювання та нагляду.

НБУ як банкір уряду і провідник монетарної політики прово­дить консультації з КМУ з питань монетарної політики, валютної, фіскальної та інших напрямів загальноек. політики держави.

НБУ здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду.

НБУ виконує функцію генерального агента Міністерства фі­нансів з обслуговування розміщення облігацій внутр. дер­ж. позики та проведення платежів за ними. Він організує продаж облігацій на первинному ринку шляхом проведення аук­ціонних торгів або шляхом продажу за фіксованими цінами, здій­снює розрахунки за результатами розміщення облігацій, сплачує дохід за ними та погашає облігації за рахунок бюдж. коштів.

НБУ виконує функції платіжного агента уряду стосовно обслу­говування зовн. боргу. Банк є розпорядником кредитів, отриманих від МВФ, на нього покладена відповідальність за скла­дання платіжного балансу та звітності про заг. довгостроко­вий зовнішній борг України.

НБУ як центр. банк країни є провідником монетарної політики. Щорічно НБУ розробляє основні засади грош.-кредитної політики.

85. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.

Комерційні банки – кредитні установи, що здійс­нюють універсальні банк. операції для підпр-в, установ і населення головним чином за рахунок грош. коштів, залучених у вигляді внесків і депо­зитів. Комерційні банки здійснюють на договірних умо­вах кредитне, розрахунково-касове та інше банківське обслуговування юр. і фіз. осіб. Прийма­ють і розміщують грошові вклади своїх клієнтів, ве­дуть рахунки банків-кореспондентів, а також можуть виконувати всі або деякі з таких операцій:

– фін-ня капітальних вкладень за доручен­ням власників;

– випуск цінних паперів;

– купівля, продаж і зберігання цінних паперів емітентів;

– видача доручень, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб;

– касове виконання держ. бюджету;

– придбання права вимоги з постачання товарів і надання по­слуг, прийняття ризиків виконання таких вимог та їх інкасування;

– купівля у підприємств і громадян та продаж їм іноземної валюти;

– купівля і продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і виробів з них;

– довірчі операції за дорученням клієнтів;

– надання консультативних та інших послуг, пов'язаних з банк. та іншою комерційною і госп. діяльністю.

Комерційні банки класифікуються за різними критеріями:

За формою власності комерційні банки поділяються на: Унітарні банки мають 1 власника в особі держави чи приватної особи. Колективні – це банки, в яких частка капіталу кожного із засновників зак. обмежена 35%-ста­тутного фонду банку.

Залежно від організаційної форми комерційні банки з колек­тивною формою власності представлені на банк. ринку: Акціонерні банки відкритого і закритого типу формують свій ка­пітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновни­ків і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. Пайові банки формують свій капітал за рахунок внесків гро­ш. коштів у статутний фонд.

Залежно від розміру активів комерційні банки поділяються на малі, середні і найбільші.

Залежно від наявності філій комерційні банки кваліфі­кують на багатофілійні, малофілійні, безфілійні.

Залежно від діапазону операцій, що виконують комерційні банки, і сектора ринку, де вони функціонують, розрізняють: Універсальні банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам. Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юр. та фіз. осіб у межах певної галузі госп-ва. Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих опера­цій.