21. Модель грош. Обороту. Хар-ка окремих потоків грош. Обороту та їх взаємозв'язку.

Для спрощення побудови моделі грош. обороту згрупуємо всі його суб'єкти у 4 укрупнені групи: фірми, сімейні госп-ва, уряд, фін. посередники. До групи «Фірми» віднесені всі юр. і фіз. особи, які беруть участь у створенні та реалізації ВНП. До групи «Сімейні госп-ва» входять усі сімейні одиниці, які мають самостійні грошові доходи та витрати і ведуть спільний сімейний бюджет. До групи «Уряд» входять юр. особи – держ. управлінські та інші структури, які забезпечують розподіл та перерозподіл нац. доходу та нац. продукту. До групи «Фін. посередники» входять суб'єкти грош. ринку, які акумулюють на цьому ринку вільні грошові кошти і розміщують їх від свого імені і за свій рахунок. В моделі виділено 4 види ринків: ринок продуктів; ресурсів; грош. ринок; світовий ринок.

У наведеній моделі сук. грошового обороту виділено 16 грош. потоків. Першим (1) визначено сук-сть витрат фірм, пов'язаних з купівлею вир. ресурсів. Назустріч цьому потоку грошей рухаються в напрямку фірм куплені ресурси.

У результаті грош. потоку 1 відбудеться реалізація ресурсів, запропонованих на ринок сімейними госп-ми, та сформуються грош. доходи останніх (2). У сукупності доходи складають нац. дохід країни.

Потім нац. дохід розподіляється на 3 частини. Більша його частина витрачається сімейними госп-ми на споживання. Ці платежі створюють потоки 3 і 10. Певна частина нац. доходу сплачується сімейними госп-ми уряду у вигляді податків (4). Не витрачена на споживання та сплату податків частина нац. доходу становить заощадження сімейних госп-в, які надходять на грошовий ринок і створюють потік 5.

Грошовий потік 6, в якому враховані кредити, одержані фірмами у фін. посередників, доходи від емісії цінних паперів.

Мобілізація урядом коштів на грош. ринку спричинює появу грош. потоку 8, а витрачання цих коштів для оплати держ. закупівель зумовлює потік 9.

Т.ч., грош. кошти, які одержали сімейні госп-ва за потоком нац. доходу, після розподілу і певних трансформацій, надійшли на ринок продуктів за потоками 3, 7, 9.

До потоків відпливу належать: чисті податки (4), заощадження сімейних госп-в (5) та оплата імпорту (10). До потоків припливу відносять: інвестиційні витрати фірм (7), держ. закупівлі урядових структур (9), надходження за експортом (11). В обсязі потоків відпливу зменшується викор-ня сімейними госп-ми нац. доходу на внутр. ринку продуктів, що звужує можливості реалізації вир. продукту.

22. Порядок балансування грош. Потоків в окремих суб'єктів та в грош. Обороті в цілому

Три напрямки балансування:

• за суб’єктами

• за ринками

• нац. доходу, нац. Продукту

1. Балансування за суб’єктами. Вхідний потік одного суб’єкту є вихідним потоком іншого суб’єкта. За допомогою балансуючих потоків урівноважуються вхідні та вихідні потоки.

2. Балансування за ринками – самостійні вхідні та вихідні потоки фірми. На ринку ресурсів грошові потоки балансуються автоматично. На ринку продуктів балансування відбувається через зовнішній ринок.

На ринку продуктів може бути 2 ситуації:

1) якщо імпорт > експорту, то у внутрішньому обороті відбувається нестача грошей.

Ситуацію можна збалансувати за рахунок:

* додаткової емісії грошей (призводить до інфляції)

* залучення коштів з-за кордону за рахунок кредиту або через розміщення державних облігацій зовнішнього займу.

2) якщо експорт > імпорту, в обігу з’являються зайві гроші, нац. доход > нац. продукту.

Ситуацію можна збалансувати за рахунок:

* уповільнення обігу грошей у внутрішньому обороті.

* треба виплачувати за зовнішнім розпорядженням держави.

3. Балансування нац. доходу та нац. продукту – через потоки витрат та потоки ін’єкції.

До потоків витрат відносяться:

* заощадження

* чисті податки

* оплата імпорту

До потоків ін’єкції (гроші повертаються до грошового обороту) відноситься:

* інвестиції

* держ. закупки

* оплата експорту

S+(Import-Export)=I+(G-T)

Головне балансуюче рівняння показує:

- головним балансуючим рівнянням виступають заощадження та інвестиції

- балансування грошових потоків можливе через регулювання внутрішнього і зовнішнього боргу.

23. Структура грош. обороту за формою платіжних засобів та за ек. змістом.

Структура грошового обороту можна розглядати за критеріями:

1. форма платіжних засобів

2. за територіальним знаходженням

3. за суб’єктами господарювання

4. за ек. призначенням

1. Форма платіжних засобів

Готівковий грошовий оборот:

- обслуговує готівку знаками вартості, що мають матеріальну форму (купюри, монети)

- обслуговує купівлю товарів та послуг в основному фізичними особами.

- здійснюється поза банківською системою.

Безготівковий грошовий оборот:

- обслуговує депозитними та електронними грошима

- обслуговує ек. відносини юридичних осіб

- здійснюється тільки в межах банківської системи.

4. За ек. призначенням грошовий оборот поділяють на 3 сфери:

1) Грошовий обіг

2) Фіскально-бюджетна сфера

3) Кредитна сфера

1) Грошовий обіг:

- еквівалентний – назустріч грошам, які передає покупець продавцеві, переміщуються продукти рівновеликої номінальної вартості.

- безповоротній - одержані продавцем гроші не повинні повертатися до свого попереднього власника, вони безповоротно перейшли у власність нового обороту.

- прямолінійність – постійне віддалення грошей від того суб’єкту обороту, який використав їх для купівлі продуктів, оскільки новий суб’єкт теж витрачає їх для нових закупівель.

Призначення грошового обігу – обслуговування, реалізація товарів та послуг.

Мета грошового обігу – прискорення руху товарів.