
- •3.Описати шкідливі та небезпечні чинники життєвого середовища , та привести їх класифікацію.
- •4.Розкрити поняття ідентифікації, номенклатури та таксономії небезпек, та навести їх приклади.
- •5.Описати джерела небезпек та навести їх класифікаці за походженням небезпеки,за локалізацією в геосфері , за викликаними наслідками.
- •7.Описати аксіому про потенційну небезпеку та висновки які випливають з цієї теореми.
- •8.Розкрити поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек з наведенням характеристик класів.
- •9.Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків.
- •10) Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях
- •11)Описати індивідуальний та соціальний ризики,описати на прикладі діаграму залежності частоти реалізації небезпеки від її масштабу.
- •13.Описати на прикладі порядок побудови графіка прийнятого ризику.
- •15) Управління ризиком
- •17) Кількісна оцінка ризику
- •19. Описати чинники які визначаються при попередньому аналізі небезпеки
- •20. Описати стадію виявлення послідовності небезпек
- •22. Охарактеризувати та описати порядок побудови дерева відмов
- •24. Охарактеризувати аналіз увидів відмовлень і наслідків та аналіз критичності
- •25. Описати переваги та недоліки різних методів аналізу ризику.
- •30.Охарактеризуйте стресові стани
- •32, Описати та охарактеризувати поняття «Людмна -Оператор»та характеристику помилок які зв’язані з цим поняттям.
- •37.Охарактеризуйте урбанізацію як процес,охарактеризувати недоліки та переваги міст як місце повсякденного перебування людини.
- •38.Охарактеризувати шум та освітлення як джерела небезпек в урбанізованому середовищі.
- •39.Охарактеризувати причини забруднення повітря та заходи поліпшення якості повітря в приміщеннях.
- •40. Охарактеризувати питну воду як найважливіший фактор здоровя людини.
- •42.Описати та охарактеризувати небезпеки середовища проживання.
- •43.Основи електробезпеки в умовах побуту.
- •44.Описати та охарактеризувати хімічні забруднюючі чинники житла. Описати засоби допомоги.
- •45.Основи пожежної безпеки в умовах побуту.
7.Описати аксіому про потенційну небезпеку та висновки які випливають з цієї теореми.
Потенційна небезпека є універсальною властивістю процесу взаємодії людини із середовищем існування на всіх стадіях життєвого циклу.
Аксіома про потенційну небезпеку визначає, що всі дії людини й усі компоненти середовища існування (насамперед технічні і технологічні) крім позитивних властивостей і результатів мають здатність генерувати негативні фактори. Причому, будь-яка нова позитивна дія чи результат предметної діяльності людини неминуче супроводжується виникненням нової потенційної небезпеки чи групи небезпек. Справедливість аксіоми потенційної небезпеки підтверджена аналізом системи «людина – середовище існування» на всіх етапах її розвитку. Так,на ранніх стадіях розвитку, при відсутності технічних засобів людина відчувала значний вплив небезпек природного походження (підвищена, знижена температура повітря; атмосферні опади, землетруси, контакти з дикими тваринами і т.п.).У процесі розвитку системи «людина – середовище існування» до природних небезпек додалися численні небезпеки техногенног походження – вібрація, шум, електромагнітні поля, висока напруга в електричній мережі, збільшення концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунті і т.п.
8.Розкрити поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек з наведенням характеристик класів.
9.Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків.
Аналіз ризику — це систематичне використання інформації про ризик, порівняння його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту
Аналіз ризику не є самоціллю, його результати використовуються для прийняття економічно ефективних управлінських рішень, у тому числі, для вибору найбільш прийнятних рішень за критерієм "ризик-результат" і розробки комплексу заходів, спрямованих на запобігання, зниження або компенсацію ризику.
У загальному випадку аналіз ризику здійснюють у наступній послідовності.
1. Виявлення ризику конкретних рішень або дій, а також його можливих наслідків.
2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають рівень ризику.
3. Аналіз виявлених факторів з позицій ступеня їх впливу на рівень ризику.
4. Оцінка варіантів ризикованих рішень з наступних двох точок зору:
• визначення можливості їхньої реалізації при наявності ризику (чи можна це зробити?);
• визначення економічної доцільності їхнього прийняття при наявності ризику (що це дасть?).
5. Установка припустимого рівня ризику (якою сумою можна ризикнути і при якій імовірності втрат можна йти на ризик).
6. Аналіз окремих етапів робіт за обраним рівнем ризику.
7. Розробка заходів щодо зниження ризику.
8. Вибір найбільш прийнятних варіантів рішень.
Оцінка ступеня ризику — це кількісна оцінка впливу будь-якої небезпеки.Оцінка ступеня ризику (R) визначається математичною формулою як відношення кількості небезпек (n) до максимальної можливої частоти їх виникнення за конкретний період часу (N)
R=n/N
На підставі аналізу ризику та його кількісної оцінки здійснюється управління ризиком.