7. Які комп’ютерні мережі називають корпоративними? Поясніть, чим корпоративні комп’ютерні мережі відрізняються від локальних.

Свою назву мережі FDDI отримали від перших букв слів Fiber dis-tributed data interface. З метою широкого впровадження високошвидкісних каналів передачі даних в 1985 р. комітетом X3T9.5 Американського інституту національних стандартів (ANSI) був розроблений стандарт на оптоволоконний інтерфейс розподілу даних. Хоча цей стандарт офіційно називається стандартом ANSI X3T9.5, за ним закріпилась назва FDDI. Для підвищення ефективності передачі цифрових, звукових і відеопотоків даних реального часу в 1986 році був розроблений стандарт FDDI-II. В наслідок чого стандарт FDDI був прийнятий в якості міжнародного стандарту ISO 9314.  Основна увага при розробці стандарту зверталась на питання підвищення продуктивності та надійності мережі. Перше завдання вирішувалось за рахунок використання високошвидкісних (100 Мбіт/с) оптоволоконних каналів передачі даних та удосконалених протоколів доступу до середовища передачі даних.  Висока надійність мережі забезпечується здатністю мережі до динамічної реконфігурації своєї структури за рахунок використання подвійного кільця передачі даних і спеціальних процедур управління конфігурацією.  Корпоративною називається комп’ютерна мережа, створена шляхом об’єднання різнорідних комп’ютерних мереж. Розвиток корпоративних мереж тісно пов’язаний з розробкою спеціальних засобів комплексування та міжмережних протоколів.  Комплексування може здійснюватись на різних рівнях еталонної моделі взаємодії відкритих систем. В залежності від рівня комплексування і виконуючих функцій розрізняють: повторювачі, мости, шлюзи.  Повторювачем називається пристрій комплексування фізичного рівня еталонної моделі, який здійснює узгодження електричних параметрів сполучених мереж. В рамках одного фізичного середовища повторювачі використовуються з метою збільшення довжини мережі і кількості підключених абонентських систем.  Пристрій об’єднання комп’ютерних мереж на канальному рівні отримав назву – міст.  Як правило, локальні та глобальні мережі використовують різні протоколи передачі інформації, тому при їх об’єднанні потрібно забезпечити узгодження протоколів практично всіх рівнів еталонної моделі. Пристрій сполучення, який реалізує функції спряження протоколів верхніх рівнів різних мереж, називається шлюзом.  Групове підключення абонентських систем до глобальних мереж, як правило, здійснюється за допомогою спеціального пристрою – сервера доступу, на який, крім узгодження протоколів, покладаються функції по управлінню доступом множини абонентських систем до комп’ютерної мережі.

8. Проаналізуйте конвергенцію комп’ютерних мереж в контексті їх розвитку.

Конвергенція телекомунікаційних мереж йде по багатьом напрямам.

Перш за все, спостерігається зближення видів послуг, що надаються клієнтам. Комп’ютерні мережі спочатку розроблялися для передачі алфавітно-цифровій ин-формації, яку часто називають просто даними (data), в результаті у компьютер-них мереж є і інша назва – мережі передачі даних (data networks). Телефон-ниє мережі і радіомережі створені для передачі тільки голосової інформації, а тельовізі-онниє мережі передають голос і зображення.

Перша спроба створення універсальної, так званої мул’тісервісной мережі, здатної надавати різні послуги, зокрема послуги телефонії і передачі дан-них, привела до появи технології цифрових мереж з інтегральними послугами – ISDN. Проте розробники цієї технології орієнтувалися на рівень вимог по передачі даних, властивий глобальним комп’ютерним мережам в 80-х років. Се-годня ж швидкість в 2 Мбит/с, на якій відбувається підключення до мережі крупних або-нентов в мережі ISDN, вже не може вважатися задовільною. Широкомасштабна побудова широкосмугової (тобто високошвидкісною) мережі з інтегральними послуга-мі B-ISDN (Broadband ISDN) планувалося здійснити в 90-і роки на базі техноло-гиі АТМ, що володіє широким діапазоном швидкостей, проте з ряду причин мережі АТМ стали якісною основою тільки мереж передачі даних, а телефонні послуги і широкомовні послуги радіо і телебачення не отримали в них великого распрост-поранення.

Сьогодні на роль глобальної мультисервисной мережі нового покоління, часто нази-ваємой в англомовній літературі Next Generation Network (NGN), або New Public Net-work (NPN), претендує Інтернет, але, природно, не в його нинішньому вигляді. IP-техно-логиям, складовим базис Інтернету, ще належить пройти значний шлях, что-б з однаковим успіхом підтримувати послуги WWW і телефонії, архівів даних і відео на вимогу, аудіо- і відеоновин, мультимедійної пошти.