
- •1 Роль комп’ютерних мереж в сучасному суспільстві
- •1.1 Еволюція комп’ютерних мереж
- •1.2 Конвергенція мереж
- •1.3 Класифікація комп’ютерних мереж
- •1.4 Вимоги до комп’ютерних мереж
- •1.5 Контрольні питання
- •2 Основи побудови мереж
- •2.1 Топології комп’ютерних мереж
- •2.2 Комутація каналів і пакетів
- •Комутація пакетів
- •Переваги кп
- •Недоліки кп
- •Пропускна спроможність мереж з кп
- •2.3 Структуризація як засіб побудови великих мереж
- •Фізична структуризація мережі
- •Логічна структуризація мережі
- •2.4 Контрольні питання
- •2.5 Завдання
- •3. Протоколи та архітектури
- •3.1 Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів
- •3.3 Рівні моделі osi
- •Мережевозалежні та мережевонезалежні рівні
- •3.4 Поняття відкритої системи
- •3.5 Стандартні стеки комунікаційних протоколів
- •Стек osi
- •3.6 Контрольні питання
- •4 Основи передачі дискретних даних
- •4.1 Типи та апаратура ліній зв’язку
- •Апаратура ліній зв’язку
- •Характеристики ліній зв’язку
- •Пропускна спроможність лінії
- •Зв’язок між пропускною спроможністю лз та її смугою пропущення
- •Завадостійкість і вірогідність
- •4.2 Стандарти кабелів
- •Кабелі на основі неекранованої скрученої пари
- •Кабелі на основі екранованої кручений пари
- •Волоконно-оптичні кабелі
- •Коаксіальні кабелі
- •4.3 Аналогова модуляція
- •Методи аналогової модуляції
- •Дискретна модуляція аналогових сигналів
- •4.4 Цифрове кодування
- •Вимоги до методів цифрового кодування
- •Потенційний код без повернення до нуля
- •Метод біполярного кодування з альтернативною інверсією
- •Потенційний код з інверсією при одиниці
- •Біполярний імпульсний код
- •Манчестерський код
- •Потенційний код 2в1q
- •4.5 Логічне кодування
- •Надлишкові коди
- •Скремблювання
- •4.6 Передача даних канального рівня
- •Асинхронна і синхронна передачі
- •Протоколи з гнучким форматом кадру
- •Передача з встановленням та без встановлення з’єднання
- •Виявлення і корекція помилок
- •Методи виявлення помилок
- •4.7 Методи відновлення спотворених і загублених кадрів
- •Компресія даних
- •4.8 Контрольні питання
- •4.9 Завдання
- •Д) потенційного коду 2в1q.
- •5. Адресація в компютерних мережах
- •5.1 Типи адресів стеку тср/ір
- •5.3 Особливі ір-адреси
- •5.4 Застосування масок під час ір-адресації
- •5.4.1 Застосування масок постійної довжини
- •5.4.2 Застосування масок змінної довжини
- •5.5 Протоколи дозволу ір-адресів
- •6. Мережеве апаратне забезпечення
- •6.1 Плати мережевих адаптерів
- •6.2 Повторювачі
- •6.3 Функції, призначення та класифікація концентраторів
- •6.4 Мости та комутатори
- •6.4.1 Основи функціонування мостів
- •6.4.2 Режими комутації
- •6.4.3 Проблеми у роботі мережі на основі мостів
- •6.4.4 Протокол зв’язуючого дерева stp та його модифікації
- •1) Вибір кореневого комутатора
- •2) Вибір кореневих портів
- •3) Вибір призначених портів.
- •6.4.5 Застосування комутаторів
- •6.5 Маршрутизатори
- •6.5.1 Основні функції та класифікація маршрутизаторів
- •6.5.2 Основні компоненти маршрутизаторів
- •6.6 Порівняння комутації та маршрутизації
6.4.5 Застосування комутаторів
Комутатор іноді називають багатопортовим мостом. Тоді як типовий міст має тільки два порти, комутатор має декілька десятків – сотень портів в залежності від моделі. Як і мости, комутатори отримують певну інформацію з пакетів даних, від різних комп'ютерів мережі. Надалі ця інформація використовується для побудови таблиць комутації даних, які потім використовуються для визначення напряму потоків даних, що відправляються одним з комп’ютерів мережі іншому [4, 14].
Хоча в роботі мостів і комутаторів є багато спільного, комутатор складніший ніж міст. Міст визначає, чи прямує фрейм в інший мережевий сегмент на основі МАС-адреси одержувача. Комутатор має декілька портів, до яких приєднані сегменти мережі. Комутатор вибирає порт, до якого приєднаний пристрій-одержувач або робоча станція [14].
Комутація є технологією, що знижує вірогідність виникнення в мережах Ethernet LAN заторів за рахунок зменшення об'ємів переданих по мережі даних і збільшення смуги пропускання. Комутатори часто використовуються для заміни концентраторів, оскільки не вимагають зміни існуючої кабельної інфраструктури, що дозволяє підвищити продуктивність мережі з мінімальною кількістю змін в тій мережі що вже існує. В даний час у сфері передачі даних все комутуюче устаткування виконує дві основні операції [4, 14, 16]:
Комутацію фреймів даних. Під цим терміном розуміється процес передачі фрейма, отриманого з одного мережевого середовища, в інше (вихідну) середовище;
Підтримку комутації. Для виконання цієї функції комутатори будують і підтримують таблиці комутації і стежать за можливим утворенням маршрутних петель.
Комутатори працюють з більшими швидкостями, ніж мости, а також можуть підтримувати додаткові і достатньо важливі функції, такі, як віртуальні локальні мережі VLAN (Virtual LAN).
К
омутатор Ethernet має
багато переваг, зокрема, дозволяє
багатьом користувачам здійснювати
зв'язок паралельно за рахунок використання
віртуальних каналів і створювати
виділені мережеві сегменти, вільні від
колізій, як показано на рис. 6.6. Такий
підхід дозволяє максимізувати доступну
смугу пропускання загальному середовищу.
Другою перевагою є можливість повторно
використовувати вже існуюче апаратне
забезпечення і кабельну інфраструктуру,
що робить перехід до використання
комутаторів фінансово ефективним [1,
4].
6.5 Маршрутизатори
Маршрутизатори призначені для забезпечення зв'язку між великою кількістю мереж. Такий зв'язок дає можливість комп'ютерам з різних мереж обмінюватися між собою інформацією. Зв'язані мережі можуть належати одній компанії або ж бути географічно розосереджені і належати кому завгодно. Зазвичай мережі, розділені великими відстанями, зв'язуються за допомогою розподілених мереж. Розподілені мережі засновані на великій кількості різних технологій, включаючи маршрутизатори, засоби передачі і різних типів ліній. Маршрутизатори створювалися лише для об’єднання розділених мереж в єдину глобальну мережу [1, 5, 12, 16].
Маршрутизатор є інтелектуальним пристроєм, який працює переважно на перших трьох рівнях еталонної моделі OSI. Проте, подібно до будь-якого іншого вузла мережі, маршрутизатор здібний до взаємодії на будь-якому з семи рівнів моделі OSI. Необхідність використання перших трьох рівнів існує практично завжди. Для зв'язку з локальною мережею маршрутизатор використовує перші два рівні еталонної моделі (конструкції канального рівня). Найбільш важливою функцією є здатність маршрутизаторів ідентифікувати мережеві маршрути на основі адрес третього рівня. Цей механізм дозволяє маршрутизаторам взаємодіяти з множинними мережами, використовуючи адресацію мережевого рівня незалежно від місце розташування і технології роботи мереж.
Для того, щоб зрозуміти принципи маршрутизації і розібратися в роботі маршрутизаторів, необхідно розуміти два аспекти їх роботи: фізичний і логічний. З фізичної точки зору маршрутизатор складається з величезної кількості компонентів, кожен з яких виконує строго задану функцію. З логічної точки зору маршрутизатор виконує певні дії, включаючи виявлення інших маршрутизаторів, здобуття інформації про потенційно досяжні мережі і вузли, визначення і відстежування потенційних маршрутів і передачу дейтаграм одержувачам. Це дозволяє формувати і використовувати міжнародні мережі, включаючи розподілені.