- •1 Роль комп’ютерних мереж в сучасному суспільстві
- •1.1 Еволюція комп’ютерних мереж
- •1.2 Конвергенція мереж
- •1.3 Класифікація комп’ютерних мереж
- •1.4 Вимоги до комп’ютерних мереж
- •1.5 Контрольні питання
- •2 Основи побудови мереж
- •2.1 Топології комп’ютерних мереж
- •2.2 Комутація каналів і пакетів
- •Комутація пакетів
- •Переваги кп
- •Недоліки кп
- •Пропускна спроможність мереж з кп
- •2.3 Структуризація як засіб побудови великих мереж
- •Фізична структуризація мережі
- •Логічна структуризація мережі
- •2.4 Контрольні питання
- •2.5 Завдання
- •3. Протоколи та архітектури
- •3.1 Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів
- •3.3 Рівні моделі osi
- •Мережевозалежні та мережевонезалежні рівні
- •3.4 Поняття відкритої системи
- •3.5 Стандартні стеки комунікаційних протоколів
- •Стек osi
- •3.6 Контрольні питання
- •4 Основи передачі дискретних даних
- •4.1 Типи та апаратура ліній зв’язку
- •Апаратура ліній зв’язку
- •Характеристики ліній зв’язку
- •Пропускна спроможність лінії
- •Зв’язок між пропускною спроможністю лз та її смугою пропущення
- •Завадостійкість і вірогідність
- •4.2 Стандарти кабелів
- •Кабелі на основі неекранованої скрученої пари
- •Кабелі на основі екранованої кручений пари
- •Волоконно-оптичні кабелі
- •Коаксіальні кабелі
- •4.3 Аналогова модуляція
- •Методи аналогової модуляції
- •Дискретна модуляція аналогових сигналів
- •4.4 Цифрове кодування
- •Вимоги до методів цифрового кодування
- •Потенційний код без повернення до нуля
- •Метод біполярного кодування з альтернативною інверсією
- •Потенційний код з інверсією при одиниці
- •Біполярний імпульсний код
- •Манчестерський код
- •Потенційний код 2в1q
- •4.5 Логічне кодування
- •Надлишкові коди
- •Скремблювання
- •4.6 Передача даних канального рівня
- •Асинхронна і синхронна передачі
- •Протоколи з гнучким форматом кадру
- •Передача з встановленням та без встановлення з’єднання
- •Виявлення і корекція помилок
- •Методи виявлення помилок
- •4.7 Методи відновлення спотворених і загублених кадрів
- •Компресія даних
- •4.8 Контрольні питання
- •4.9 Завдання
- •Д) потенційного коду 2в1q.
- •5. Адресація в компютерних мережах
- •5.1 Типи адресів стеку тср/ір
- •5.3 Особливі ір-адреси
- •5.4 Застосування масок під час ір-адресації
- •5.4.1 Застосування масок постійної довжини
- •5.4.2 Застосування масок змінної довжини
- •5.5 Протоколи дозволу ір-адресів
- •6. Мережеве апаратне забезпечення
- •6.1 Плати мережевих адаптерів
- •6.2 Повторювачі
- •6.3 Функції, призначення та класифікація концентраторів
- •6.4 Мости та комутатори
- •6.4.1 Основи функціонування мостів
- •6.4.2 Режими комутації
- •6.4.3 Проблеми у роботі мережі на основі мостів
- •6.4.4 Протокол зв’язуючого дерева stp та його модифікації
- •1) Вибір кореневого комутатора
- •2) Вибір кореневих портів
- •3) Вибір призначених портів.
- •6.4.5 Застосування комутаторів
- •6.5 Маршрутизатори
- •6.5.1 Основні функції та класифікація маршрутизаторів
- •6.5.2 Основні компоненти маршрутизаторів
- •6.6 Порівняння комутації та маршрутизації
5.4.2 Застосування масок змінної довжини
Застосування масок змінної довжини забезпечує заощадливіше використання адресного простору. Приклад розподілу адресного простора з масками змінної довжини для попереднього прикладу наведено у таблиці 5.3 [1]. Основна ідея застосування VLSM полягає в тому, що на відміну від технології FLSM, для кожної підмережі маска обчислюється окремо.
Зауважимо, що застосування технології VLSM дозволяє не лише заошадити простір ІР-адресів, а й в деяких випадках дозволяє розв’язати задачу сегментації мережі, яка була б неможливою у випадку застосування технології FLSM.
Розглянемо такий приклад. Нехай провайдер виділив номер мережі класу С: 210.100.45.0 і адміністратору треба організувати чотири підмережі з кількістю вузлів 120, 58, 28 та 4. Зазначимо, що дану задачу принципово неможливо розв’язати з використанням масок постійної довжини. Це пов’язано з тим, що маску підмережі слід вибирати для найбільшої кількості вузлів (для того, щоб кожен вузол в кожній під мережі мав унікальну адресу). Отже в нашому випадку, маска підмережі буде 255.255.255.128. Це говорить про те, що з восьми бітів ІР-адреси, які відповідають за нумерацію вузлів один біт виділено для нумерації підмереж. Отже ми можемо отримати лише двіпідмережі замість бажаних чотирьох.
Обчислення маски окремо для кожної підмережі дозволяє розв’язати поставлену задачу (табл. 5.4).
Таблиця 5.3 - Поділ адресного простору мережі класу В з використанням технології VLSM.
1 октет |
2 октет |
3 октет |
4 октет |
|
|||||||||||
Поле номеру мережі класу В |
№ підмережі |
Поле адреса вузла |
|
||||||||||||
129 |
44 |
|
|
|
|||||||||||
10000001 ...
10000001 |
00101100 ...
00101100 |
0 ...
0 |
0000000 ...
1111111 |
00000000 ...
11111111 |
Мережа 129.44.0.0 Маска 255.255.128.0 Вузлів: 215-2 |
||||||||||
10000001 ...
10000001 |
00101100 ...
00101100 |
1 0 ...
1 0 |
000000 ...
111111 |
00000000 ...
11111111 |
Мережа 129.44.128.0 Маска 255.255.192.0 Вузлів: 214-2 |
||||||||||
10000001 ...
10000001 |
00101100 ...
00101100 |
1 1 0 0 0 0 0 0 ...
1 1 0 0 0 0 0 0 |
0 0 0 0 0 0 ...
0 0 0 0 0 0 |
00 ...
11 |
Мережа 129.44.192.0 Маска 255.255.255.248 Вузлів: 24-2 |
||||||||||
Діапазон адрес (213 - 4) вільний для утворення нових мереж |
|
||||||||||||||
10000001 ...
10000001 |
00101100 ...
00101100 |
1 1 1 ...
1 1 1 |
00000 ...
11111 |
00000000 ...
11111111 |
Мережа 129.44.224.0 Маска 255.255.224.0 Вузлів: 213-2 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Таблиця 5.4 - Поділ адресного простору мережі класу С з використанням технології VLSM.
1 октет |
2 октет |
3 октет |
4 октет |
|
|||||
Поле номеру мережі класу С |
Поле адреси вузла |
|
|||||||
210 |
100 |
45 |
|
|
|||||
210 |
100 |
45 |
0 ..
0 |
0000000 ...
1111111 |
Мережа 210.100.45.0 Маска 255.255.255.128 Вузлів: 27-2=126 |
||||
210 |
100 |
45 |
1 0 ...
1 0 |
000000 ...
111111 |
Мережа 210.100.45.128 Маска 255.255.255.192 Вузлів: 26-2=62 |
||||
210 |
100 |
45 |
1 1 0 ...
1 1 0 |
00000 ...
11111 |
Мережа 210.100.45.192 Маска 255.255.255.224 Вузлів: 25-2=30 |
||||
210 |
100 |
45 |
1 1 1 0 0 ...
1 1 1 0 0 |
000 ...
111 |
Мережа 210.100.45.224 Маска 255.255.255.224 Вузлів: 23-2=6 |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|