
- •Статистика Статистика Статистика Вступ
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Методологічні засади статистики
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Статистичне спостереження.
- •Помилки статистичного спостереження.
- •Питання до перевірки знань
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Зведення й групування статистичних даних.
- •Зведення.
- •Групування.
- •Питання до перевірки знань
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти.
- •Графіки.
- •Питання до перевірки знань
- •Рішення типових задач.
- •Хід виконання завдання у програмі Excel:
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Узагальнюючі статистичні показники.
- •Рішення типових задач.
- •Середні величини.
- •Середня арифметична.
- •Середня гармонійна
- •Середня геометрична
- •Середня квадратична
- •Питання до перевірки знань
- •Рішення типових задач.
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Аналіз рядів розподілу
- •Класифікація рядів розподілу
- •Мода та медіана варіаційного ряду.
- •Рішення типових задач.
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •Рішення типових задач.
- •Питання до перевірки знань
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Аналіз інтенсивності динаміки
- •Питання до перевірки знань
- •Методичні вказівки до вивчення теми: Індексний метод
- •Питання до перевірки знань
- •Вибірковий метод
Групування.
Групування даних - розподіл чи об’єднання одиниць сукупності у групи за певними істотними для них ознаками. Групування - це один з методів зведення, який забезпечує узагальнення даних, подання їх у компактному, узагальненому вигляді, метод, який створює основу для наступного зведення і аналізу даних.
Для проведення групування необхідно:
1) визначити типи явищ, які повинні бути виділені та зіставити з видом групування;
2) вибрати ознаки групування, які формують опис типів;
3) встановити границі інтервалів зміни ознак;
4) оформити групування у вигляді таблиці.
Групування бувають:
типологічні;
структурні;
аналітичні.
Типологічне групування – це розподіл досліджуваної якісно різнорідної сукупності на класи, соціально – економічні типи у відповідності з правилами наукового групування.
Приклад 1: Розподіл підприємств за формами власності.
-
№
Групи підприємств за
формами власності
Кількість підприємств
всього, од.
у % до підсумку
1
Державна власність
26 326
93,6%
2
Приватна власність
1 366
4,9%
3
Колективна власність
331
1,2%
4
Змішана власність
89
0,3%
Всього
28 112
100%
Структурне групування - це розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за якої-небудь ознакою.
Приклад 2: Групування по розміру доходу на душу населення.
-
№
Розмір грошового доходу, грн. у місяць
Чисельність населення
всього, тис. чол.
в % до підсумку
1
До 100
2,4
1,6
2
100-170
23,4
15,8
3
170-240
34,8
23,5
4
240-310
29,4
19,8
5
310-380
20,7
13,9
6
380-450
13,5
9,1
7
450-520
8,7
5,9
8
520 і більше
15,5
10,4
Всього
148,4
100
Аналітичне групування є групування яке виявляє взаємозв'язки між досліджуваними явищами та їх ознаками.
Ознаки групувань бувають:
чинникові (факторні)
результативні.
Чинникові є ознаки під впливом яких змінюються інші ознаки які і утворять групу результативних ознак. Аналітичне групування служить для дослідження взаємозв’язку між факторними та результативною ознаками.
Приклад 3: Розподіл банків на групи за сумами активів балансу та зв'язок з кількістю занятих.
-
№
Сума активів балансу,
млн. Грн.
Кількість банків, од
У середньому на один банк
Чисельність зайнятих, чол
Балансовий прибуток, млн.грн
1
До 20
19
184
22,5
2
20-30
8
313
31,6
3
30-40
7
374
36,0
4
40-50
9
468
69,2
5
50 і більше
7
516
205,6
Всього
50
328,8
60,0
Якщо в основі групування лежить кількісна ознака, то виділення груп пов’язано із створенням інтервалів зміни ознаки. Якщо ознака описова, то кількість груп дорівнює кількості типів.
Інтервал - величина окремої групи. Кількість інтервалів дорівнює кількості груп. Інтервали бувають відкриті і закриті У відкритих виділена одна межа, верхня або нижня (наприклад, «До30» або «50 і більше»), у закритих – обидві (наприклад, «30-50»). Закриті можуть бути рівними і нерівними.
Якщо варіація значення ознаки значна, то використовуються нерівні інтервали, інакше - рівні
Якщо ознака дискретна, то верхня межа попереднього інтервалу відрізняється на 1 від нижньої межі наступного (наприклад, 30-49, 50-69, 70-89 і т.д.).
Якщо ознака безперервна, то нижня межа наступного інтервалу рівна верхній межі попереднього (наприклад, 30-50, 50-70, 70-90 і т.д.). У такому випадку, нижня межа формується включно, а верхня - виключно. Значить, значення ознаки рівне 50 потрапляє у другий інтервал, а не в перший.
Кількість інтервалів залежить від коливання ознак: чим більше коливання, тим більше інтервалів. Виділені інтервали повинні бути достатньо заповнені. Якщо є незаповнені інтервали, їх кількість треба зменшити. При малій кількості інтервалів можуть виявитися невиявлені властивості сукупності.
Число
утворених груп можна встановити
аналітично за формулою
Стерджеса:
,
де N – число груп (інтервалів);
K – число одиниць сукупності
Число інтервалів, яке відповідає обсягу сукупності K і розраховано за формулою Стерджеса, наведено в таблиці:
Обсяг сукупності, K |
15-24 |
25-44 |
45-89 |
90-179 |
180-359 |
360-719 |
Число інтервалів, N |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Я
кщо
вирішене питання про число інтервалів,
то довжина одного інтервалу визначається
так:
де N - кількість інтервалів,
-
максимальне і мінімальне значення
ознак, R
- розмах.
Можна також здійснювати комбіноване групування на основі об’єднання різних видів групувань.
Додаткова література:
1. Теорія статистики, А.М.Єріна. – Київ, «Знання», 2001р., с. 26-36
2. Статистика: Навчальний посібник /Р.В.Фещур, А.Ф.Барківський, В.П. Кічор. 2-е вид. оновлене і доповнене. –Львів: «Інтелект-Захід», 2003р., с. 20-22
3. Теория статистики, под ред. Р.А.Шмойловой. – Москва, «Финансы и статистика», 1998р., с. 65-101