
- •Предмет загальної теорії держави і права, його структура.
- •Функціональне призначення теорії держави і права.
- •Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права.
- •Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства.
- •Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.
- •§ 2. Загальна теорія держави і в системі юридичних наук
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •Державна влада: поняття і елементи. Легалізація та легітимація державної влади.
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •Державний суверенітет: поняття, характеристика.
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Міжнародні об'єднання держав: види, особливості.
- •Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.
- •Основні підходи до праворозуміння.(3.1)
- •Поняття та ознаки права.(3.2)
- •Право і його зовнішні форми.
- •Функції та цінність права.(3.4)
- •Судовий прецедент і судова практика як джерела права.
- •Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.
- •Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
- •Поняття, риси та класифікація принципів права.
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: поняття, види.
- •Загальні принципи права: поняття, загальна характеристика.
- •Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів.
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
- •Види правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, характеристика елементів.
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •Ефективність правового регулювання: поняття, чинники.
- •Поняття та загальні ознаки норм права.(3.10)
- •Види норм права.
- •Структура норми права: поняття.(3.12) Види гіпотез, диспозицій та санкцій норми права.
- •Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.
- •Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.
- •Поняття і структура системи права.(3.29)
- •Публічне і приватне право: поняття, ознаки.
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •Загальна характеристика галузей та інститутів права.
- •Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права.
- •Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Співвідношення норм міжнародного і національного права.
- •Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •Поняття та ознаки нормативно-правового акта.(3.19)
- •Поняття, ознаки, (3.21)види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.(3.22)
- •Дія нормативно-правових актів у часі(3.24), у просторі та за колом осіб.(3.25)
- •Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •Законодавча техніка: засоби та правила.
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Поняття систематизації нормативно-правових актів.(3.33)
- •Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття юридичних колізій та їх види. (3,28)
- •Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності законодавства.
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •Поняття, риси та види правових відносин. (3.34)
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність. (3.36)
- •Поняття і види об'єктів правових відносин. (3.43)
- •Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •Юридичні факти: поняття, критерії класифікації та види. (3.44)
- •Поняття і види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка: поняття, основні ознаки та види. (3.57)
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •Поняття правопорушення,(3.58) його ознаки.
- •Юридичний склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.
- •Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.
- •Юридичний процес: поняття. Процесуальна форма та її структурні елементи.
- •Поняття реалізації правових норм. (3.45, 3.46)
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •Застосування норм права як специфічна форма його реалізації. (3.47)
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •Стадії застосування нормативних приписів.
- •Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів. Акти правозастосування, їх види.
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика
- •Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року.
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система в Конституції України 1996 року
- •Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі.
- •Юридичні обов'язки людини і громадянина, їх види.
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •2 Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності.
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Демократія як форма реалізації народовладдя. Форми та інститути демократії як прояв державної влади.
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •Принципи демократії – основа організації і функціонування державної влади.
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •Функції демократії. Демократія і самоврядування.
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Концепція правової держави: виникнення та розвиток.
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •Поняття і ознаки правової держави. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •Поняття та ознаки правопорядку.
- •Поняття і ознаки соціальної держави. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Поняття, структура та функції правосвідомості. (3.67)
- •Види правосвідомості. (3.67)
- •Правосвідомість і право. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •Поняття та структура правової системи. (3.72)
- •Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей. (3.73, 3.74)
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •Наступність у правовій системі суспільства. Становлення та розвиток правової системи України.
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
Завдяки вибореній Україною незалежності відроджено ліберально-демократичну традицію у вітчизняному конституціоналізмі. Про це свідчить розвиток концепції демократичної, соціальної, правової держави, яка стала складовою частиною української державницької ідеології. Проголошення в Конституції України соціальної, правової держави зумовлює необхідність розвитку її конституційної моделі. Ця модель, зміст якої визначається системою притаманних соціальній, правовій державі рис і принципів, стала предметом більш пильної уваги з боку не тільки вітчизняних науковців, а й суспільства в цілому. Прикладом цього є формування в середовищі українських правознавців двох підходів щодо назви такої держави, які відображають певні відмінності в баченні її сутності. Так, В. Копєйчиков і М. Козюбра відстоювали формулу «демократична, соціальна, правова держава», що згодом була втілена в Конституції, тоді як П. Рабінович пропонував назву «держава соціально-демократичної орієнтації».
Термін «соціальна, правова держава» можна розглядати як теоретичне і як практичне поняття, таке, що спирається на конституційне проголошення країни соціальною і правовою. Конституція, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, закріпила не стільки реальний, скільки бажаний стан держави, що констатується в її преамбулі. Таким чином, в Україні на сьогодні створено лише правові передумови для становлення і подальшого розвитку цієї концепції.
Формування соціальної, правової держави — складний і тривалий процес. Щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім, аби ті вимоги, які становлять її зміст, а це: забезпечення панування права, захист і гарантування основних прав і свобод людини і громадянина, поділ влади та ін., були реально втілені в життя, що у свою чергу потребує завершення правової, політичної, економічної та соціальної реформ.
Метою проведення правової реформи має стати: скасування тих законів, які не відповідають потребам суспільного життя; розроблення нових нормативних актів, прийняття яких продиктоване сучасними умовами і об' єктивно існуючими потребами правового регулювання; здійснення адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що зумовлено намірами України інтегруватися в об'єднану Європу; формулювання чіткої правової політики держави тощо, її результатом мають бути: забезпечення верховенства права, правового характеру чинного законодавства, істотне обмеження відомчої нормотворчості, оскільки нерідко підзаконні нормативно-правові акти (різні інструкції, розпорядження та ін.) приймаються всупереч закону і паралізують його дію. Важливою складовою правової реформи стали завершення процесу формування нової судової системи,
впорядкування процесу правотворчості, розмежування правотворчих повноважень органів законодавчої та виконавчої гілок влади.
Не менш важливими для формування правової держави в Україні є підвищення рівня правової культури і правосвідомості громадян, посадових осіб і суспільства в цілому, виховання почуття поваги до права, забезпечення знанням своїх прав і свобод, юридичних обов'язків, уміння їх правильно реалізовувати та виконувати. Високий рівень правової культури і правової свідомості необхідний для утвердження в суспільстві законності, справедливості, встановлення такої атмосфери, в якій людина може вільно жити і розвиватися як особистість. Таким чином, знання права, повага до нього, переконаність в обов'язковості його виконання — необхідна умова створення правової держави. З цього випливає, що ще однією умовою на шляху формування правової держави є переборення правового нігілізму. Однією з причин того, що українському суспільству став притаманний правовий нігілізм, є тривале існування Російської імперії, а згодом — СРСР, для яких було характерним негативне ставлення до права і закону. З огляду на це слід зазначити: значна частина суспільства досі скептично ставиться до думки, згідно з якою закріплені в Конституції цінності можуть прижитися в наших умовах і позитивно впливати на процес розв'язання існуючих проблем. Цю ситуацію можна подолати лише за умови, що ідея розбудови України як соціальної, правової держави стане цільовою настановою діяльності не тільки політиків і державних діячів, а й суспільства в цілому.