- •Предмет загальної теорії держави і права, його структура.
- •Функціональне призначення теорії держави і права.
- •Загальні (філософські) підходи до дослідження держави і права.
- •Загальнонаукові методи пізнання держави і права. Спеціальні та власні методи правознавства.
- •Загальна теорія держави і права в системі юридичних наук. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система.
- •§ 2. Загальна теорія держави і в системі юридичних наук
- •§ 4. Загальна теорія держави і права як навчальна дисципліна, її завдання та система
- •§ 4. Ознаки держави, що відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •Ознаки права, що відрізняють його від соціальних норм первісної общини.
- •Державна влада: поняття і елементи. Легалізація та легітимація державної влади.
- •§ 2. Державна влада: поняття і елементи
- •Державний суверенітет: поняття, характеристика.
- •§ 3. Державний суверенітет
- •Міжнародні об'єднання держав: види, особливості.
- •Загальна характеристика і функції органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •Організація влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування.
- •Державна служба та її види. Державний службовець, посадова особа.
- •Основні підходи до праворозуміння.(3.1)
- •Поняття та ознаки права.(3.2)
- •Право і його зовнішні форми.
- •Функції та цінність права.(3.4)
- •Судовий прецедент і судова практика як джерела права.
- •Нормативно-правовий договір: поняття, характерні риси, види.
- •Загальні принципи права та правова доктрина як джерела права.
- •Поняття, риси та класифікація принципів права.
- •§ 1. Поняття, риси та класифікація принципів права
- •Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права: поняття, види.
- •Загальні принципи права: поняття, загальна характеристика.
- •Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів.
- •§ 4. Галузеві та міжгалузеві принципи права. Принципи правових інститутів
- •Поняття правового регулювання суспільних відносин. Способи, методи та типи правового регулювання. Правовий режим.
- •Види правового регулювання.
- •Механізм правового регулювання суспільних відносин: поняття, характеристика елементів.
- •§ 4. Механізм правового регулювання суспільних відносин
- •Ефективність правового регулювання: поняття, чинники.
- •Поняття та загальні ознаки норм права.(3.10)
- •Види норм права.
- •Структура норми права: поняття.(3.12) Види гіпотез, диспозицій та санкцій норми права.
- •Спеціалізовані норми права: природа, особливості та значення в правовому регулюванні.
- •Співвідношення норми права і припису статті нормативно-правового акта.
- •Поняття і структура системи права.(3.29)
- •Публічне і приватне право: поняття, ознаки.
- •§ 2. Публічне і приватне право
- •Загальна характеристика галузей та інститутів права.
- •Поняття системи законодавства, її співвідношення з системою права.
- •Структура системи законодавства. Чинники формування та розвитку системи законодавства.
- •§ 5. Структура системи законодавства
- •§ 6. Чинники формування та розвитку системи законодавства
- •Співвідношення норм міжнародного і національного права.
- •Нормотворчість: поняття, функції, принципи.
- •Поняття та ознаки нормативно-правового акта.(3.19)
- •Поняття, ознаки, (3.21)види законів.
- •Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, класифікація.(3.22)
- •Дія нормативно-правових актів у часі(3.24), у просторі та за колом осіб.(3.25)
- •Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види.
- •§ 1. Нормотворча техніка як різновид юридичної техніки
- •§ 2. Нормотворча техніка: поняття, елементи, види
- •Законодавча техніка: засоби та правила.
- •§ 3. Законодавча техніка
- •Поняття систематизації нормативно-правових актів.(3.33)
- •Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів.
- •§ 3. Кодифікація та створення зводу законів як особливі змістовні форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття юридичних колізій та їх види. (3,28)
- •Колізії в законодавстві, їх види. Способи зменшення колізійності законодавства.
- •§ 2. Колізії в законодавстві, їх види
- •Поняття, риси та види правових відносин. (3.34)
- •§ 1. Поняття та риси правових відносин
- •Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність. (3.36)
- •Поняття і види об'єктів правових відносин. (3.43)
- •Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
- •§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
- •Юридичні факти: поняття, критерії класифікації та види. (3.44)
- •Поняття і види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка: поняття, основні ознаки та види. (3.57)
- •§ 2. Правомірна поведінка
- •Поняття правопорушення,(3.58) його ознаки.
- •Юридичний склад правопорушення: поняття, основні елементи та їх характеристика.
- •Структура юридичної діяльності. Правові форми діяльності органів держави.
- •Юридичний процес: поняття. Процесуальна форма та її структурні елементи.
- •Поняття реалізації правових норм. (3.45, 3.46)
- •§ 1. Поняття реалізації правових норм
- •Застосування норм права як специфічна форма його реалізації. (3.47)
- •§ 2. Застосування норм права як специфічна форма його реалізації
- •Стадії застосування нормативних приписів.
- •Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів. Акти правозастосування, їх види.
- •§ 4. Основні вимоги до правильного застосування нормативних приписів
- •§ 1. Поняття прав і свобод людини і громадянина, їх загальна характеристика
- •Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина. Їх система в Конституції України 1996 року.
- •§ 3. Види прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їх система в Конституції України 1996 року
- •Гарантії прав і свобод людини і громадянина в демократичній, правовій державі.
- •Юридичні обов'язки людини і громадянина, їх види.
- •§ 5. Юридичні обов'язки людини і громадянина. Їх види
- •Формування концепції громадянського суспільства. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •§ 1. Формування концепції громадянського суспільства
- •2 Становлення громадянського суспільства в Україні
- •Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства.
- •§ 1. Поняття та структура політичної системи громадянського суспільства
- •Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства.
- •§ 2. Держава та політичні партії в політичній системі громадянського суспільства
- •Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності.
- •§ 3. Політичні партії: правове регулювання статусу та діяльності
- •Демократія як форма реалізації народовладдя. Форми та інститути демократії як прояв державної влади.
- •§ 1. Демократія як форма реалізації народовладдя
- •§ 2. Форми та інститути демократії як прояв державної влади
- •Принципи демократії – основа організації і функціонування державної влади.
- •§ 3. Принципи демократії — основа організації і функціонування державної влади
- •Функції демократії. Демократія і самоврядування.
- •§ 4. Функції демократії
- •§ 5. Демократія і самоврядування
- •Концепція правової держави: виникнення та розвиток.
- •§ 1. Концепція правової держави: виникнення та розвиток
- •Поняття і ознаки правової держави. Верховенство права. Верховенство права і законність.
- •§ 2. Поняття і ознаки правової держави
- •§ 3. Верховенство права. Верховенство права і законність
- •Поняття та ознаки правопорядку.
- •Поняття і ознаки соціальної держави. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні.
- •§ 5. Поняття і ознаки соціальної держави
- •§ 6. Шляхи формування соціальної, правової держави в Україні
- •Поняття, структура та функції правосвідомості. (3.67)
- •Види правосвідомості. (3.67)
- •Правосвідомість і право. Поняття та види деформації правосвідомості. Правовий нігілізм.
- •§ 3. Правосвідомість і право
- •Поняття та структура правової системи. (3.72)
- •Загальна характеристика правових систем сучасності. Риси основних правових сімей. (3.73, 3.74)
- •§ 2. Загальна характеристика правових систем сучасності
- •Наступність у правовій системі суспільства. Становлення та розвиток правової системи України.
- •§ 3. Наступність у правовій системі суспільства
- •§ 4. Становлення та розвиток правової системи України
Суб'єкти правових відносин, їх види. Правосуб'єктність. (3.36)
Поняття і види об'єктів правових відносин. (3.43)
Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права.
§ 5. Суб'єктивні права, правомочність та юридичні обов'язки суб'єктів права
Виникаючи на основі суб'єктивних прав, правомочність і юридичні обов'язки становлять юридичний зміст правовідносин, аналіз яких формує уявлення про характер і мету правовідносин. Змістом правовідносин, що виникають у процесі суспільного розвитку, є суб' єктивні права та юридичні обов' язки їх учасників, що охороняються державою. В правовідносинах суб' єкти права виступають контрагентами в процесі виконання ними вимог норми права і набуття певних прав і обов' язків (покупець — продавець, позивач — відповідач).
Суб'єктивне право завжди належить уповноваженій особі, яка має певний матеріальний, духовний, політичний, сімейний та інший інтерес. У можливості задоволення цього інтересу і полягає соціальна цінність суб' єктивного права. Самореалізація певного інтересу особи можлива лише за умов її бажання. Однак межі можливої поведінки чітко окреслені нормами позитивного права. Суб' єктивне право визначає міру можливої поведінки. Наприклад, особа може перебувати тільки в одному зареєстрованому шлюбі; робітник має чітко визначену за тривалістю відпустку тощо. Суб' єктивне право безпосередньо пов' язане із свободою особистості, тому і виступає ще й мірою цієї свободи.
Суб'єктивне право — це гарантована правом міра можливої або дозволеної поведінки особи. Воно належить суб 'єкту незалежно від того, перебуває він у правових відносинах з іншими суб 'єктами чи ні. До суб'єктивних прав належать фундаментальні демократичні права і свободи особи.
З виникненням конкретних правовідносин суб'єктивні права реалізуються через правомочність уповноважених осіб, яка складається з таких елементів:
а) можливості діяти особисто;
б) можливості вимагати певної поведінки від зобов'язаної особи;
в) можливості звертатися до компетентних державних органів заради застосування державного примусу в разі невиконання контрагентом своїх обов' язків;
г) можливості користуватися соціальними благами на основі певного суб' єктивного права.
Таким чином, правомочність може виступати як: право на поведінку, право на вимагання, право на домагання, право на користування соціальними благами. Наприклад, у разі відчуження майна виникають правовідносини між покупцем і продавцем. Покупець має право: оплатити і одержати товар (право на власні дії); вимагати від продавця прийняти оплату і передати товар (право на вимагання); звернутися до компетентних органів про відшкодування збитків або усунення недоліків продавцем у разі одержання неякісного товару (право на домагання); користуватися товаром на власний розсуд (право на користування соціальними благами). У такому разі реалізація суб'єктивного права покупця складається з чотирьох правомочностей.
Юридичний обов'язок — це вид і міра належної поведінки, яка встановлена законом. В основу суб' єктивного права покладено юридичне забезпечення можливості, а основу юридичного обов'язку становить закріплення необхідності. Носієм можливої поведінки виступає уповноважена особа, а носієм обов'язку — зобов'язана особа. Уповноважена особа має право здійснювати певні дії, а зобов' язана — повинна виконувати і забезпечувати їх.
Юридичний обов 'язок складається з таких елементів:
а) необхідність здійснення певних дій або утримання від їх здійснення;
б) необхідність для зобов'язаної особи відреагувати на законні вимоги, звернені до неї уповноваженою особою;
в) необхідність нести відповідальність за невиконання цих вимог;
г) необхідність не перешкоджати контрагенту користуватися тим благом, на яке він має право.
Юридичний обов'язок, як і суб'єктивне право, окреслений певними правовими нормами, тобто являє собою міру належної, необхідної поведінки. Вимагати виконання обов'язків поза встановленою мірою є порушенням закону. Наприклад, при купівлі товару продавець не має права вимагати в покупця сплатити більше встановленої суми; батьки зобов' язані утримувати своїх дітей і піклуватися про них; громадяни зобов' язані поважати і виконувати закони. За порушення юридичних обов' язків настає юридична відповідальність. Юридичний обов' язок є гарантом виконання суб' єктивних прав, встановлюється в інтересах уповноваженої особи.