Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры тдп 09.04.2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.13 Mб
Скачать
  1. Функції та цінність права.(3.4)

Функції права — це головні напрямки впливу права на суспільні відносини, які визначаються соціальним призначенням права в різних сферах суспільного життя.

Функції права характеризуються такими ознаками.

1. Це головні напрямки впливу права на суспільні відносини, з якими пов' язана необхідність існування права як соціального явища.

2. Зміст функцій права визначається його соціальним призначенням у суспільстві.

3. Функції як категорії не можуть бути тимчасовими.

4. Функції права — це необхідні напрямки правового впливу на суспільні відносини, без яких суспільство не може нормально існувати.

Система функцій права може поділятися на окремі види за різними критеріями.

Важливим є поділ функцій права за сферами його впливу. З огляду на цей критерій вони поділяються на соціальні та власне юридичні функції права.

Юридичні функції права характеризують призначення права як юридичного інструмента щодо існуючих та бажаних суспільних відносин.

За своїм значенням юридичні функції права поділяють на основні та неосновні. Такий поділ дає змогу визначити місце і роль конкретної функції права у системі функцій права. До основних юридичних функцій права відносять найбільш важливі напрямки впливу права на суспільні відносини. В них безпосередньо і найбільш повно відображається службова роль всього права в цілому. Для додаткових (неосновних) функцій права характерний вплив на більш вузьку сферу суспільних відносин у порівнянні з основними функціями. Вони конкретизують і доповнюють останні щодо більш вузького кола суспільних відносин, наприклад, компенсаційна юридична функція права. Основними юридичними функціями права є регулятивна та охоронна, а додатковими — компенсаційна, обмежувальна та поновлююча. Слід при цьому зазначити, що вони пов' язані з основними функціями права (регулятивною та охоронною) і певним чином доповнюють їх.

  1. Поняття, загальні риси і види соціальних норм.(3.6)

  2. Право і мораль. (3.7)Право і політичні норми. Право і релігійні норми. Право і технічні норми(3.6).

  3. Корпоративні норми, їх особливості і взаємодія з правом.(3.6) (3.7)

  4. Правоутворення: поняття та етапи.(3.15)

  5. Поняття форми права. Співвідношення форми і джерела права. (3.18)

  6. Правовий звичай: поняття, ознаки.

Правовий звичай — визнане державою правило поведінки, що склалося внаслідок його фактичного одноманітного застосування протягом тривалого часу. Історично це перше джерело права, яким регулювалися відносини в період становлення державності.

Правові звичаї мають такі ознаки:

- формуються самим суспільством;

- виникають спонтанно, стихійно;

- це неписані правила поведінки (іноді усна форма звичаю ускладнювала доведення в суді факту його існування, тому з часом певна частина звичаїв набула письмового характеру);

- можуть застосовуватися на рівні як окремих соціальних груп (локальні), так і нації, народу (загальні);

- мають безперервний і однаковий характер додержання;

- їх змістом є визначені правила поведінки;

- є консервативними за своєю природою (закріплюють результати тривалої суспільної практики і можуть відбивати як загальні моральні, духовні цінності народу, так і деякі передсуди);

- тісно пов' язані з релігійними і традиційними нормами.

В Україні правовий звичай має статус субсидиарного (додаткового) джерела права. Його роль зростає у зв'язку з розширенням сфери приватного права.