1.2 Суть, ф-ції бюдж. — розподільна контрольна економічної безпеки держави, забезпечення існування держави

3. 4. Роль, як фін. План Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками: рівновага доходів і видатків;· бюджетний надлишок (профіцит) — перевищення доходів над нормативними видатками; бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами (податкові та неподаткові надходження).За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття (державна позика, емісія грошей). Вплив бюджету на соціально-економічні процеси.

5. 6. Взаємозв бюдж з ін фін пл. Бюдж. Мех-зм.— сукупність засобів, які застосовує держава з метою організації бюджетних відносин та забезпечення належних умов для економічного і соціального розвитку. Бедж планув і регул, фін. Показн. Нормативи, ліміти, резерви, с-ма управл. Бедж. Коштами.

7. Бюдж пол. сукупність заходів держави з організації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного і соціального розвитку. Розробляється бюджетна політика органами влади — законодавчою, виконавчою відповідного рівня із залученням фахівців — науковців, практиків як вітчизняних, так і зарубіжних. Бюджетна політика має реалізовуватися за допомогою двох органічних складових — бюджетної стратегії та бюджетної тактики. Бюджетна стратегія — це довгостроковий курс бюджетної політики, а бюджетна тактика — методи реалізації бюджетної політики на коротший термін.

8. завдання Подаьша стабілізація державних фінансів передбачає:

утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету в межах 0,8-1 відсотка валового внутрішнього продукту;

фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету в межах надходжень від приватизації державного майна;

фінансування дефіциту спеціального фонду державного бюджету за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів);

утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні - не більш як 25 відсотків валового внутрішнього продукту (у 2012 році враховано 27,7 відсотка); здійснення операцій з активного управління державним боргом, включаючи управління ліквідністю коштів єдиного казначейського рахунку і коштів валютних рахунків державного бюджету; надання державних гарантій в обсязі не більш як 1 відсоток валового внутрішнього продукту для реалізації виключно інвестиційних та інноваційних проектів, що мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України; встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення, мінімальної заробітної плати, посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін, а також відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" з урахуванням структурних реформ в економіці і необхідності скорочення існуючого розриву між розміром тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою з метою досягнення у 2014 році рівності зазначених показників; встановлення державних соціальних гарантій на основі оновленого прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення; послідовне підвищення рівня оплати праці у бюджетній сфері, включаючи державних службовців та військовослужбовців; підвищення рівня стипендіального забезпечення підвищення рівня соціального захисту малозабезпечених верств населення та надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, сім’ям з дітьми та дітям-сиротам, малозабезпеченим сім’ям та дітям, позбавленим батьківського піклування; удосконалення порядку призначення, перерахунку та індексації пенсії, створення рівних умов індексації пенсії незалежно від підстави її призначення; забезпечення прямого зв’язку між соціальними пільгами та джерелами і механізмом відшкодування їх вартості надавачам, перехід до надання адресної соціальної допомоги та поступової монетизації соціальних пільг з упорядкуванням переліку отримувачів таких пільг і встановленням економічно та соціально обґрунтованих нормативів споживання відповідних послуг;підвищення якості та ефективності витрат розвитку бюджету шляхом спрямування таких коштів переважно на реалізацію пріоритетних інвестиційних програм (проектів) з урахуванням оцінки їх економічної ефективності; видатків бюджету на вирішення питань енергоефективності та енергозбереження, насамперед з метою заощадливого витрачання енергетичних ресурсів у бюджетній сфері.

Пріоритетні завдання податкової політики

9. Бюджетний кодекс України (ст.18) виділяє чотири стадії бюджетного процесу:складання проектів бюджетів;розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

10. Програмно-цільовий метод Акцент переноситься з потреби в коштах, необхідних для виконання державою своїх функцій, на те, які результати очікуються від використання коштів бюджету, тобто на забезпеченні ефективності використання бюджетних коштів (тобто від економічної категорії, наприклад, - заробітна плата до цілей, на які розпорядники запитують фінансування).2. Упровадження цього методу змінює характер обговорення бюджетної політики: увага переноситься з контролю за виконанням зобов'язань - на забезпечення ефективності. При розробці бюджетної політики в першу чергу враховується фактор: що одержить суспільство за ті гроші, що воно витрачає?Ставиться питання не про правильність використання коштів при виконанні бюджету, а про те, наскільки ефективно витрачаються кошти при досягненні цілей державної політики.3. Оцінка й експертиза програм є обов'язковим компонентом програмно-цільового методу.4. В аналітичному плані програмно-цільовий метод вводить у бюджетний процес елементи аналізу зіставлення витрат і досягнутих результатів.

11. Суть та складники бюджетної програми

Бюджетна програма — це систематизований перелік захо­дів, спрямованих на досягнення єдиних мети і завдань, виконан­ня яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Кожній бюджетній програмі присвоюється код, що складається із се­ми цифрових знаків, з яких: •перший, другий і третій визначають головного розпорядника бю­джетних коштів; •четвертий знак вказує на відповідальних виконавців бюджетних програм, головного розпорядника бюджетних коштів; •п'ятий і шостий знаки вказують на бюджетну програму, виконан­ня якої забезпечує один відповідальний виконавець; •сьомий знак визначає напрям діяльності в конкретній бюджетній програмі.

СКЛАДОВІ: 1.Мета бюджетної програми включає законодавче визначені ос­новні цілі, яких потрібно досягти у результаті виконання конкретної бюджетної програми. 2.Завдання бюджетної програми — конкретні цілі, яких необхід­но досягти у результаті виконання бюджетної програми протягом від­повідного бюджетного періоду й оцінити які можна за допомогою ре­зультативних показників. 3.Напрями діяльності — конкретні дії, спрямовані на виконання завдань бюджетної програми, з визначенням спрямування витрачання бюджетних коштів. Напрями діяльності мають відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення на­прямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, спрямованих на зазначену мету. 4.Результативні показники — кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми та дають мож­ливість оцінити використання коштів на виконання бюджетної програми.

12. Оцінка ефективності бюджетної програми

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.

Оцінка здійснюється протягом бюджетного періоду в межах своїх повноважень безпосередньо головними розпорядниками та відповідними контролюючими органами.

Аналіз виконання бюджетної програми проводиться на підставі планових і фактично досягнутих результативних показників, а також витрат у розрізі напрямів використання коштів і в разі потреби окремих заходів за такими напрямами: 1)відповідність поставлених завдань меті; 2)рівень досягнення мети та виконання завдань бюджетної програми; 3)рівень відповідності фактичних результативних показників запланованому рівню витрат на досягнення цих показників; 4)відхилення показників результативності за певний період від планових показників і обґрунтування причин такого відхилення; 5)відповідність отриманих результатів інтересам державних замовників; 6)відповідність результативних показників поставленим завданням.

Якщо фактичні результативні показники бюджетної програми: 1)перевищують заплановані, необхідно зробити аналіз щодо доцільності подальшого можливого підвищення планових показників бюджетної програми; 2)значно перевищують заплановані, розглянути доцільність визначення оптимального обсягу бюджетних ресурсів, необхідного для підтримання необхідного рівня ефективності даної програми, та решту бюджетних ресурсів перерозподілити на інші пріоритетні бюджетні програми; 3)менше від запланованих, необхідно визначитися, чи є прийнятним такий рівень, та, якщо це необхідно, запропонувати заходи щодо поліпшення організації її виконання, у тому числі шляхом залучення додаткового обсягу бюджетних ресурсів; 4)значно менше від запланованих, розглянути доцільність відмовитись від її виконання та перерозподілити кошти на користь інших програм.