Зразок контрольної роботи виконаної на оцінку

"відмінно".

Варіант 5

Завдання 1. Теоретичне запитання

1. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.

Основна мета економічних суб’єктів мікроекономіки – здійснювати економічний вибір, то будь-якому суспільству необхідно розв’язати таки головні проблеми: що виробляти? як виробляти? для кого виробляти? Цей вибір здійснюється в умовах обмеженості ресурсів, що можуть альтернативно використовуватись для виробництва різних товарів та послуг.

Важливо зазначити, що потреби та бажання економічних суб’єктів є практично безмежними, а ресурси обмежені. Тому межу повного використання ресурсів при існуючому рівні розвитку технологій, коли збільшення одного блага потребує скорочення виробництва іншого називається МЕЖОЮ ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ, яка може бути виражена як таблицею, так і графічно. Що стосується виробничих ресурсів, то вони традиційно поділяються на такі групи, які називаються факторами виробництва: праця, капітал, природні ресурси та підприємливість.

А ● N

● Н

В

Рис.1 Крива виробничих можливостей

В мікроекономіці передбачається, що кожний господарюючий суб’єкт намагається максимізувати: споживач - задоволення своїх потреб, фірма – прибуток, держава- рівень добробуту населення.

Мікроекономіка є складовою економічної теорії і вивчає обґрунтованість виборів, які здійснюються економічними одиницями. Проблеми курсу – встановлення цін на товари, попит та пропозиція, розподіл ресурсів для досягнення найкращого варіанту з альтернативних, поведінка мікросистем у різних ринкових ситуаціях, рівновага споживача та виробника.

Предмет дисципліни – поведінка окремих економічних суб’єктів та механізм прийняття ними рішень для досягнення мети в умовах обмежених ресурсів.

Об’єктом мікроекономіки є поведінка окремих споживачів, виробників (підприємств, фірм), домашніх господарств тощо в ринкових умовах.

Звідси і формуються основні завдання мікроекономіки.

Визначивши предмет мікроекономіки необхідно визначити функції ії економічних суб’єктів.

Особливу увагу слід звернути на методологію курсу що являє собою сукупність методів вивчення мікроекономіки: діалектичний підхід до явищ; метод системного аналізу, дедукції та індукції, моделювання, граничних величин, синтезу, графічне моделювання.

Залежно від підходу щодо пояснення поведінки окремих економічних суб’єктів мікроекономічна теорія розподіляється на позитивну та нормативну.

Позитивна мікроекономіка - вивчає факти та залежності між цими фактами. Вона відповідає на запитання “Що є?” або “Що може бути?”. Вона констатує факти, а не оцінює ситуацію.

Нормативна мікроекономіка- пропонує рецепти дій та визначає, які конкретні умови або аспекти економіки є доцільними або недоцільними. Вона відповідає на питання “Що повинно бути?” За ії допомогою готуються загальні рекомендації для раціональної економічної поведінки усіх суб’єктів господарювання - від людини де держави. Нормативна мікроекономіка є науковою основою для розробки економічної політики держави.

Методологія мікроекономіки – сукупність способів та прийомів пізнання економічних процесів на рівні окремих економічних одиниць.

До основних способів та прийомів відносять:

• граничний аналіз;

• пріоритет потреб економічних суб’єктів;

• рівноважний підхід;

• моделювання економічних явищ та процесів; тощо.

В мікроекономіці використовують моделі 2 видів: рівноважні та оптимізаційні.

Далі при вивченні теми слід з’ясувати поняття мікросистеми та ії різновиди.

Ринок – це механізм, який зводить разом споживачів та виробників з метою визначення ціни та обсягу продажу товарів. Основні суб’єкти ринку – домогосподарства і підприємства (фірми)

Домогосподарство – це економічна одиниця, яка складається з однієї або більше осіб, постачає виробничі ресурси (землю, працю, капітал, підприємницьку діяльність) і використовує отримані гроші для придбання товарів та послуг, що задовольняють потреби цієї особи або осіб.

Підприємство (фірми) – економічна одиниця, яка використовує фактори виробництва і виготовляє продукцію для задоволення потреб споживачів.

Різновиди ринкових структур – монополія, двостороння монополія, дуополія, олігополія, монополістична конкуренція, досконала конкуренція, монопсония, дуопсонія, олігопсонія.