16.Шляхи і резерви підвищення продуктивності праці.

Підвищення продуктивності праці означає економію затрат праці на виготовлення 1-ці п-ції між приростом продуктивності праці і економією трудових затрат існує відновна залежність.___________ __________

П-ва самостійно планують продук.праці визначають її р-нь забезпечуючи при цьому випередження росту продук.праці у порівнянні з ростом середньої зарплати і ростом фондо озброєності праці.Лише в цьому випадку підвищується ефективність в-цтва.

Р-нь ПП визначається наст.факторами

1.матеріальнотехнічні

2.організаційні

3.економічні

4.соціальні

5.природні

Фактори-це умови за яких можливе підвищення ПП

До матеріально-тех факторів підвищення р-ня ПП нал.склад і технічний р-нь знарядь праці.Види і якість предметів праці.Ступінь механізації і автоматизації в-цтва.

До організаційних факторів нал. Ступінь ритмічності в-цтва удосконалення управління в-цтврм.Організація робочих місць і створення безпечних умов в-цтва.

До екон.факторів відносяться матеріальна зацікавленість колективу і кожного працівника в підвищеності ефективності в-цтва та створення фінансових і екон.стимулів росту ПП.

До соц..факторів відносять р-нь кваліфікації працівників і умови праці

До природних факторів відносяться стан навколишнього середовища якість природних,земельних та водних ресурсів.

В екон.літературі розрізняють 2 шляхи підвищення ПП

-екстенсивний-який здійснюється за рах зниження трудомісткості в-цтва п-ції при незмінному або навіть і меншому обсягу п-ції.

-інтенсивний який супроводжується збільшенням в-цтва п-ції при цьому витрати праці можуть скорочуватись залишатись незмінними або навіть зростати однак меншими темпами ніж в-цтво п-ції.

П-во виходить з факторів підвищення ПП вишукує відповідні резерви.

Резерви- це невикористані можливості які поділяють на поточні і перспективні.

Поточні резерви не потребують перебудови організацій і технології в-цтва і можуть бути використані негайно.

Перспективні резерви пов’язані з науково-тех прогресом і вимагають значних фінансових витрат.

17.Поняття про інвестиції.Видовий склад інвестицій.

Зачну частину у складі резервів п-ва становлять інвестиційні ресурси їх формування і використання регулюється законом України про інвестиційну д-сть згідно з цим законом інвестиції визнач як сукупність всіх видів майнових і інтелектуальних цінностей які вкладають в об’єкти інтелектуальної д-сті з метою отримання доходу або соціального ефекту.

До складу інвестицій належать

1.цільові банківські вклади акції, паї ті ін. цінні папери

2.рухоме та нерухоме майно( будинки споруди ін. устаткування)

3.сукупність тех.. технологічних, комерційних та ін. знань оформлених у вигляді технічної документації але не запатентованих(ноу-хау)

4.права користування землею,водою,будинками,спорудами,обладнанням а також ін. майнові права

5.інші цінності

Юридичні та фізичні особи які здійснюють вкладення к-лу наз інвесторами.

Інвестиційна д-сть-це сукупність практичних дій інвесторів та учасників щодо здійснення інвестицій з метою отримання доходу.

Основною метою інвестиційної д-сті є.

1.досягнення високих темпів екон розвитку п-ва

2.максимізація доходів від інвестиційної д-сті

3.мінімізація інвестиційних ризиків

4.забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності п-ва.

Інвестиції класифікуються за 4 осн ознаками

1.обєкт інвестування

2.характер інвестування

3.період інвестування

4.форма власності на інвестиційні ресурси.

Сутнісна характ окремих видів інвестицій

1.фінансові інвестиції-це використання к-лу для придбання облігацій акцій та ін. цінних паперів, що випускаються державою або п-вами найбільш поширеним видом фінансового інвестування є купівля акцій з метою одержання доходу у вигляді девідентів, а також інвестування у спеціальній цільовій банківські вклади та депозиції.

2.реальні І-це вкладення к-лу в різні сфери національної екон з метою відтворення матеріальних активів і нематеріальних активів

До матеріальних активів нал будинки,споруди,обладнання,передавальні пристрої,транспортні засоби тобто це є об’єкти осн фондів.

Реальні І спрямовані у в-цтво тому їх наз виробничими інвестиціями або просто капітальними вкладеннями.

В складі виробничих інвестицій виділяють-інноваційні,-інтелектуальні інвестиції.

3.прямі І-це вкладення к-лу безпосередньо самим інвестором без фін посередників

4.непрямі І-передбачають участь у інвестиційному процесі різними фін установ.

5.короткострокові І здійснюються від декількох місяців до декількох років

6.приватні І здійснюються окремими особами або фірмами недержавної форми власності.

7.державні Іфінансуються з державного або місцевого бюджету і мають більший термін окупності ніж приватні.

8.іноземні І здійснюються іноземними інвесторами

9.спільні Імають вигляд інвестиційних сертифікатів які випускаються в обіг інвестиційними компаніями або фондами.

18.Оцінка економічної ефективності виробничих інвестицій. Ця оцінка здійснюється за 2 методиками:1) методика розрахунку абсол. Економ. Ефективності капітальних вкладень,2) методика порівняльної ефективності капітальних вкладень. Абс. Ефект. Кап. Вкладень обчислюється у випадку коли необхідного прийняти рішення про доцільність здійснення інвестицій в проектні і господарські рішення. Вона дозволяє порівняти економічний ефект і витрати. Основними показниками абс.ефективності є: 1) коеф. абсол. екон. Ефективності капітальних вкладень, 2) термін окупності інвестицій. Розрахований коефіцієнт абсол. Екон. Ефективності має бути більшим або = нормативному коеф., і тоді приймається рішення про доцільність інвестицій. Термін окупності кап. Вкладень показує термін, протягом якого авансовані капіт. Вкладення перетворюються у виробничу потужність підприємства. Розрахунок порівняльної ефективності кап. Вкладень здійснюють при варіантному проектуванні тобто коли необхідно обрати кращий з можливих варіантів інвестування виробництва. Показником порівняльної ефективності є приведені витрати. Приведені витрати представляють собою суму поточних витрат або собівартості річного обсягу продукції і кап. Вкладень, які приведені до співставлення за доп. Нормативного коефіцієнта порівняльної екон. Ефективності. ПВ=Сі+КВі*Ен При виборі кращого варіанту проектних і господарських рішень приймаємо в розрахунок нормативний коефіцієнт Ен=0,12, а при виборі кращого варіанта техніки 0,15.

19. Склад витрат підприємства, що враховується при визначенні собіварт продукції Витрати виробництва формуються в процесі використання мат-техн., фінансових і трудових ресурсів для досягнення певної мети. Найб. загал. принципом поділу витрат є їх цільова спрямованість, тому всі витрати поділ на: -інвестиційні-одноразові,капіт вклад -поточні-безпосеред пов’язані з виготовл продукції,річні Поточні витрати включають собівартість прод. Вони поділ. на циклічні та безперервні. Циклічні витрати-повт. з кожним новим циклом виготовлення продукції. Це витрати на матеріали, зарплату робітн.,витр. на виробн інструменти, витрати на електроенергетику. Безперервні витрати-здійснюються постійно і незалежно від виробництва. Це амортиз будівель, споруд, устаткування, оплати праці управл персоналу, витрати на управління виробн (адмін витрати) Собівартість-є ГОСТ розрахунковою категорією,яка на рівні підпр відобр доцільність виготовлення продукції або надання послуг. Таким чином, собіварт., як економічна категорія показує грошову форму витрат підпр,які пов’язані із підготовкою виробн для виготовлення і збута продукції. Економічне значення собівартості: 1)Собів. Комплексно характ. Ступінь використ. Всіх ресурсів підпр.,а отже і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підпр тим нижчою є собівартість продукції. 2)Собів. є одним із важливих показників ефективн виробництва і має безпосередній зв’язок з ціною, є базою для визначення ціни на продукцію Ц=С+Пр 3)Собі варт. є водночас і обмежником для виробництва. Ніхто не зацікавлений вироб прод ринкова ціна якої нижча за її собівартість. З метою здійснення економ аналізу рівня витрат підпр розрізн.: -нормативну -планову -фактичну -кошторисну собів. Нормативна собів прод формується з витрат,які визначаються за діючими нормативами витрат ресурсів. Планова соб. визн. перед поч.. планового періоду за процесивними нормами витрат ресурсів і діючих цін на ресурси в момент склад плану. Фактична соб. визн підпр. за даними бух. обліку. Вона може бути нижча від планової або її перевищувати. Кошторисна соб. відобр. Витр підпр. На вироби або замовл.,які виконані в індивід порядку. Поточні витр підпр поділ за 3 осн ознаками: 1)ступінь однорідності 2)зв’язок з обсягом виробн 3)спосіб обчисл на 1 продукції При обчисленні собі варт підпр визн таке коло витрат: 1)витр на дослідження ринку (на маркетинг) 2)витр на підготовку виробн (пускові) 3)витр на вироб продукції 20.Групування витрат підприємства за економічними елементами витрат.

Дане групування здійснюється з метою складання кошторису п-ва.

Елемент витрат-це сукупність єдиних за екон змістом витрат.

Кошторис в-цтва-це підрахунок сукупних витрат які пов’язані з основною д-стю п-ва за певний період не залежно від того чи віднесено на с/в продуктивності в цьому періоді чи ні.Згідно ПСБО 3 звіт про фін результат виділяють такі елементи витрат

1.матеріальні в-ти

2.оплата праці

3.відрахування на соціальні заходи

4.амортизація

5.інші в-ти

Матеріальні в-ти включають

1.в-ти на сировину основні і допоміжні матеріали

2.в-ти на покупні напів фабрикати та комплектуючі засоби

3.оплата послуг виробничого характеру сторонніх п-в які необхідні для виготовлення продукту

4.в-ти на паливо та електроенергію

5.в-ти на пошук і використання природної сировини.

Оплата праці включає всі форми аплати праці штатного і позаштатного виробничого персоналу

Відрахування на соціаль заходи включають такі відрахування із зарплати працівника

1.прибутковий податок

2.відрахування в пенсійний фонд

3.у фонд соц. Страхування у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності

4.у фонд безробіття

5.у фонд страхування від нещасних випадків на в-цтво

Амортизація включає час витрат на повне відтворення основних засобів

Інші в-ти-це такі в-ти які не можна віднести до вище названих елементів(на оплату послуг,зв’язку на відрадження,страхування майна)