3.26. Підстави видачі примусової ліцензії

Примусова ліцензія застосовується, як правило, у дуже обмежених випадках, і неодмінно супроводжується обов'язковою виплатою грошової компенсації автору. Слід бути свідомим того, що на практиці примусова ліцензія є певним обмеженням прав власника. Тому порядок її надання регулюється законодавством і може реалізовуватись тільки двома шляхами: адміністративним або судовим.

Адміністративний порядок застосовується, якщо цього вимагає суспільна зацікавленість або інтереси національної безпеки країни. Тоді Кабінет Міністрів України має право, без згоди власника, передати право на використання об'єкта промислової власності будь-якій іншій юридичній особі. Передача цих прав має відбуватися на умовах не виключної ліцензії. У судовому порядку примусову ліцензію може бути надано за заявою зацікавленої сторони. Такі дії можуть мати місце, лише коли власник чи його правонаступник зовсім не використовували або у недостатній мірі використовували об'єкт промислової власності в Україні протягом трьох років після видачі патенту. Крім того, ці ж дії можуть бути застосовані і у випадку, коли використання патенту на винахід чи KM було припинено на термін більш ніж як три роки [10]. Як бачите, створити та захистити власну ідею патентом - це тільки пів справи, головне тут - забезпечити її плідне використання протягом усього життєвого циклу патенту. Звичайно, як і кожного судового рішення, примусової ліцензії ще треба домогтися, а для цього слід забезпечити виконання цілої низки певних вимог, що обумовлені у законодавстві.

3.27 Строк чинності майнових прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до частини першої цієї статті. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу.Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку.Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок спливає через п'ятнадцять років від дати подання заявки на промисловий зразок в установленому законом порядку.

3.28. Припинення дії патенту

1. Власник патенту в будь-який час може вiдмовитися вiд нього повнiстю або частково на пiдставi заяви, поданої до Установи. Зазначена вiдмова набирає чинностi вiд дати публiкацiї вiдомостей про це в офiцiйному бюлетенi Установи. Не допускається повна або часткова вiдмова вiд патенту без попередження особи, якiй надано право на використання винаходу за лiцензiйним договором, зареєстрованим в Установi, а також у разi накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять права, що засвiдчуються патентом. 2. Дiя патенту припиняється у разi несплати у встановлений строк рiчного збору за пiдтримання його чинностi. Рiчний збiр за пiдтримання чинностi патенту сплачується за кожний рiк його дiї починаючи вiд дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надiйти до Установи не пiзнiше 4 мiсяцiв вiд дати публiкацiї вiдомостей про видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рiк має надiйти або бути вiдправленим до Установи до кiнця поточного року дiї патенту за умови сплати збору протягом його останнiх 4 мiсяцiв. Дiя патенту припиняється з першого дня року, за який збiр не сплачено. Рiчний збiр за пiдтримання чинностi патенту може бути сплачений протягом 12 мiсяцiв пiсля закiнчення встановленого строку. У цьому випадку розмiр рiчного збору збiльшується на 50 вiдсоткiв. При сплатi збору дiя патенту вiдновлюється. Якщо збiр не сплачено протягом цих 12 мiсяцiв, Установа публiкує у своєму офiцiйному бюлетенi iнформацiю про припинення дiї патенту. Збiр за пiдтримку чинностi патенту (декларацiйного патенту) на секретний винахiд чи декларацiйного патенту на секретну корисну модель не сплачується.

. Патент може бути визнано недiйсним повнiстю або частково у разi: а) невiдповiдностi запатентованого винаходу (корисної моделi) умовам патентоздатностi, що визначенi цим Законом; б) наявностi у формулi винаходу (корисної моделi) ознак, яких не було у поданiй заявцi; в) порушення вимог частини другої статтi 37 цього Закону. 2. Будь-яка особа може оскаржити видачу патенту до суду, а протягом 6 мiсяцiв вiд дати публiкацiї вiдомостей про його видачу подати до Апеляцiйної палати заперечення проти видачi патенту. 3. Заперечення проти видачi патенту має бути розглянуто Апеляцiйною палатою протягом 4 мiсяцiв вiд дати його надходження, а при розглядi нею заперечення проти видачi декларацiйного патенту на винахiд (корисну модель) - 4 мiсяцiв вiд дати надходження експертного висновку про вiдповiднiсть винаходу (корисної моделi) умовам патентоздатностi. Власник патенту повинен бути ознайомлений iз запереченням. Апеляцiйна палата розглядає заперечення в межах мотивiв, викладених у ньому. Особа, яка подала заперечення, а також власник патенту можуть брати участь у його розглядi. Рiшення Апеляцiйної палати може бути оскаржено в судовому порядку. Якщо заперечення проти видачi патенту не надiйшло до Апеляцiйної палати у встановлений строк, патент може бути визнано недiйсним тiльки у судовому порядку. 4. Строк оскарження видачi патенту до Апеляцiйної палати може бути продовжений, але не бiльше нiж на 6 мiсяцiв. За його продовження сплачується збiр. Порядок оскарження видачi патенту до Апеляцiйної палати та порядок продовження строку оскарження встановлюються Установою. 5. При оскарженнi видачi декларацiйного патенту на винахiд (корисну модель) до суду суд може призначити експертизу щодо вiдповiдностi винаходу (корисної моделi) умовам патентоздатностi. 6. Експертний висновок щодо вiдповiдностi винаходу (корисної моделi) умовам патентоздатностi Установа надає будь-якiй особi, яка подала клопотання про проведення квалiфiкацiйної експертизи i сплатила за її проведення встановлений збiр. 7. При визнаннi патенту чи його частини недiйсним Установа повiдомляє про це у своєму офiцiйному бюлетенi. Патент або його частина, визнанi недiйсними, вважаються такими, що не набрали чинностi вiд дати публiкацiї вiдомостей про видачу патенту.

3.29 Дії, що визнаються порушенням прав патентоволодільця

До дій, що вчинені без дозволу власника патенту на винахід або корисну модель, що визна­ються порушенням його прав можна віднести:

- виготовлення продукту із застосуванням запа­тентованого винаходу (корисної моделі), засто­сування такого продукту, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в циві­льний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патен­том, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняєть­ся без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Порушенням прав визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання та­кого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому ви­користані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Що стосується географічного зазначення походжен­ня товару, то порушенням прав визнається: нанесення його на товар або на етикетку; нанесення його на упаковку товару, застосуван­ня у рекламі; запис на бланках, рахунках та інших докумен­тах, що супроводжують товар.

Крім того, порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є: використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання;

• використання зареєстрованого зазначення гео­графічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього за­значення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або геогра­фічне зазначення його походження використо­вується у перекладі або супроводжується сло­вами: "вид", "тип", "стиль", "марка", "імітація" тощо;

• використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке викори­стання вводить в оману споживачів щодо похо­дження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорі­дних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або е неправомірним використанням його репу­тації;

• використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової на­зви.

Вказані далі дії, вчинені без дозволу власника сві­доцтва на торговельну марку, визнаються порушенням його прав: нанесення знака на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до това­ру предмет, зберігання такого товару із зазна­ченим нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезен­ня); - застосування його під час пропонування та на­дання будь-якої послуги, для якої знак зареєст­ровано; - застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в до­менних іменах.

Знак визнається використаним, якщо його застосо­вано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Неправомірне використання творів є порушенням прав автора. Посилання користува­ча твору на низький художній чи науковий рівень твору, на мету використання твору, на невеликий обсяг використан­ня твору тощо не можуть братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність користувача.

Вважається порушенням особистих немайнових прав автора оприлюднення твору без зазначення імені автора, ілюстрування твору, спотворення твору, зміна твору тощо.

Будь-яке відтворення чи використання твору без дозволу автора без виплати йому винагороди, є пору­шенням його виключних майнових прав.

Використання виконань творів шляхом публічного повідомлення виконань, фіксації їх на носії та розповсю­дження зафіксованих виконань без дозволу виконавця є порушенням його прав.