2. За наслідками конфлікти бувають:

• Функціональні або конструктивні – сприяють прийняттю обґрунтованих рішень, розвитку взаємовідносин і підвищенню ефективності роботи організації. Функціональні наслідки полягають в тому, що сторони (знаходячи компромісне рішення) будуть схильні до співробітництва у майбутніх ситуаціях, а не до антагонізму.

• Дисфункціональні або деструктивні – заважають ефективній взаємодії і прийняттю рішень, призводять до зниження особистої задоволеності, групового співробітництва та ефективності діяльності.

• Безрезультатні – не зумовлюють жодних змін у діяльності організації.

3. За сферою прояву конфлікту (проблемно-діяльнісною ознакою): управлінські, сімейні, педагогічні, політичні, економічні, творчі.

4. За ступенем тривалості та напруженості конфлікту: гострі та хронічні, затяжні (тривалі), скороминучі (короткотривалі), ті, що розвиваються повільно.

5. За ступенем гостроти протиріч: невдоволення, розбіжність, протидія, розбрат, ворожнеча, війна.

6. За предметом конфлікту: реалістичні (предметні) і нереалістичні( безпредметні).

7. За обсягом: глобальні, які охоплюють весь колектив, парціальні (парні), які охоплюють двох осіб.

8. За джерелом виникнення: об’єктивні, що викликані недоліками виробничого характеру, та суб’єктивні, що викликані негативними особистими якостями учасників конфлікту.

9. За типом структури взаємовідносин: вертикальні, горизонтальні.

10. За рівнем формалізації взаємовідносин: офіційні та неофіційні.

11. За формою: приховані (латентні) та відкриті.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що класифікація конфліктів залежить від різних факторів, умов та цілей.

Конфлікт має певну структуру і здійснюється за певним алгоритмом.

10