Обладнання хибних позицій, районів і об'єктів .

В хибних районах і на позиціях обладнують хибні фортифікаційні споруди і дороги, установлюють макети озброєння і техніки.

Макети техніки можуть бути стаціонарними і збірно-розбірними (каркасними, пневматичними і безкаркасними). Вони можуть виготовлятися промисловістю і силами військ.

Хибні окопи і укриття відривають на глибину 50 - 60см з дотриманням необхідних розмірів і форм у плані.

Хибні ґрунтові дороги улаштовують шляхом зняття верхнього шару ґрунту з допомогою дорожньої техніки.

При обладнанні хибних позицій і районів на лісовій місцевості необхідно показувати до 30 %, на відкритій місцевості - до 50 %, а в пустельно-степовій місцевості - до 80 % штатної бойової техніки і споруд.

На хибних позиціях і у районах обов'язково необхідно імітувати ознаки життєдіяльності, характерні для цих об'єктів (сліди машин, рух техніки, дими, світлові і теплові ознаки, робота на передачу радіоелектронних засобів та інше).

Особливості маскування позицій підрозділів зрв, ртв і аеродромів.

Сутність маскування стартових і технічних позицій підрозділів ЗРВ, позицій радіотехнічних підрозділів і аеродромів полягає у тому, щоб різними організаційними і режимними заходами та інженерно-технічними прийомами усунути основні демаскуючі ознаки, властиві позиціям і аеродромам.

Найбільш характерними демаскуючими ознаками позицій підрозділів ЗРВ і РТВ являються.

симетричне і геометрично правильне розташування окопів і стартових майданчиків для пускових установок і накреслення мережі внутрішньо-позиційних доріг на стартових позиціях;

наявність на позиціях спеціального озброєння і техніки та характерні форми інженерних споруд і окремих видів озброєння і техніки (окопів і ракет на пускових установках, кабін СНР і прийомно-передавальних кабін з громіздкими антенними системами, розташованими на високих насипах);

наявність поблизу позицій військових містечок, що відрізняються типовою забудовою;

робота на випромінювання електромагнітної енергії радіо - і радіотехнічних засобів; наявність під'їзних шляхів і повітряних ліній електропередач, що закінчуються біля позицій.

Демаскуючими ознаками аеродромів являються:

наявність на аеродромах штучних аеродромних покрить та інженерних аеродромних споруд, які відрізняються від оточуючого фону по кольору і своєю характерною формою підкреслюють призначення об'єкту (взльотньо - посадочна смуга, рульожні доріжки, арочні укриття для літаків та інше);

наявність літаків і спеціальної техніки на льотному полі;

під'їзні і внутрішньо-аеродромні дороги;

робота радіо -, радіотехнічних і світлотехнічних засобів;

ознаки діяльності аеродромів: взліт і посадка літаків, шум від роботи двигунів літаків, світло стартово-посадочних вогнів та інше).

Маскування бойової техніки, інженерних споруд, доріг та інших об'єктів, розташованих на позиціях і аеродромах, досягається: використанням маскувальних властивостей місцевості при виборі місць розташування позицій; застосуванням штучних масок із табельних і підручних засобів маскування; застосуванням засобів радіолокаційного і теплового маскування; маскувальним фарбуванням озброєння, техніки і споруд; посадкою дерев і кущів; підтриманням визначеного режиму роботи СНР, СРЦ, РЛС; обладнанням хибних позицій і об'єктів.

При виконанні заходів щодо маскування військ та об'єктів необхідно прагнути до повної прихованості об'єктів, одначе практично цього не завжди можна досягти. Повністю приховати можливо об'єкти, що мають невеликі розміри, а також об'єкти, що небагато часу перебувають на одному і тому же місці. Надійно можна замаскувати окремі види бойової техніки, розташованої на позиціях і аеродромах, окремі споруди.

Що стосується стаціонарних об'єктів, які мають великі розміри, таких, як аеродроми, стартові і технічні позиції ЗРВ, позиції РТВ, то повністю приховати їх прийомами маскування або неможливо, або виконання цього завдання буде потребувати значної затрати сил і засобів.

Якщо об'єкт приховати неможливо, то застосовується прийом спотворення зовнішнього вигляду об'єкту, в цьому випадку завдання маскування повинно бути не в тому, щоб повністю приховати позицію, зробивши її зовсім непомітною, а в тому, щоб змінити її вигляд так, аби вона стала схожою на один із об'єктів народного господарства, що не має важливого значення (технічний склад, ремонтна майстерня та інше). Це особливо стосується технічних позицій.

Інженерні заходи щодо маскування необхідно здійснювати творчо з урахуванням місцевих умов, характеру інженерного обладнання і особливостей діяльності підрозділів і об'єктів.