
- •Лабораторна робота 1
- •Короткі теоретичні відомості.
- •Домашнє завдання.
- •Завдання на лабораторну роботу.
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота 2
- •Короткі теоретичні відомості.
- •Розміщення ере на друкованій платі.
- •Домашнє завдання:
- •Завдання на лабораторну роботу:
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота 3
- •Короткі теоретичні відомості.
- •Домашнє завдання:
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 5
- •Короткі теоретичні відомості:
- •Додаток 3 Приклад виконання лабораторної роботи №2
- •Додаток 4 Приклад виконання лабораторної роботи №3
- •Перелік літературних джерел
Додаток 4 Приклад виконання лабораторної роботи №3
Своривши умовні графічні зображення та посадкові місця для обраних елементів, необхідно об’єднати їх у компоненти. Ця задача виконується в графічному редакторі P-CAD Library Executive. Порядок виконання показано в пункті 2.4
Приклад створення компонента:
Конденсатор С1-0.68х400В:
Рис. 4.1.1 Результат створення компонента конденсатор С1-0.68х400В:
Реле РЭН52
Рис.4.1.2 Результат створення компонента Реле РЭН52
Додаток 5
Приклад виконання лабораторної роботи №4
Наступним кроком проектування є розробка електричної принципової схеми графічним редактором P-CAD Schematic. Порядок виконання показано в пункті 2.5. Створена схема входить в комплект конструкторьскої документації.
Результат виконання:
Рис. 5.1.3 Схема електрична принципова в P-CAD Schematic.
Креслення та перелік елементів
Додаток 6
Приклад виконання лабораторної роботи №5
Останнім етапом проектування є робота в редакторі P-CAD PCB. Під час роботи в цьому графічному редакторі необхідно виконати:
Визначення габарити ДП та параметрів друкованого монтажу.
Розрахунок необхідної площі плати та вибір її розмірів: За формулою визначаємо необхідну площу плати:
Sп=Sм+Sд=2250+400=2650≈2800;
Sм - встановлювальна площа розміщених на платі ЕРЕ, визначається за формулою:
Sм=1.5Sкг=1.5*(Sрез+Sкон+Sдіод+Sреле+Sмік+Sроз+Sфото)= 2250;
Sд=4*10*10=400;
Визначивши за цією формулою необхідну площу плати, доцільно вибрати типорозмір плати із ряду рекомендованих ГОСТ 4.010.020-83. Обираємо 40х70. Товщина ДП визначається товщиною матеріалу основи ДП і провідникового малюнка (без додаткових покриттів). Кращими значеннями номінальних товщин ОДП і ДДП є 0,8, 1,0, 1,5; 2,0 мм. Обираємо 1,0 мм.
Розрахунок параметрів друкованого монтажу.
Розрахунок діаметрів монтажних отворів та контактних майданчиків було виконано в пункті 3.3, результат показано в таблиці 13.
Розрахунок ширини друкованих провідників:
Найменше-номінальне значення ширини друкованого провідника мм, розраховують за наступною формулою:
t1=tminD+|Δtн.о|=0.45+0.10=0.55;
Мінімально допустиму ширину провідника з урахуванням допустимого падіння напруги на ньому визначають за формулою :
t2=ρ Imaxl/hUдоп0.03=0.0235Омм/мм2*0.025мА/0.18мм*2.5В*0.03=0.43;
tminD =0.45-вибираэмо за класом точності;
tcп= ρ Imaxl/hUжив0.03=0.0235Омм/мм2*0.025мА/0.18мм*220В*0.03=1.5;
Ширину провідника, якщо це не суперечить класу точності , щільності та іншим вимогам до РЕА, вибирають з умови t ≥ t1 або t2.
Допускається вибирати дві різны ширини друкованих плат: для сигнальних кіл ( але доцільно трохи збільшити від цього мінімального рівня і вибрати з точністю до десятих) та для спілних шин.
Розрахунок зазорів s між елементами друкованого монтажу:Найменша номінальна відстань між елементами провідникового малюнка (між двома провідниками) розраховується по формулі:
Sм=Sм.д+Δtв.о=0.45+0.10=0.55;
Розрахунок мінімальної відстані l у вузькому місці для прокладки на ньому трас n провідників: Мінімальна відстань l у вузькому місці для прокладення на ньому трас n провідниківвизначаєтьса по формулі:
l=((D1+D2)/2)+nt+sм(n+1)+T1=((1.4+1.5)/2)+2*0.45+0.55(2+1)+0.1=3.06;
Цей розрахувиконується для перевірки обраного класу точності.
Вибір відстані від краю ДП до елементів друкованого малюнка:
Необхідно обрати відстань більшу за ширину ДП, отже відстань від краю ДП до елементів друкованого малюнка буде більше ніж 1.0 мм.
На основі розрахунків створююємо тіло ДП:
Рис. 6.1.1 Створення тіла друкованої плати
А також завантажуємо елементи в робочу область редактора:
Рис.6.1.2 Завантаження елементів
Рис.6.1.3 Розміщення ЕРЕ на друкованій платі
Трасування провідників
.
Рис. 6.1. Результат трасування провідників
Оформлення конструкторської та технологічної документації.
Склад конструкторської документації [4].
Складальне креслення;
Друкована плата;
Схема електрична принципова.
Специфікація;
Перелік елементів.
Файли технологічного процесу:
Рис. 6.1.5 Технологічна маска для шару Bottom
Рис. 6.1.6 Технологічна маска для шару Top.
Рис. 6.1.7 Технологічна маска для шару Top Silk.
2 креслення та специфікація
Додаток 7
ЄСКД. Позначення умовні графічні в схемах.
Таблиця 7.1.1
ГОСТ 2.721-74 |
Позначення загального застосування |
ГОСТ 2.722-68 |
Електричні машини |
ГОСТ 2.723-68 |
Котушки індуктивності, дроселі, автотрансформатори, магнітні підсилювачі |
ГОСТ 2.727-68 |
Розрядники і запобіжники |
ГОСТ 2.728-74 |
Резистори. Конденсатори |
ГОСТ 2.729-68 |
Прилади електровимірювальні |
ГОСТ 2.730-73 |
Прилади напівпровідникові |
ГОСТ 2.731-81 |
Електровакуумні прилади |
ГОСТ 2.732-68 |
Джерела світла |
ГОСТ 2.734-68 |
Лінії надвисокої частоти |
ГОСТ 2.735-68 |
Антени |
ГОСТ 2.741-68 |
Акустичні прилади |
ГОСТ 2.742-68 |
Електрохімічні джерела струму |
ГОСТ 2.743-82 |
Елементи цифрової техніки |
ГОСТ 2.750-68 |
Рід струму і напруги, види з’єднання обмоток, форми імпульсів |
ГОСТ 2.755-87 |
Пристрої комутаційні і контактні з’єднання |
ГОСТ 2.759-82 |
Елементи аналогової техніки |
ГОСТ 2.761-73 |
Лінії електричного зв’язку дроту кабелі, шини і їх з’єднання |
ГОСТ 2.764-86 |
Інтегральні оптоелектронні елементи індикації |
ГОСТ 2.765-87 |
Пристрої, що запам’ятовують |