
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
Операція множення складається з k циклів, де k – число цифрових розрядів множника. Результат множення i–го розряду множника на множене називається частковим добутком, а їхнє послідовне додавання – сумою часткових добутків (СДЧ). У кожному циклі аналізується наступна цифра множника: якщо це 1, то до СДЧ додається множене, якщо 0, то додавання не відбувається. Цикл завершується зсувом на один розряд множеного відносно СДЧ або зсувом СДЧ відносно нерухомого множника. Множене і множник розміщуються в одній розрядній сітці на основі спеціальних схем – регістрів, а СДЧ – в суматорі – регістрі.
Множення можна виконувати одним з чотирьох способів:
з молодших розрядів множника із зсувом його та СДЧ вправо при нерухомому множеному(мал.1.5а). Старші розряди добутку знаходяться в суматорі, а молодші – в регістрі множника;
з молодших розрядів множника при зсуві множеного і нерухомій СДЧ;
із старших розрядів множника при зсуві його та СДЧ вліво при нерухомому множеному;
із старших розрядів множника при зсуві його та СДЧ вліво при нерухомому множеному (мал.1.5б).
Якщо хоч один із співмножників дорівнює нулю, то добутку зразу присвоюється нульове значення.
а
б
Мал.1.5 Способи множення: а- перший; б- четвертий
Алгоритм множення цілих чисел, представлених у прямому коді, на основі першого способу реалізується у такій послідовності:
Взяти модулі співмножників і обнулити початкове значення СДЧ;
Якщо молодша цифра множника дорівнює 1, то до СДЧ додається множене, якщо це 0, то додавання не відбувається;
Зсув вправо на один розряд СЛЧ та множника;
Пп.. 2 і 3 послідовно виконуються k раз, після цього добутку присвоюється знак, який визначається додаванням за модулем 2 знаків співмножників.
Приклад. Перемножити першим способом числа А = 1310 = 11012 і В = 1110 = 10112
- модуль множеного
- модуль множника
0000 - початкова СДЧ
+ 1101 - перший частковий добуток (ЧД)
- перша СДЧ
01101 - зсув вправо СДЧ на один розряд
+ 1101 - другий ЧД
100111 - друга СДЧ
0100111 - зсув вправо СДЧ на один розряд
+ 0000 - третій ЧД
0100111 - третя СДЧ
+ 1101 - четвертий ЧД
10001111 - четверта СДЧ
Добуток С = А × В = 100011112 = 14310
Операція ділення числа С = А/В зводиться до послідовності віднімань дільника В спочатку від діленого А, потім від створюваних в процесі ділення залишків. Числа А і В подаються в прямому коді.
1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
1.4.1. Булева алгебра.
Теоретичною основою цифрової схемотехніки є алгебра логіки – наука, яка використовує математичні методи для розв’язання логічних задач. А алгебру логіки називають булевою на честь англійського математика Джорджа Буля, який вніс найбільший вклад у розвиток цієї науки.
Основним предметом булевої алгебри є висловлювання – просте твердження, про яке можна стверджувати: істинне воно (1) або хибне (0). Зазвичай прості висловлювання позначають буквами, наприклад Х1,Х2,...Хn, які у схемотехніці називають змінними (аргументами). За допомогою логічних зв'язок НЕ, ЧИ. І, ЯКЩО…ТО… будують складні висловлювання, які називають мулевими (логічними) функціями і позначають буквами F, L, K, M, P та ін.
У даний час головна задача алгебри логіки це аналіз, синтез і структурне моделювання будь-яких дискретних скінчених систем. Апарат булевої алгебри поширюється на об’єкти найрізноманітнішої природи безвідносно до їх суті, тільки б вони характеризувалися двома станами : увімкнено або вимкнено, високий або низький, виконано або не виконано та ін.
Змінну із скінченим числом значень (станів) називають перемикальною, а з двома значеннями – булевою. Функція, яка має як і кожна її змінна скінчене число значень, називається перемикальною (логічною). Логічна функція, число можливих значень якої і кожної її незалежної змінної дорівнює двом, є булевою. Таким чином, булева функція є окремим випадком перемикальної функції.
Операція – це чітко визначена дія над одним або декількома операндами, яка створює новий об’єкт (результат). У булевій операції операнда і результат набувають значення 1 і значення 0. Булеву операцію над одним операндом називають одномісною, а над двома – двомісною і т.д.