
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
Для записування знака числа, заміни операції віднімання чисел додаванням їхніх кодів, а також для визначення переповненої розрядної сітки використовують ПРЯМИЙ [А]пр., ОБЕРНЕНИЙ [А]об. і ДОПОВНЯЛЬНИЙ [А]д коди. В них для представлення знака числа відводиться знаковий розряд, який розташовується зліва від числа і відокремлюється комою. У знаковий розряд записують нуль – для додатного числа або одиницю – для від’ємного числа.
Числа, представлені в прямому, оберненому і доповняльному кодах, називають машинними зображеннями. Вони складаються зі знакового розряду і цифрової частини. Цифрова частина називається модулем. Додатні числа в усіх кодах записуються однаково.
[А]пр = [А]об = [А]д
Для від’ємних чисел з довжиною мантиси k бітів коди визначають за такими правилами:
прямий код
1 + | A | - для дробу;
[A]пр = {
+ | A | - для цілого числа;
обернений код
2
- | A
| -
- для
дробу;
[A]об = {
-
| A
|
- для цілого числа;
доповняльний код
2 - | A | - для дробу;
[A]д = {
- | A | - для цілого числа.
Обернений код від’ємного двійкового числа утворюється з його прямого коду після інвертування значень розрядів цифрової частини, тобто заміною нуля на одиницю і одиниці на нуль, значення знакового розряду не змінюється. Доповняльний код від’ємного двійкового числа утворюється з його оберненого коду додаванням одиниці до молодшого розряду.
Для переходу від оберненого коду від’ємного числа до прямого коду треба інвертувати значення розрядів цифрової частини, не змінюючи значення знакового розряду. Для переходу від доповняльного коду до прямого коду від’ємного числа до прямого коду спочатку одержують його обернений код, а потім добавляють одиницю до молодшого розряду.
Приклади.
Запис у прямих кодах А = 10102 і В = -10102
[A]пр = 0,1010 [В]пр = 1,1010
Запис у оберненому і доповняльному кодах
А = 011012 і В = - 011012
[A]пр = [A]об = [A]д = 0,01101;
[В]пр = 1,01101;
[В]об = 1,10010;
[В]д = 1,10011.
Зворотній перехід від [В]д до [В]пр для від’ємного числа проводиться в два етапи.
1. Перетворюємо [В]д у [В]об , інвертуючи цифрову частину
1.10011
1.01100.
2. Додаємо одиницю до молодшого розряду, щоб перейти до прямого коду від’ємного числа [В]пр
[В]об = 1,01100
+ 1
________________
[В]пр = 1,01101
Використовуючи прямі, обернені і доповняльні коди можна проводити арифметичні дії над числами у двійковій системі числення.