
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
Основними параметрами ЦАП є число розрядів вхідного цифрового коду, роздільна здатність, похибки перетворення, діапазон вихідних сигналів, динамічні параметри.
Тип мікросхеми |
Розрядність n |
Максимальне відхилення δлд, % |
Час установлення tуст, мкс |
Технологія |
К427ПА4 К572ПА2 КМ1118ПА1 К1108ПА3 КМ1148ПА1 |
16 12 8 8 10 |
0,0015 0,025 0,75 0,5 0,75 |
20 15 0,02 0,05 1 |
КМОН Біполярна Біполярна Біполярна Біполярна |
Число розрядів n вхідного коду для різних типів ЦАП дорівнює від восьми до шістнадцяти.
Діапазон зміни вихідної напруги (без урахування знака) коливається в межах
UВИХ
max
= UОП
(1 - 2
),
якщо n = 10, UОП = 10В, то UВИХ max ≈ 10В.
Роздільна здатність h характеризується мінімальним квантом вихідної напруги, який відповідає зміні вхідного коду на одиницю молодшого розряду:
h
=
≈ 10мВ
для попереднього прикладу.
Абсолютна похибка перетворення δА – відхилення вихідної напруги від розрахункової в кінцевій точці характеристики перетворення. Типова похибка ЦАП не перевищує ±1/2 молодшого розряду.
Нелінійність δЛ – максимальне відхилення реальної характеристики перетворення від теоретичної (прямої лінії, що з’єднує точку нуля і мінімального вихідного сигналу).
Диференціальна нелінійність δД – максимальне відхилення різниці двох аналогових сигналів сусідніх кодів від значення молодшого розряду.
Параметри δА δЛ δД виражаються в частках молодшого розряду або у відсотках від повної шкали вихідної напруги.
Час установлення tуст – інтервал часу від подачі вхідного коду до до моменту досягнення вихідним сигналом сталого значення із заданою похибкою. Цей час визначає загальну швидкодію ЦАП.
Реалізуються ЦАП у вигляді гібридних і напівпровідникових мікросхем. Більшість мікросхем ЦАП – напівпровідникові, функціонально закінчені. Ряд ЦАП використовують зовнішні джерела опорної напруги і вихідні операційні підсилювачі.
Перспективами розвитку ЦАП є підвищення швидкодії та точності, зручність узгодження з мікропроцесорами, зниження споживаної потужності.
4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
4.3.1. Загальна характеристика ацп.
Аналого – цифрові перетворювачі (АЦП) призначені для перетворення аналогової інформації у цифровий двійковий код.
Звичайно, що аналогова інформація повинна подаватися у вигляді електричної напруги. Аналогова інформація може надходити від датчиків температури, тиску, повороту, переміщення, швидкості і т. ін. застосовують АЦП у мікропроцесорних системах, у цифрових вимірювальних приладах.
Основними параметрами і характеристиками АЦП є:
- число розрядів n вихідного коду;
- роздільна здатність h мінімальний квант вхідної напруги, за якої вихідний код змінюється на одиницю молодшого розряду;
- нелінійність δЛ – максимальне відхилення вихідного коду від розрахункового значення у всьому діапазоні шкали;
- абсолютна похибка перетворення δА – відхилення вихідного коду від розрахункового в кінцевій точці шкали;
- час перетворення tпр – інтервал часу від моменту початку перетворення до появи на виході сталого коду (характеризує швидкодію АЦП, інколи цей параметр називають частотою перетворення);
- діапазон і полярність вхідної напруги, число джерел живлення, струм споживання.
У ЦАП застосовуються такі методи перетворення:
- послідовної лічби;
- порозрядного кодування;
- паралельної дії (зчитування);
- паралельно – послідовні (комбіновані).