
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
4.2.1.Загальна характеристика цап.
Цифро – аналогові перетворювачі (ЦАП) призначені для перетворення цифрової інформації в аналогову форму у вигляді напруги (іноді електричного струму). ЦАП використовують у системах керування технологічними процесами, в аналогових мікропроцесорах, графопобудовниках, робототехніці.
Число у двійковій позиційній системі записується наступним чином:
Х =
Хn
+ Хn-1
+… +
Х2
+
Х1
+
Х-1
+ Х-2
+…+ Х-m
де Хi
– цифри в позиціях 0 або 1, а
- вага
позиції.
Сутність цифро – аналогового перетворення полягає в наступному:
для кожної ваги позиції визначають величину еталонного струму Іi , при цьому значення величин вагових еталонів струмів Іi повинно зменшуватись у два рази при переході від старшого розряду до сусіднього молодшого розряду (це пояснюється тим, що сама вага позиції при переході від старшого розряду до сусіднього молодшого розряду зменшується вдвічі. Наприклад 2
= 8, а 2 = 4 і т.д.);
значення загального струму Іх , який пропорційний значенню числа Х, визначається сумою величин еталонних струмів Іi , які створюються для кожного розряду числа
Іх = Хn Іn + Хn-1 Іn-1 +… + Х2 І2 + Х1 І1 + Х-1 І-1 + Х-2 І-2 +… + Х-m І-m ,
при цьому підсумовуються струми тільки тих розрядів для яких Хі = 1;
- загальний струм Іх , пропорційний числу Х, перетворюється у вихідну
напругу операційними підсилювачами.
Таким чином, для роботи ЦАП необхідні високоточні джерела еталонних вагових струмів і перетворювачі струму у напругу.
4.2.2.Основні схеми цап.
Структура ЦАП вміщує: резистивну або транзисторну матрицю для формування еталонних струмів; електронні ключі для комутації еталонних струмів згідно з вхідним кодом до спільної точки підсумовування; операційний підсилювач (ОП) для перетворення струму Іх у вихідну напругу; допоміжні схеми для узгодження з вихідними рівнями сигналів; стабілізоване джерело живлення опорної напруги UОП.
Резистивні матриці будують або з набору двійково – зважених за номіналами резисторів, або у вигляді сходового (багатоланкового) ланцюжка резисторів лише двох номіналів R – 2R. Схема ЦАП з резистивною матрицею на основі двійково – зважених опорів виду R - 2R - … - 2 R показана на Мал. 4.74. У цій схемі опір резисторів матриці подвоюється при переході від старшого розряду до молодшого, а еталонні струми зменшуються у два рази. Наприклад, якщо для першого, найстаршого розряду взяти значення струму І1 = 1мА, то для другого розряду І2 = 0,5мА, для третього І3 = 0,25мА і т.д. Ключі К1 – Кn керуються рівнями напруги, які відображають цифри “0” і ”1” відповідних розрядів коду Х1… Хn. Сумарний струм, що визначає двійкове число ІХ протікає на вхід операційного підсилювача ОП і перетворюється у вихідну напругу UВИХ. Джерело опорної напруги UОП найчастіше буває зовнішнім, але в деяких випадках його вбудовують у мікросхему ЦАП. На вході ОП завжди є практично нульовий потенціал, тому додавання розрядних струмів визначається співвідношенням:
ІХ
=
Х1
+
Х2
+
Х3
+ … +
Хn
=
=
(Х1
+ 2
Х2
+ 2
Х3
+ 2
Хn
) =
.
Напругу на виході ЦАП розраховують за формулою:
UВИХ
= - ІХ
RОЗ
= - UОП
,
де RОЗ
= R
/
2 – опір ланцюгу оберненого зв’язку
підсилювача.
Приклад. Розрахувати напругу на виході ЦАП при перетворенні вхідного шестирозрядного цифрового коду Х = 101011. Опорна напруга UОП = 10В. На основі попереднього виразу маємо:
UВИХ
= -10(1×2
+
0×2
+ 1×2
+ 0×2
+ 1×2
+ 1×2
)
=
= -10(2 + 2 + 2 + 2 ) = - 6, 72В.
Основний недолік розглянутої структури ЦАП – це великий діапазон опорів резисторів матриці, особливо при великій розрядності вхідного коду. Цього недоліку позбавлена схема ЦАП на основі сходової матриці R – 2R, яка показана на Мал. 4.75. У цій схемі використовуються резистори тільки двох номіналів R та 2R. І на їх основі реалізується принцип зменшення еталонного вагового струму Іi в два рази при переході від старшого розряда до сусіднього молодшого розряда. Принцип роботи схеми на основі сходової матриці R – 2R аналогічний попередній схемі.
До стабільності еталонних вагових струмів пред’являються дуже великі вимоги, оскільки від їх стабільності залежить точність перетворення інформації в ЦАП. Одним з основних зовнішніх впливів на еталонний струм є температура навколишнього середовища.
З метою термостабілізації еталонних струмів Іi у схеми ЦАП часто вбудовують генератори струмів (ГС). Один з варіантів ГС з оберненим зв’язком показаний на Мал. 4.76. У цій схемі транзистори VT1- VT4 стабілізують струми резистивної матриці R -2R -4R -8R. Допоміжний транзистор VT0 разом з операційним підсилювачем ОП та джерелом опорної (стабілізованої напруги) UОП утворюють схему керування генератором струмів, яка стабілізує еталонні струми транзисторів VT1- VT4. Всі транзистори VT0,VT1, VT2, VT3 та VT4 змонтовані разом на одній платі і знаходяться в однакових температурних умовах. Тому відхилення еталонних струмів від розрахункових (заданих) значень контролюється за струмом колектора ІК транзистора VT0. Якщо через колектор транзистора VT0 протікає заданий струм ІК, то сигнал корекції з виходу операційного підсилювача ОП не буде поступати на бази транзисторів VT1- VT4 (баланс операційного підсилювача) і режими роботи транзисторів не зміняться. При відхиленні ІК від заданого значення з операційного підсилювача ОП поступить сигнал корекції (певної полярності) на бази транзисторів VT1- VT4 і транзистори скорегують значення еталонних струмів. Таким чином, незалежно від впливу температури навколишнього середовища, величини еталонних струмів будуть стабільними і будуть дорівнювати заданому значенню.