
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
3.7.3.Багаторозрядні суматори.
Багаторозрядні суматори виконують додавання двох двійкових чисел, які мають більше одного розряду. Багаторозрядні суматори можуть бути послідовної та паралельної дії.
Послідовний двійковий багаторозрядний суматор – це комплексний вузол, який складається з наступних елементів: n – розрядних зсуваючів регістрів чисел А та В, регістру результату S, однорозрядних суматорів SМ по кількості розрядів додаваємих двійкових чисел, двоступеневого D – тригера для запам’ятовування
перенесення P. У послідовному суматорі попарна подача значень розрядів Аі та Ві починається з молодших розрядів. Утворена сума Sі та сигнал перенесення Pі записуються відповідно в регістр результату та в тригер запам’ятовування перенесення на один такт Тс (тривалість машинного такту складання одного розряду). Послідовне додавання виконується за стільки тактів, скільки розрядів у числі. Тому час додавання визначається розрядністю чисел, які складаються і загальний час виконання операції буде дорівнювати = n Тс, де n- розрядність складаємих чисел, Тс- тривалість машинного такту складання одного розряду. Чим більше розрядів мають числа, тим більше буде затрачено часу на складання.
Від’ємні числа, що підлягають складанню, представляються у доповняльному коді.
Послідовний суматор потребує мінімальних апаратних витрат, але має низьку швидкодію. Його доцільно використовувати у повільнодіючих цифрових пристроях або у пристроях, що додають числа з малою кількістю розрядів.
Паралельний багаторозрядний суматор містить стільки однорозрядних суматорів скільки розрядів мають числа, що додаються.
Розглянемо принцип дії паралельного трирозрядного суматора з послідовним перенесенням сигналу Pі , який побудований на трьох однорозрядних суматорах
(Мал. 3.66).
Значення всіх розрядів чисел А та В поступають на входи відповідних однорозрядних суматорів одночасно (паралельно). В паралельних суматорах з послідовним перенесенням значення сигналу перенесення Pі передається від розряду до розряду послідовно в часі (асинхронно). При застосуванні оберненого коду перенесення з найстаршого розряду P2 подається на вхід перенесення молодшого розряду по ланцюгу циклічного перенесення: з’єднуються вихід P2 зі входом Z0. При застосуванні доповняльного коду ланцюг циклічного перенесення розривається, а вхід Z0 перенесення із молодшого розряду з’єднується з масою, тобто на нього подається логічний нуль. У паралельних суматорах з послідовним перенесенням час додавання визначається розрядністю чисел, що складаються, часом формування перенесення в кожному розряді та часом додавання у найстаршому розряді та визначається за формулою
,
де tп – час формування перенесення в кожному розряді, ts – час додавання в найстаршому розряді.
У паралельних суматорах з паралельними перенесеннями сигналу Pі використовуються n- розрядні суматори з паралельними перенесеннями. При цьому суматор розбивається на дві частини: власне схему додавання і схему вироблення прискорених перенесень. Схема додавання містить n спрощених однорозрядних суматорів SM на три входи і на один вихід суми Sі . Схема прискорених переносів виробляє сигнали перенесення Pі одночасно у всіх розрядах і враховує значення змінних Аi та Вi як уданому розряді, так і в попередніх молодших розрядах. Такі суматори мають підвищену швидкодію.