
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
3.7.2.Однрозрядні суматори.
Складання двох двійкових чисел відбувається шляхом порозрядного додавання значень цих чисел за модулем два, тобто Аi Вi. У цьому разі будуть виконуватись наступні логічні операції: 0+0=0; 1+0=1; 0+1= 1; 1+1 = 0. В останній операції результат додавання дорівнює нулю, але з’являється потреба переносу 1 до старшого розряду. Операцію порозрядного додавання за модулем два здійснює напівсуматор.
Напівсуматором називається логічна схема, яка виконує операцію додавання за модулем два значень i – тих розрядів Аi, Вi двійкових чисел А і В, формує на виході результат додавання Si , а також сигнал переносу 1в старший сусідній розряд Рі. Таким чином, напівсуматор виконує дві логічні операції: «додавання за модулем два» та «І», які мають наступний аналітичний запис
Si
=
Ві
\/ Аi
=
Аi
Вi
; Рі
= Аi
Вi.
Напівсуматор додавання молодших розрядів А0 та В0 , його умовне зображення, можлива схема реалізації та таблиця істинності приведені на мал. 3.64. Напівсуматор має два входи для прийому молодших розрядів двох чисел А0 та В0. Два виходи S0 – з якого знімається результат додавання,
Р1 - з якого знімається сигнал переносу 1 до наступного старшого розряду.
Робота напівсуматора описується таблицею істинності з якої видно, що сигнал 1 з’являється на виході S0 лише тоді коли вхідні сигнали А0 та В0 мають різні значення, а коли ці сигнали рівні на виході з’являється сигнал 0. Сигнал переносу 1 до наступного старшого розряду Р1 з’являється лише тоді коли вхідні сигнали А0 та В0 одночасно набувають значення 1. Аналітичний запис роботи напівсуматора має вигляд
.
Напівсуматор може бути реалізований за допомогою двох логічних елементів «додавання за модулем два» та «І» входи яких об’єднуються, а на виходах формуються сигнали S0 і Р1.
Таким чином, напівсуматор виконує лише частину завдання підсумовування в i – тому розряді, оскільки він не враховує перенесення 1 із сусіднього молодшого розряду Zi-1. Для врахування переносу 1 із сусіднього молодшого розряду будують однорозрядні суматори.
Однорозрядним суматором називається логічна схема, яка виконує операцію додавання одного розряду двох двійкових чисел Аi, Вi з урахуванням сигналу перенесення 1 із молодшого розряду Zi-1. Однорозрядний суматор і – того розряду та його таблиця істинності приведений на мал. 3.65.
Однорозрядний суматор має три входи Аi, Вi та Zi-1. Відповідно від сполуки цих сигналів формується вихідний сигнал Si та Рі , що описується наступним аналітичним виразом
.
З даних таблиці істинності можна зробити висновок, що вихідний сигнал суми Si = 1 з’являється лише тоді коли кількість вхідних сигналів лог.1 непарна. Сигнал ознаки переносу Рі = 1 з’являється тоді коли кількість вхідних сигналів лог.1 парна або всі три сигнали одночасно набувають значення лог.1.
На основі однорозрядних суматорів на три входи та два виходи будуються багаторозрядні суматори будь-якого типу.