
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
3.7. Двійкові суматори.
3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
Суматором називається функціональний вузол, призначений для додавання
двох n – розрядних двійкових чисел (слів). Операція віднімання у суматорах замінюється на операцію додавання чисел в оберненому або доповняльному коді. Операції множення та ділення зводяться до реалізації багаторазового додавання та зсунення. Тому суматор є центральним вузлом арифметико – логічного пристрою. Функція суматора позначається літерами SM або Σ. Входи суматора позначаються літерами з індексами, наприклад Аi, Вi, для відповідних розрядів чисел, що будуть складатися, а також Zi-1 для урахування сигналу перенесення з молодшого сусіднього розряду. Виходи суматора позначаються літерами Si – результат складання відповідних розрядів чисел та Рi – сигнал перенесення у старший сусідній розряд.
Суматор складається з окремих схем, які називаються однорозрядними суматорами. Вони виконують усі дії з додавання значень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори класифікуються за такими ознаками:
способом додавання: паралельні, послідовні та паралельно-послідовні;
числом входів: напівсуматори, однорозрядні та багаторозрядні суматори;
організацією зберігання результату додавання: комбінаційні, накопичувальні, комбіновані;
організацією перенесення між розрядами: з послідовним, наскрізним, паралельним або комбінованим перенесенням (з груповою структурою);
системою числення: позиційні (двійкові, двійково-десяткові, трійкові) та непозиційні;
розрядністю (довжиною) чисел (операндів): 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;
способом пред’явлення від’ємних чисел: в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях;
часом додавання: синхронні, асинхронні.
У паралельних n – розрядних суматорах значення всіх розрядів чисел поступають одночасно на відповідні входи одно розрядних підсумовуючих схем.
У послідовних суматорах значення розрядів чисел та перенесення, що запам’ятовувалися в минулому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного одно розрядного суматора.
В паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад байти. Розряди байтів поступають на входи восьми розрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти – послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з урахуванням перенесення, що запам’ятовано.
У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам’ятовується регістрі результату. В накопичувальних суматорах процес додавання поєднується із зберіганням результату. Це обумовлено використанням
Т- тригерів, як одно розрядних схем додавання.
Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схемно створюються просто, але є повільно діючими. Паралельні перенесення схемно організуються значно складніше, але дають високу швидкодію.
Розрядність суматорів знаходиться в широких границях від 4-16 мікро - та мінікомп’ютерів до 32-64 і більше – для універсальних машин.
Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори.
Суматори характеризуються такими параметрами :
швидкодією – це час виконання операції додавання
, який відраховується від початку подачі чисел до одержання результату. Часто швидкодія характеризується кількістю операцій додавань за секунду
= 1/ при цьому мається на увазі операції типу регістр-регістр в арифметично-логічних пристроях.
апаратурними витратами (вартістю). Вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів використаних елементів. Вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю використаних мікросхем.
споживаною потужністю суматора. Споживана потужність суматора залежить від типів логічних елементів та типів мікросхем, що використовуються в схемах суматора.