
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
Каскадування мультиплексорів.
В інтегральному виконанні (на мікросхемах) мультиплексори випускають на чотири, вісім або шістнадцять входів. Каскадування дозволяє реалізувати комутацію довільного числа вхідних ліній на базі серійних мікросхем мультиплексорів меншої розрядності.
Приклад побудови схеми мультиплексора на 16 входів на основі типових чотиривходових мультиплексорів показаний на Мал 3.48. Схема містить два рівня мультиплексорів. Молодші розряди адреси А1, А0 підключаються до адресних входів всіх мультиплексорів першого рівня, на виходах яких виробляються такі функції:
D
0
= F0
X0
V
F1
X1
V
F2
X2
V
F3
X3
D 1 = F0 X4 V F1 X 5 V F2 X6 V F3 X7
D 2 = F0 X8 V F1 X9 V F2 X10 V F3 X11
D 3 = F0 X12 V F1 X13 V F2 X14 V F3 X15 , де F0 – F3 - виходи внутрішніх дешифраторів (див. Мал 3.47) :
F0 = 1 0 F1 = 1 А0 F2 = А1 0 F3 = А1 А0 ; а
Х15 - Х0 - вхідні змінні.
Старші розряди адреси А3, А2 подаються на адресні входи мультиплексора другого рівня, на виході якого формується остаточна функція
D = F 0D 0 V F 1D 1 V F 2D 2 V F 3D 3 , де внутрішні виходи дешифратора визначаються такими мінтермами:
F 0 = 3 2 F 1 = 3 А2 F 2 = А3 2 F 3 = А3 А2 .
Нехай, наприклад, значення адреси А3 А2 А1А0 = 10112 = 1110. При цьому функція молодшої частини адреси приймає значення F3 = А1А0 = 11 і на виходах мультиплексорів першого рівня одночасно формуються сигнали:
D 0 = F3X3 D 1 = F3 X7 D 2 = F3 X11 D 3 = F3 X15 .
Функція старшої частини адреси
F 2 = А3 2 = 10 забезпечує передачу на вихід значення сигналу D 2 , тобто
D = F 2 D 2 = F 2 F3 X11 = А3 2 А1А0 X11. Таким чином, до виходу D буде підключений вхід X11.
Мультиплексування шин.
Мультиплексування шин – це почергове перемикання шин (груп ліній) від кількох джерел інформації до одного приймача.
Схема мультиплексора чотирьох Х (n), Y (n), Z (n), і S (n) шин показана на Мал. 3. 49. Для її побудови потрібно n двоадресних чотиривходових мультиплексорів, де n – довільна розрядність шин, що можуть комутуватися на один із виходів D1, D2,…,Dn. Число комутованих шин дорівнює 2 , де m – довжина адресного коду. Приклад. При наявності адреси А1 А0 = 11 до виходів D1, D2,…,Dn підключаються входи S1, S2,…, Sn відповідно.
3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
Демультиплексором називається функціональний вузол, призначений для комутації (перемикання) сигналу з одного інформаційного входу D на один з n – інформаційних виходів.
Номер
виходу, на який в кожний такт машинного
часу передається значення вхідного
сигналу, визначається адресним кодом
А0,
А1,...,Аm-1.
Адресні входи m
та інформаційні виходи n
пов’язані співвідношенням n
= 2
або m
= log
n.
Демультиплексор виконує функцію, обернену функції мультиплексора. Стосовно мультиплексорів і демультиплексорів користуються також терміном “селектори” даних.
В умовних графічних позначеннях (Мал. 3. 50) функція демультиплексори позначається літерами DMX. На лівих додаткових полях позначають вхідний сигнал D та входи адресних кодів А0, А1,...,Аm-1. На правих додаткових полях позначають номери виходів на яких може з’явитися вихідний сигнал Xi .
Демультиплексори використовують для таких операцій:
- комутації як окремих ліній, так і багато розрядних шин;
- перетворення послідовного коду в паралельний;
- реалізації логічних функцій та ін.
Демультиплексори часто називають “ 1 n ”. Схема типового з’єднання мультиплексора з демультиплексором зображена на Мал. 3. 51.
Логіка роботи двоадресного демультиплексора на мові мікрооперацій наведена в таблиці істинності (Мал. 3.52),
-
А1
А0
F0
F1
F2
F3
X0
X1
X2
X3
0
0
1
0
0
0
F0D
-
-
-
0
1
0
1
0
0
-
F1D
-
-
1
0
0
0
1
0
-
-
F2D
-
1
1
0
0
0
1
-
-
-
F2D
де D – інформаційний вхід; F0, F1, F2, F3 – виходи внутрішнього дешифратора адресного коду А1,А0. За даними таблиці система рівнянь для інформаційних виходів записується наступним чином:
X0 = F0D = 1 0 D X1 = F1D = 1A0 D
X2 = F2D = A1 0 D X3 = F3D =A1A0 D.
З наведених формул витікає, що вхідний сигнал D, в залежності від адреси A1A0 може бути підключений до одного з виходів X0,X1,X2 або X3.