
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
У регістрах можуть виконуватись такі порозрядні (без перенесень) логічні мікрооперації над словами А і Б :
- логічне додавання: RG1 = : A \/ B;
- логічне множення RG1 = : A /\ B;
-
додавання за модулем два і його
заперечення: RG1:
= А
В; RG1
: =
;
-
інверсія слова RG1:
=
.
Логічні
мікрооперації передбачають наявність
першого слова А в регістрі. З урахуванням
цього логічне додавання слів А і В у
регістрі на RS
– або JK
– тригерах з однофазним записом
виконується введенням слова В без
попереднього скидання тригера у нульовий
стан. Логічне множення реалізується
подаванням інверсних значень слова В
на входи R
(або К) тригерів регістра, дійсно, якщо
значення Вi
= 0 , то
=
1 і
відповідно тригери обнуляється, що і
потрібно для порозрядного логічного
множення.
Мікрооперації додавання за модулем два і його заперечення реалізуються в регістрах на Т – тригерах. Спочатку записується слово А, а потім без попереднього скидання по лічильному входу вводиться слово В. Після цього на прямих виходах тригерів фіксується результат операції Q = A B, а на інверсних виходах - = .
Мікрооперація інвертування складається з подавання імпульсу на всі Т – входи тригерів регістра, в яких зберігається слово А. у підсумку на прямих виходах тригерів встановлюється результат згідно із співвідношенням
Qi
= Ai
1=
.
Мікрооперації зсуву.
Зсув – ці одночасне просторове переміщення двійкового слова в розрядній сітці із збереженням порядку слідкування нулів і одиниць. Регістри , що виконують операцію зсуву називаються зсувовими.
Мікрооперації зсуву використовують у процесі виконання команд множення, ділення і нормалізації. Крім того, за допомогою зсуву здійснюється перетворення паралельного коду в послідовний або навпаки (наприклад, при обміні інформацією з магнітними стрічками і дисками).
Зсув слова може виконуватися вправо (у бік молодших розрядів) або вліво (у бік старших розрядів). Позначимо однорозрядні мікрооперації зсуву вправо і вліво символами R i L відповідно. Зсуви бувають:
- арифметичний Rа та Lа;
- логічний Rл та Lл;
- циклічний Rц та Lц.
Нехай в регістрі записано слово А = Аn Аn-1… А2… А1, де А1 – молодший розряд; Аn – старший розряд. Символічно мікрооперації зсуву записуються таким чином:
- арифметичні зсуви (знаковий розряд не зсувається):
RGА: = Rа (А) = Аn 0Аn-1… А2; RGА: = Lа (А) = Аn Аn-2… А2… А1 0;
- логічні зсуви (одночасно зсуваються всі розряди):
RGА: = Rл (А) = 0 Аn Аn-1… А2; RGА: = Lл (А) = Аn-1 Аn-2… А2… А1 0;
- циклічні зсуви (між старшими і молодшими розрядами є кільцевий зв’язок):
RGА: = Rц (А) = А1Аn Аn-1… А2; RGА: = Lц (А) = Аn-1 Аn-2… А2… А1 Аn.
Приклад побудови реверсивного трирозрядного регістра зсуву на одноступеневих D- тригерах з динамічним керуванням по фронту синхроімпульсу показаний на Мал. 3.38. Реверсивний регістр зсуву працює таким чином.
При значенні сигналу дозволу запису Yзп = 1 в регістр записується інформація А3 А2 А1 паралельним однофазним кодом.
При значенні сигналу логічного зсуву вправо Rл = 1 інформація зсувається у бік молодших розрядів, при цьому розряд Q3 обнуляється.
При значенні сигналу логічного зсуву вліво Lл = 1 інформація в регістрі зсувається у бік старших розрядів, при цьому розряд Q1 обнуляється. Всі процеси запису інформації, її зсуву вліво та вправо відбуваються по фронту синхроімпульсу С.
Зсувні регістри частіше проектують на двоступеневих RS- (або JK-) або D- тригерах з динамічним керуванням по фронту. Такі регістри здатні розділяти нову і стару інформацію за часом. При записуванні нової інформації на перший ступінь тригерів регістра стара інформація зсувається на другий ступінь тригерів регістра і передається у зовнішні кола.
4. Перетворення послідовного коду в паралельний і навпаки.
Схема чотирирозрядного регістра зсуву вправо на JK- тригерах, яка забезпечує перетворення послідовного коду в паралельний і навпаки, показана на Мал. 3.39. Старший розряд регістра працює в режимі D- тригера, завдяки включенню інвертора між входами J і K.
Нехай на вхід регістра по лінії D поступає послідовний код слова А = 1101 в напрямку від молодших розрядів до старших. Значення розрядів слова поступає одночасно із синхроімпульсами, які забезпечують послідовне приймання коду в старший розряд і одночасний зсув вмісту регістра вправо. Після чотирьох синхроімпульсів на виходах регістра Q4 - Q1 встановлюється код 1101. Таким чином, на виходах регістра Q4 - Q1 з’являється паралельний код, тобто регістр перетворив послідовний код у паралельний.
При надходженні в регістр нового чотирирозрядного коду слова стара інформація, що була записана раніше на виходах Q4 - Q1 паралельним кодом, послідовно з’являється на виході Р елемента І. Таким чином, регістр перетворює паралельний код слова, який був на виходах Q4 - Q1 в послідовний код на виході Р.