
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
схемотехніки.
3.1.Регістри.
3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
Регістром називається типовий функціональний вузол, призначений для приймання, тимчасового зберігання, перетворення і видачі n – розрядного двійкового слова. Регістр містить регулярний набір однотипних тригерів, в кожному з яких зберігається значення одного двійкового розряду машинного слова. Найчастіше використовують тригери типів RS, JK і D. Схема регістра на D – тригерах показана на Мал.3.35. Входи D кожного тригера використовуються для прийому інформації, входи С – для прийому синхроімпульсів, входи - для скидання інформації, записаної у регістрі.
Регістри, які призначені тільки для приймання (записування), зберігання і передачі інформації називаються елементарними або фіксуючими. Регістри, в яких зберігання даних поєднується з мікро операціями зсуву, називаються зсувовими. Елементарні регістри будують на одноступеневих тригерах, а зсувові регістри – на двоступеневих або D – тригерах з динамічним керуванням. Логічна функція регістра позначається літерами RG (register). Регістри забезпечують зберігання команд, адреси пам’яті, результатів операцій, індексів та ін.
Регістри класифікують за такими ознаками:
- способом керування записом – асинхронні та синхронні;
- способом запису і видачі двійкових слів: паралельні , послідовнісні й
універсальні. У паралельних регістрах записування і видача слів виконується
одночасно всіма розрядами, у послідовнісних – розряд за розрядом в
напрямку від молодших розрядів до старших або навпаки. А універсальні
регістри забезпечують як паралельний, так і послідовний обмін інформацією;
- числом ліній для представлення значення одного розряду слова (біта
інформації) – однофазні й парафазні. При однофазному поданні значення
кожного розряду слова передається по одній лінії зв’язку, а при парафазному –
по двох лініях (одночасно відображається пряме та інверсне значення
розряду);
- числом тактів для записування слова – одно -, дво -, багатоактні;
- складом мікро операцій, які виконуються – установлювальні, записування
читання, порозрядні логічні й зсуву, а також перетворення послідовного коду в
паралельний і навпаки;
- напрямом зсуву – односторонні (лівий або правий зсув) і двосторонні
(реверсивні);
- типом тригерів, що використовуються;
- елементною структурою - потенціальні, імпульсні й потенціально – імпульсні.
3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
У регістрах установлювальні мікрооперації служать для переключення регістрів у певний стан. Наприклад, установлення регістра в стан 0 або 1; установлення парних розрядів у стан 0, а непарних – у стан 1; записування в регістр деякої константи або обнулення деяких байтів та ін. Установлювальні мікрооперації переважно використовують асинхронні входи регістра, наприклад, вхід скидання для схеми, зображеної на Мал. 3.35.
У регістрах на RS – або JK – тригерах можливий однофазний або парафазний спосіб запису інформації.
При однофазному записуванні значення кожного розряду слова А = Аn Аn-1… Аi… A1 надходять по одній лінії зв’язку на вхід S (або J) відповідних тригерів. Після зчитування записаної інформації регістр має обнулятися по спільному R – входу ( Мал. 3.36.). Таким чином, при однофазному записуванні частота обміну інформацією зменшується, оскільки процеси запису і скидання інформації чергуються. У регістрах на D – тригерах, які мають один інформаційний вхід, можливий тільки однофазний спосіб записування інформації з приходом чергового синхроімпульсу записується нова інформація або , при відсутності даних на вхідній шині, стан регістра автоматично обнуляється (Мал. 3.35).
При
парафазному
записуванні інформації значення кожного
розряду слова А передається по двох
лініях зв’язку (Мал. 3.37.). При цьому пряме
значення Аi
надходить
на вхід S
(або J) відповідних тригерів, а інверсне
значення
- на вхід R
(або К). У цьому випадку не потрібне
попереднє скидання регістра в стан 0,
тому що таку функцію виконує сигнал
.
Тому регістри з парафазним способом
запису інформації мають вдвічі більшу
швидкодію ніж регістри з однофазним
способом запису.