
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
2.1.1. Загальні відомості.
У цифровій схемотехніці в основному використовують потенціальну систему елементів, вона має такі особливості:
- на входах і виходах логічних елементів (ЛЕ) діють тільки потенціальні сигнали;
- з виходу одного елемента на вхід іншого передаються як перехідні, так і встановлені значення сигналів;
- на шляху потенційного сигналу не дозволяється вмикати конденсатори, обмотки трансформаторів. Такий електричний зв’язок називається гальванічним або безпосереднім;
- відсутність конденсаторів і трансформаторів у колах зв’язку сприяє спрощенню технології виготовлення мікросхем;
- реалізується обмежений набір булевих функцій: НЕ, ЧИ, І, НЕ-ЧИ, НЕ-І, НЕ-І-ЧИ, “Виключальне ЧИ”, що полегшує застосування автоматизованих методів проектування.
Потенціальні елементи розрізняють за схемотехнічною ознакою – способом з’єднання транзисторів, діодів, резисторів між собою в межах однієї схеми типового базового елемента. Вважають, що сукупність елементів із загальною ознакою побудови утворюють вид схемної логіки або просто логіку.
Розрізняють такі види логіки потенціальних елементів:
- діодну логіку (ДЛ), діодно – транзисторну логіку (ДТЛ);
- транзисторну логіку (ТЛ), у якій виділяють схеми з безпосередніми зв’язками (ТЛБЗ), з резисторними зв’язками (ТЛРЗ) і резисторно – конденсаторними зв’язками (ТЛРКЗ);
-
інтегральну інжекційну логіку (ІІЛ або
Л);
- транзисторно – транзисторну логіку (ТТЛ) та її модифікації з діодами Шотки (ТТЛШ);
- емітерно – зв’язкову логіку (ЕЗЛ);
- МОН – транзисторну логіку (p-МОН, n-МОН, КМОН);
- логіку на основі арсеніду галію (AsGA).
Діодні і транзисторні логічні елементи є найпростішими схемами, які реалізують булеві функції ЧИ, І, І-ЧИ, ЧИ-І. Діодні елементи не посилюють вхідні сигнали і не можуть виконувати операцію НЕ. Діодно-транзисторні елементи здатні посилювати вхідні сигнали та виконувати логічні операції без обмежень.
При розгляді роботи ЛЕ припускають (якщо не оговорено окремо) позитивне кодування: високий рівень напруги UН відображає лог. 1, а низький рівень UН - лог. 0.
2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
Схема логічного елемента ЧИ на два входи, таблиця істинності, часові діаграми та умовні позначення елемента показані на Мал.2.1. З таблиці істинності одержують вираз для вихідної функції F = X1 X2 (диз’юнкція) .Високий рівень напруги F (лог.1) на виході діодного елемента ЧИ встановлюється при подачі на один або обидва входи Х1, Х2 високих рівнів напруги (лог.1), при яких відкриваються відповідні діоди VD1 чи VD2, або обидва разом. Через резистор навантаження RH під дією вхідних сигналів протікає електричний струм І і на резисторі RH з’являється напруга UОН = І RH (лог.1). Поява вихідного сигналу F при різних варіантах надходження вхідних сигналів Х1, Х2 показана на часовій діаграмі. При надходженні на вхід сигналів величиною 0,4В і менше (лог. 0) діоди VD1 та VD2 закриті і вихідний сигнал F дорівнює 0. Сполучення вхідних Х1, Х2 та вихідного F сигналів відображено на часовій діаграмі. Враховуючи те, що на виході елемента завжди є паразитна ємність, форма вхідного сигналу F відрізняється від форми вхідних сигналів за видом та часом.