
- •Методична розробка (конспект лекцій)
- •1.1. Інформаційні основи цифрової схемотехніки та інформаційні міри.
- •Інформатика, інформація, сигнали та їхнє представлення.
- •Інформаційні міри.
- •1.2.Системи числення і кодування чисел.
- •1.2.1. Принципи побудови систем числення.
- •1.2.2. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу.
- •1.2.3. Спеціальні системи числення.
- •1.2.4. Кодування від’ємних чисел.
- •1.3.Арифметичні операції з числами.
- •1.3.2. Арифметичні операції множення та ділення.
- •1.4. Логічні основи цифрової схемотехніки.
- •1.4.1. Булева алгебра.
- •1.4.2. Основні булеві (перемикальні) функції.
- •1.4.3. Закони, властивості й тотожності.
- •1.4.4. Аналітичне представлення булевих функцій.
- •1.4.5. Мінімізація булевих функцій.
- •Правила мінімізації
- •1.5. Основні характеристики цифрових мікросхем.
- •1.5.1. Поняття елементів, вузлів і пристроїв.
- •1.5.2. Характеристики логічних елементів.
- •1.5.3. Маркування логічних елементів.
- •2.1. Діодні і діодно-транзисторні логічні елементи.
- •2.1.1. Загальні відомості.
- •2.1.2. Діодні логічні елементи. Діодний елемент чи.
- •Діодний елемент і
- •2.1.3. Діодно – транзисторні логічні елементи (дтл). Діодно - транзисторний елемент не.
- •Діодно – транзисторний елемент не – чи.
- •2.2. Транзисторні логічні елементи.
- •2.2.1. Транзисторна логіка (тл).
- •2.2.2. Інтегральна інжекційна логіка ( л). Елемент не – чи.
- •2.2.3. Транзисторно – транзисторні логічні елементи (ттл).
- •Елемент не – і з простим інвертором.
- •2.2.4. Принцип роботи транзисторів Шотки.
- •2.2.5. Логічні елементи емітерно – зв’язкової логіки (езл).
- •2.2.6. Логічні елементи на мон – та мен – транзисторах.
- •2.3. Імпульсна і потенціально – імпульсна системи елементів.
- •2.3.1. Імпульсна система елементів.
- •2.3.2. Потенціально – імпульсна система елементів.
- •2.4. Магнітна схемотехніка.
- •2.4.1.Магнітні схеми на кільцевих осердях.
- •2.4.2. Магнітні елементи із складним магнітопроводом.
- •2.4.3.Поняття про кріоелектронні магнітні елементи.
- •2.5. Тригери.
- •2.5.1. Загальні відомості.
- •2.5.2. Асинхронні та синхронні rs- тригери. Асинхронні rs- тригери.
- •Синхронні rs- тригери.
- •Двоступеневі rs- тригери.
- •3. Накопичувальні і комбінаційні вузли цифрової
- •3.1.Регістри.
- •3.1.1.Загальна характеристика регістрів.
- •3.1.2.Однофазний і парафазний спосіб записування інформації.
- •3.1.3.Мікрооперації в регістрах. Логічні мікрооперації.
- •Мікрооперації зсуву.
- •3.2. Лічильники.
- •3.2.1.Загальна характеристика лічильників.
- •3.2.2. Двійкові лічильники.
- •3.2.3.Двійково – десяткові лічильники.
- •3.3. Дешифратори і шифратори.
- •3.3.2.Основи побудови дешифраторів. Лінійні дешифратори на два входи і чотири виходи.
- •Пірамідальні дешифратори.
- •Прямокутні дешифратори.
- •3.3.3. Загальні відомості про шифратори.
- •3.3.4. Каскадування шифраторів.
- •3.4. Мультиплексори і демультиплексори.
- •Мультиплексори. Загальна характеристика мультиплексорів.
- •Каскадування мультиплексорів.
- •Мультиплексування шин.
- •3.4.2. Демультиплексори. Загальна характеристика демультиплексорів.
- •Каскадування демультиплексорів.
- •Демультиплексування шин.
- •3.5. Схеми порівняння і контролю.
- •3.5.1.Схеми порівняння. Загальні відомості.
- •Схеми порівняння слів з константою.
- •Схеми порівняння двійкових слів а і в.
- •3.5.2. Схеми контролю парності.
- •3.6. Перетворювачі кодів.
- •Перетворювач прямого коду в обернений.
- •Перетворювач двійково-десяткових чисел в код семисегментного індикатора.
- •3.7. Двійкові суматори.
- •3.7.1. Загальна характеристика суматорів.
- •3.7.2.Однрозрядні суматори.
- •3.7.3.Багаторозрядні суматори.
- •4. Цифро – аналогові та аналого – цифрові перетворювачі.
- •4.1. Елементи цап і ацп.
- •4.1.1. Загальні відомості про перетворювачі інформації.
- •4.2.2. Основні елементи цап і ацп. Електронні ключі.
- •Генератор прямокутних імпульсів.
- •Генератор пилоподібної напруги.
- •4.2 Цифро – аналогові перетворювачі.
- •4.2.1.Загальна характеристика цап.
- •4.2.2.Основні схеми цап.
- •4.2.3.Основні параметри і характеристики цап.
- •4.3. Аналого – цифрові перетворювачі інформації.
- •4.3.1. Загальна характеристика ацп.
- •4.3.2.Основні схеми ацп. Компаратор.
- •Ацп послідовної лічби.
- •Ацп паралельної дії.
- •Ацп «Напруга – код».
- •Ацп «Частота - код».
- •4.3.3. Основні параметри і характеристики ацп.
1.5.2. Характеристики логічних елементів.
Логічні елементи мають ряд характеристик до яких відносяться:
- функції логічних елементів НЕ, І, ЧИ, І-НЕ, і інше;
- коефіцієнт об’єднання за виходом і входом N1, характеризує число логічних входів логічного елемента – за звичай 1,2,3,4. Наприклад 2І,3НЕ,3ЧИ-НЕ;
- швидкодія;
- потужність споживання електричної енергії;
- вхідні і вихідні напруги і струми;
- статична і динамічна стійкість до перешкод;
- надійність елементів;
- допустимі розміри механічних впливів, діапазони тиску і температури навколишнього середовища, стійкість до радіаційних впливів;
- маса, вартість і конструктивне оформлення.
Відповідно до ДСТУ 2883-94 прийняті такі визначення і буквені позначення електричних параметрів цифрових мікросхем :
- вхідні UI і вихідні UO рівні напруг (від слів Input і Output);
- вхідні напруги низького UIL і високого UIH рівнів. Для них установлюються максимальне значення низького рівня UILmax та мінімальне значення високого рівня UIHmin (Мал.1.10);
- вихідні напруги низького UOL і високого UOH рівнів. Для них установлені максимальне значення низького рівня UOLmax та мінімальне значення високого рівня UOHmin (Мал.1.10);
- вихідний II і вхідний IO струми;
- вхідний струм IIL – при низькому рівні напруги на вході, а IIH - при високому;
- вихідний струм IOL – при низькому рівні напруги на вході, а IOH– при високому;
- UСС – значення напруги джерела живлення;
- IСС – струм, споживаний ІМС від джерела живлення;
- РСС – потужність, споживана ІМС від джерела живлення;
- вхідні граничні напруги, при яких відбувається перемикання елемента: UТIН- найменше значення для високого рівня і UТIL- найбільше значення для низького рівня.
Важливою характеристикою мікросхем є їх надійність. Вона визначається трьома основними показниками:
- інтенсивністю відмов λ = n / (mt), де n – число відмов за час випробування ; m - загальна кількість випробуваних мікросхем;
- напрацювання на відмову T = 1/ λ;
-
можливістю безвідмовної роботи протягом
заданого інтервалу часу P
=
.
Для сучасних мікросхем інтенсивність відмов становить
λ=
(
…
).
Прийнявши, що λ = , t = 15000 годин, одержимо значення ймовірності безвідмовної роботи P(t) = 0,99985 або 99,9%. Тобто, сучасні ІМС мають дуже велику ступінь надійності в роботі. Це є запорукою багатогодинної надійної роботи цифрових пристроїв.
1.5.3. Маркування логічних елементів.
За конструктивно – технологічним виконанням мікросхеми поділяються на п’ять груп, за якими присвоєні такі позначення:
напівпровідникові на біполярних транзисторах - 1,6;
напівпровідникові на польових транзисторах – 5,7;
гібридним – 2,4;
іншим (плівковим, вакуумним, керамічним тощо) – 3;
резервним -0,8,9.
Зазначені групи мікросхем поділяються на підгрупи, яким надаються такі позначення:
для першої групи: комбіновані структури з біполярними та польовими транзисторами – 0; структура на біполярних транзисторах з ізольованими p-n переходами чи діелектриком – відповідно1,2; на транзисторах з інжекційною інтегрованою логікою – 3; резерв – 4-9;
для другої групи: структура на польових транзисторах n- або p- типу – відповідно5,6; із симетричною комплементарною структурою – 7; структури із зарядовим зв’язком – 8; резерв – 1-4,9;
для третьої групи (гібридні мікросхеми): товстоплівкові – 1; тонкоплівкові – 2; комбіновані – 3; резерв – 4-9;
для четвертої групи: товстоплівкові – 4; тонкоплівкові – 2; комбіновані – 3; резерв – 4-9.
За функціональним призначенням мікросхеми поділяються на групи, яким надаються такі позначення:
генератори – Г;
комутатори і ключі – К;
логічні елементи – Л;
багатофункціональні схеми – Х;
набори елементів – Н;
перетворювачі сигналів – П;
схеми джерел вторинного електроживлення – Е;
схеми затримки – Б;
схеми порівняння – С;
тригери – Т;
підсилювачі – У;
формувачі – А;
схеми запам’ятовуючих пристроїв – Р;
схеми цифрових пристроїв – И;
схеми обчислювальних засобів – В.
У кожній функціональній групі розрізняють наступні види:
- логічних елементів: ЛИ – елемент І; ЛН – елемент НЕ; ЛЛ – елемент ЧИ; ЛА – елемент НЕ І; ЛЕ – елемент НЕ ЧИ; ЛР – елемент НЕ І ЧИ; ЛД – елемент розширювачі; ЛП – інші;
- тригерів: ТВ – універсальні (тип JK); ТР – з роздільним записом (тип RS); ТМ – із затримкою (тип D); ТК – комбіновані; ТП – інші;
- схем обчислювальних засобів: ВЕ – мікро-ЕОМ; ВМ – мікропроцесори; ВС – мікропроцесорні секції; ВУ – схеми мікро програмного керування; ВБ – схеми синхронізації; ВВ – схеми інтерфейсу; ВН – часозадавальні схеми; ВП – інші;
Для характеристики матеріалу і типу корпусу за ГОСТ 174-67 перед цифровим позначенням серії додаються такі букви:
Р – для пластмасового корпусу типу 2;
М – для керамічного, металокерамічного корпусу типу 2;
Е – для металополімерного корпусу типу 2;
С – для скло керамічного корпусу типу 2 та ін.
Слід зауважити, що для деяких мікросхем буквені позначення типу корпусу не застосовують.
Позначення (маркування) мікросхем має складатися з таких елементів:
перший і другий елементи – дві цифри, які характеризують відповідно групу і підгрупу мікросхеми за конструктивно – технологічним виконанням;
третій елемент – дві цифри, що позначають порядковий номер розробки серії мікросхеми;
четвертий елемент – дві букви, що характеризують відповідно групу та вид мікросхеми;
п’ятий елемент – дві цифри, що позначають порядковий номер розробки мікросхеми.
Три перших елементи визначають серію мікросхем. У разі необхідності після позначення порядкового номера розробки мікросхеми за функціональним призначенням додатково проставляються букви від А до Я, що характеризують відмінність мікросхем одного типу за електричними параметрами. Така буква під час маркування може бути замінена кольоровою точкою. Буква чи колір маркувальної точки зазначаються у технічних умовах до мікросхем конкретних типів.
Приклад маркування:
5704ВГ03 – напівпровідниковий програмований контролер керування динамічною пам’яттю з симетричною комплементарною структурою серії 5704; номер розробки серії – 04; номер розробки мікросхеми у даній серії за функціональним призначенням – 03.
5 - друга напівпровідникова група на польових транзисторах;
7 - симетрична комплементарна структура;
04 - порядковий номер розробки серії;
ВГ- контролер;
03 – третій в даній серії.
1101УД06 – напівпровідникова мікросхема серії 1101, порядковий номер розробки серії - 01,структура на біполярних транзисторах з ізоляцією p-n переходом, операційний підсилювач постійного струму, порядковий номер розробки мікросхеми в даній серії за функціональним призначенням – 06.
Перед умовним позначенням мікросхем наводиться скорочена назва держави – розробника – У (Україна). Для мікросхем із кроком 1,27 чи 2,54 мм між виводами корпусу, які поставляються на експорт, на початку умовного позначення після літери У проставляється літера Е , наприклад:
УЕ1217УД06 – мікросхеми серії 1217, вироблені в Україні в експортному виконанні (крок виводів 1,27 або 2,54 мм) в пластмасовому корпусі типу 2.
У раніше прийнятих позначеннях ІМС широкого застосування на початку ставили літеру К. Наприклад К130, К131, К133, К155, К533, К555, К599, КР1531, КР1533.
Примітка. До 1991року в СРСР за ОСТ 11073.915-80 умовне позначення ІМС складалось із чотирьох цифро – літерних елементів. Перший елемент – цифра, яка позначає конструктивно – технологічну групу: напівпровідникових – 1,5,6,7; гібридних – 2,4,8; інших (плівкових, керамічних) – 3. другий елемент, який
складається з двох або трьох цифр, позначає порядковий номер серії. Третій двобуквений елемент визначає функціональне призначення ІМС: перша літера – підгрупу; друга літера – вид в підгрупі, що співпадає з ДСТУ 3212-95. четвертий елемент – це порядковий номер розробки ІМС даного типу серії. Перший та другий елементи разом позначають серію ІМС , перед якою можуть проставлятись літери, що характеризують тип корпусу.
В подальшому умовні позначення ІМС подаються за галузевим стандартом. Для ІМС комерційного призначення умовне позначення починається з літери К, а в експортному варіанті – з літер ЕК. Приклад умовного позначення D- тригера ТТЛШ серії КР1333ТМ2
К – комерційне призначення;
Р – пластиковий корпус типу2;
1 - конструктивно – технологічне виконання;
333 – порядковий номер серії;
Т – підгрупа: тригер;
М – вид: D- тригер;
2 – порядковий номер розробки за функціональною ознакою.
2. Основні логічні елементи цифрової схемотехніки.