Бердичівський медичний коледж

Практичне занаття № 2

з безпеки життєдіяльності

Тема: «Джерела небезпеки життєдіяльності людини. Природні небезпеки. »

Курс: II

Спеціальність: «Лікувальна справа»

Кількість навчальних годин: 2

ПЛАН:

1. Загальні причини виникнення природних небезпек.

2. Характеристика тектонічних, топологічних, метеорологіч-

них стихійних лих.

3. Правила поведінки та дія людей при землетрусах

4. Правила поведінки та дії людей при селевих потоках.

5. Правила поведінки та дія людей при повенях

6. Правила поведінки та дії людей при ураганах та смерчах..

7. Заходи захисту людей від шкідливих факторів пожежі.

8. Правила поведінки людей в лавинонебезпечних регіонах.

1. Загальні причини виникнення природних небезпек.

Катастрофи природного характеру (стихійні лиха) — це спричи­нені явищами природи НС, що виникають раптово і призводять до різкого порушення нормальної життєдіяльності населення, уражен­ня і загибелі людей, знищення матеріальних цінностей (додаток 1).

Кожна природна катастрофа має свою фізичну сутність, свої, тільки їй властиві причини виникнення, руйнівні сили, характер і стадії розвитку, свої особливості впливу на навколишнє середовище. Водночас природним катастрофам властиві загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище, силь­ний психологічний вплив на людей і т. ін.

Знання причин виникнення і характеру стихійних лих дає змогу вчасно вжити заходів щодо запобігання їхнім важким наслідкам чи ослаблення руйнівної сили, згубного впливу на людей.

У багатьох випадках цьому сприятиме розумне поводження лю­дей під час стихійного лиха, конкретне вжиття заходів із ліквідації його наслідків.

У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить час­то мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетру­си, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють заги­бель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.

Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20%), на третьому % і четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.

НС, спричинені природними чинниками( стихійними лихами), класифікують за видами стихійних лих і джерелами їхнього походження Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний ха­рактер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

• тектонічні (геологічні) - (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;

• топологічні (гідрологічні) - (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;

• метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмо­сфері), до них належать спека, урагани, посуха та ін.

Структура НС , пов язаних із природними явищами

3. Правила поведінки та дія людей при землетрусах.

Насамперед необхідно запам'ятати, що головне — захиститися від уламків скла, важких предметів у будинках. Слід пам'ятати, що пожежі і промислові аварії є постійними супутниками землетрусу.

Небезпечні землетруси силою понад 5 балів, коли починають розгойдуватися люстри, падає посуд, осипається штукатурка. Від цього моменту до поштовхів, небезпечних для життя, — 5—20 с. Виходячи з цього часу, необхідно діяти швидко, але спокійно і впевнено, без паніки.

При перебуванні на першому поверсі потрібно негайно залиши­ти будинок, на другому і вище — слід зайняти безпечне місце всере­дині приміщення. Це: дверні прорізи в капітальних внутрішніх стінах, кути, утворені цими стінами. Можна укритися під балками каркаса, біля несучих колон, біля внутрішніх капітальних стін. Дітей при­кривають собою. Якщо це можливо, слід відчинити двері квартири. Найнебезпечніші місця біля засклених отворів зовнішніх стін, біля вікон, у кутових кімнатах (особливо на верхніх поверхах). Не можна користуватися ліфтом! Небезпечно користуватися сходинками і ви­хідними дверима через можливість виникнення штовханини при паніці!

Для захисту від уламків, штукатурки, скла можна укритися під столом, ліжком. Діти в школах можуть сховатися під парти. За наяв­ності вільної секунди необхідно відімкнути електропостачання, газ, загасити вогонь.

Природно, що під час землетрусу може виникнути паніка, що є причиною більшості травм. Дуже важливо не створювати штовхани­ни біля дверей, зупиняти тих, хто збирається стрибати з балконів чи вікон вище від першого поверху, не випускати з поля зору дітей.

Як тільки поштовхи припиняться, можна виходити на вулицю. Якнайшвидше слід відійти від будинків, стовпів, парканів, найкраще — на відкриту територію.

Відразу після землетрусу небезпечно запалювати вогонь. Необ­хідно відразу ж оглянути завали: чи не потребує хто-небудь допомо­ги. Однак у завалах потрібно діяти дуже обережно.

Якщо початок землетрусу застав когось на вулиці, необхідно якомога швидше відійти від будинків і споруд у напрямку площ, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок.

Якщо землетрус застав у дорозі, необхідно зупинити автомобіль (бажано на відкритому місці), відчинити дверцята і не виходити до припинення поштовхів. Водії автобусів, тролейбусів повинні відчи­нити двері, але пасажири мають залишатися на своїх місцях.

У метро під час землетрусу безпечніше, ніж нагорі. Треба пам'я­тати про те, що може згаснути світло.

Дії після землетрусу:

• оглянути себе і людей, що перебувають поруч: чи немає пора­нених; за необхідності надати першу медичну допомогу;

• перевірити водогін, газ, електромережу. Якщо є пошкодження, відімкнути відповідну лінію; витік газу перевіряють тільки за запа­хом! За його наявності слід відчинити вікна, двері, негайно залиши­ти приміщення та повідомити у відповідну службу;

• увімкнути радіо і чекати екстрених повідомлень (у квартирі бажано мати приймач, що працює на батарейках, і кишеньковий ліхта­рик);

• не знімати взуття, щоб не поранити ноги битим склом та іншими осколками;

• не спускати воду в туалеті доти, поки не перевірено каналізацію.

В осередках землетрусу працездатне населення може залучатися

до робіт із ліквідації його наслідків. Під час виконання таких робіт необхідно суворо дотримуватися правил безпеки:

• забороняється без особливої потреби ходити по завалах, захо­дити в зруйновані будинки і споруди, перебувати поблизу будинків, що загрожують обвалом;

• під час огляду внутрішніх приміщень не можна користуватися відкритим вогнем (смолоскипом, гасовими ліхтарями і т. ін.);

• перед входом до дуже задимлених чи захаращених приміщень необхідно обв'язатися мотузкою, інший кінець якої повинна трима­ти людина, яка перебуває поза приміщенням;

• під час проведення робіт у приміщеннях зі зруйнованими чи пошкодженими електромережами забороняється незахищеними ру­ками (без гумових рукавичок) доторкатися до електричних дротів і з'єднаних з ними металевих предметів, а електромережу необхідно відімкнути;

— у загазованих приміщеннях і біля них не можна палити, користуватися інструментом, що іскрить, вмикати двигуни, машини, механізми;