ЛЕКЦІЯ №15. Тема: Конституційно-правові основи державно-територіального устрою України.

План

1. Поняття та зміст державно-територіального устрою. Форми державного устрою.

2. Поняття автономії. Конституційно-правовий статус АРК.

3. Система адміністративно-територіального устрою України.

4. Державна територія України. Конституційно-правовий статус кордонів.

Сам. робота: 1.Особливості конституційно-правового статусу окремих територій та адміністративно-територіальних одиниць.

2.Особливості конституційно-правового статусу столиці України.

Основні поняття та терміни: Адміністративний устрій, система адміністративного устрою України, унітарна держава, національно- територіальна автономія, територіальна автономія, режим державного кордону

Нормативні акти:

Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141, (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2952-VI від 01.02.2011, ВВР, 2011, № 10, ст.68);

Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР.- 1990.- № 31. Ст. 429.

Закон України. «Про правонаступництво України» від 1991 р.// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 46, ст.61.

Закон України « Про державний кордон України.» від 04.11.1991 р. (Із змінами та доповненнями)

Закон України «Про статус гірських населених пунктів в України» від 1995 р.(Із змінами та доповненнями)

Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» від 1999 р.(Із змінами та доповненнями)

Основна література:

Годованець В.Р. Конституційне право України. Підручник. - К., 2001 р.

Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. - К.,2004р.

Кравченко В.В.Конституційне право України у визначеннях та схемах.-К.,2002р.

Конституційне право України. Підручник/ За ред.. Ю.М. Тодики, В.С.Журавського.-К.,2002р.

Конституційне право України. Підручник/ За ред. В.Ф. Погорілка. - К.,2002 р.

Конституційне право України. Підручник/ За ред. Колісника В.П., Барабаша Ю.Г. – Харків, 2008 р.

Орленко В.І., Орленко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник.-2011 р.

Основи конституційного права України. Підручник/ За ред. проф. В.В. Копєйчикова. - К., 1997 р.

Теліпко В.Е. Конституційне та конституційно-процесуальне право України. Підручник. - К., 2009 р.

Чушенко В.І., Заяць І.Я. Конституційне право України. Підручник. – К.,2007р.

Пит.1. Поняття та зміст державно-територіального устрою.

Під державно-територіальним устроєм розуміють політико-територіальну організацію держави, характер взаємовідносин держави в цілому та її складових. За державним устроєм держави поділяють на унітарні і федеративні.

Унітарна держава – форма державного устрою, за якого територія держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, а в деяких випадках у складі території можуть бути автономні утворення. Тобто, унітарна держава – єдине централізоване утворення, до складу якого не входять інші держави. Звідси розрізняють дві форми унітарних держав – просту і складну. У простій унітарній державі утворюються лише адміністративно-територіальні одиниці. У складній – поряд з адміністративно-територіальними одиницями, існують певні автономні територіальні утворення.

Основні риси унітарної держави:

• територія держави – єдине ціле. Вона поділяється на адміністративно-територіальні одиниці;

• діє єдина конституція;

• наявність єдиних законодавчих, виконавчих та судових органів

Залежно від ступеня централізації розрізняють централізовані, децентралізовані та відносно централізовані унітарні держави.

У централізованих унітарних державах усі ланки адміністративного поділу призначаються представниками уряду або президентом, які одноособово здійснюють управління на місцях (N: воєводи в Польщі, управителі в Болгарії).

У децентралізованій унітарній державі управління в межах адміністративно-територіальних одиниць здійснюють виборні представницькі органи або посадові особи, яких обирає населення (N: Великобританія, провінції Канади та ін.)

Відносно децентралізована унітарна держава (змішана) – це держава , в адміністративно-територіальних одиниць якої утворюються два органи: посадова особа, яка призначається як представник державної влади, і орган місцевого самоврядування – рада, яку обирає населення і яка в свою чергу обирає мера. (N: Франція). Федерація - складна форма державного устрою, яка створюється, як правило, у багатонаціональних державах; складається з державних або територіальних утворень, яким притаманна юридично визначена політична самостійність. Державні або територіальні утворення, з яких складається федерація ( штати, кантони, землі тощо), є суб`єктами федерації і мають свій власний адміністративно-територіальний поділ. Члени федерації мають свої державні символи. Разом з тим, суб`єкти федерації не мають суверенітету, не мають однобічного права виходу з федерації, а також не мають права брати участь у міжнародних відносинах. У разі порушення федеративного або власного законодавства центральна влада має право застосовувати примусові заходи до членів федерації.

Основні риси федеративної держави:

• має дві системи законодавчих, виконавчих і судових органів – федеративні органи і відповідні органи членів федерації;

• суб`єкти федерації, поряд з федеральною, мають власну конституцію;

• територія федерації складається з території її членів;

• поряд з загально федеральним громадянством існує і громадянство його членів;

Конфедерація – форма державного устрою, за якого держави, що утворюють конфедерацію, повністю зберігають свою незалежність. Тобто, це союз держав для досягнення певних цілей. Основою конфедерації є договір, тому конфедерація – міжнародний інститут. У даний час конфедерацій не існує. Остання – Сенегабія (об`єднання Сенегалу і Габії) проіснувало 8 років і була розпущена в 1989 р. В минулому конфедеративними утвореннями були: Союз Штатів Північної Америки (1776-1787рр.), Союз кантонів Швейцарії (1648-1798рр.), Швейцарський союз (1815-1848рр.), Союз німецьких військ (1815-1866рр.), Сполучені Нідерланди (1959р.).

Основні риси конфедерації:

• кожний член конфедерації зберігає власний суверенітет;

• немає єдиної території;

• немає загально конфедеративного громадянства;

• немає єдиної податкової системи, єдиних Збройних сил;

• бюджет складається з відрахувань, які роблять члени союзу;

• члени конфедерації зберігають за собою право сецесії, тобто право вільного виходу з союзу;

• конфедерація створює центральні органи з повноваженнями, якими вони наділяються членами конфедерації. Рішення цих органів приймаються і реалізуються лише за наявності згоди всіх членів конфедерації. За кожним із членів конфедерації зберігається право нуліфікації – право скасовувати акти центральних органів конфедерації на своїй території.