Конспект лекції

Тема : „Травматизм і професійні захворювання. Основні

причини травматизму.

Види, характеристика та порядок розслідування

нещасних випадків. ”

План

1. Загальні відомості про нещасні випадки, травматизм і професійні захворювання.

2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності.

3. Види та характеристика нещасних випадків.

4. Порядок розслідування нещасних випадків.

Сучасне виробництво, в якому взаємодіють машини, механізми, технологічні процеси й люди, на жаль, не може бути цілком безпечним і нешкідливим.

Нещасний випадок на виробництві – це подія, що викликала раптове погіршання стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника.

Травма – це пошкодження тіла, організму людини або погіршення стану здоров’я працівника, викликане дією факторів середовища.

Травматизм – це сукупність травм у певних груп населення за певний період часу.

Види травматизму:

• виробничий;

• невиробничий (побутовий, транспортний, спортивний та інший)

Професійні захворювання – це захворювання, викликані тривалою або постійною дією на організм людини шкідливих речовин і умов праці.

Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності

Причини виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяють на такі основні групи:

• організаційно-технічні;

• санітарно-гігієнічні;

• психофізіологічні;

• економічні.

Організаційно-технічні причини:

• відсутність або неякісне проведення навчання та інструктажів з питань охорони праці;

• порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;

• недостатній контроль за виконанням робіт або його відсутність;

• порушення технологічного процесу, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту;

• недосконалість або відсутність технічних засобів безпеки;

• недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;

• невиконання заходів щодо охорони праці;

• недосконалість технологічних процесів;

• конструктивні недоліки устаткування, тощо.

Санітарно-гігієнічні причини:

• підвищений (вище гранично допустимої концентрації) вміст у повітрі робочих приміщень шкідливих речовин;

• підвищений рівень шуму, вібрації;

• недостатнє освітлення робочих місць;

• незадовільні мікрокліматичні умови;

• наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень;

• порушення правил особистої гігієни, тощо.

Психофізіологічні причини:

• монотонність праці;

• помилкові дії працівника внаслідок втоми, через надмірну важкість виконуваної роботи;

• напруженість роботи;

• необережність;

• незадоволення роботою;

• несприятливий психофізіологічний клімат у колективі;

• алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

• незадовільні фізичні дані або стан здоров’я, тощо.

Економічні причини:

• низький заробіток;

• порушення економічних методів стимулювання праці й ін.

Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.

Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій.