
- •Завдання для самостійної роботи – 36 годин
- •Тема 1. Предмет і завдання, методи дослідження методики навчання природознавства. Основні етапи розвитку методики викладання природознавства і сільськогосподарської праці в школі – 5 годин (4 бали).
- •Викладання природознавства в початкових класах протягом хvііі-хХст.
- •Тема 2. Матеріально-технічне оснащення курсу природознавства – 5 години (5 балів).
- •Тема 3. Форми організації процесу навчання природознавства – 12 годин (8 балів).
- •Лісова бригада
- •Тема 4. Особливості викладання природознавства в сільській малокомплектній школі – 5 годин (5 балів)
- •Примірна схема плану-конспекту уроку з природознавства в малокомплектній школі
- •Тема 5. Шляхи підвищення якості навчально-виховного процесу – 9 годин (8 балів)
- •Література до курсу (основна)
- •Додаткова література
- •Література
- •Приклад виконання завдання
- •Типи уроків з природознавства
- •Макроструктура комбінованого уроку
- •Макроструктура уроку засвоєння нових знань (вступний урок)
- •Визначення триєдиної мети уроку та її складових аспектів
- •Наводимо можливі варіанти формулювання триєдиної мети уроку:
Визначення триєдиної мети уроку та її складових аспектів
Вихідна ідея (єдність навчання, виховання і розвитку) сучасного уроку сформувалась в результаті тривалого розвитку вітчизняної теорії навчання і виховання, а також творчих досягнень педагогічних колективів та систем освіти. Вона є центральною ідеєю побудови будь-якого уроку, незалежно від його призначення та приналежності. У відповідності з цією ідеєю повинен конструюватися і проводитися кожний урок. У ній знаходить своє відображення логіка сучасної теорії навчання і соціальне замовлення суспільства системі освіти. Освітній аспект пов'язаний з розширенням об'єму інформації, розвиваючий – зі структурним ускладненням змісту, що засвоюється, виховний – з формуванням відносин. Можливість реалізації єдності даних функцій повинна бути закладена як у змісті, так і в методах, за допомогою яких в процесі навчання передається зміст освіти.
Загальною функцією уроку є цілісне формування й розвиток особистості школяра на основі розвиваючого і виховуючого навчання, а саме: озброєння учнів глибокими і усвідомленими знаннями, використання цього процесу для всебічного розвитку особистості; навчання учнів діяльності з оволодіння знаннями; формування мотивів учіння, постійне самовдосконалення, самонавчання, самовиховання; ефективний вплив уроку на розумовий розвиток учнів; виховання вольових якостей, мотивів і досвіду поведінки; формування моральної основи особистості, орієнтованої на загальнолюдські цінності; виховання культури почуттів і т. ін.
Структурування будь-якого уроку розпочинається з усвідомлення і правильного, чіткого визначення мети – чого учитель хоче досягти; потім забезпечення засобів – що допоможе вчителеві в досягненні мети, а вже потім визначення способу – як учитель буде діяти, щоб мета була досягнута.
Мета – це прогнозований, завчасно запланований результат діяльності, спрямованої на перетворення якогось об’єкта. В педагогічній діяльності об’єктом перетворення є діяльність учня, а результатом – рівень освіченості, розвитку і вихованості учня. Мета уроку випливає із загальних цілей виховання особистості в суспільстві і тих задач, які воно ставить на кожному етапі свого розвитку перед школою. В цьому плані мета уроку включає, з одного боку, передбачення можливих результатів, які закладені в даній ситуації навчально-виховного процесу, а з іншого, - програму дій вчителя й учнів, спрямовану на отримання бажаного результату. Мета уроку в сучасній школі повинна відзначатися конкретністю, чіткістю, логічністю, трансформацією в конкретні дидактичні завдання. Виходячи з цього, мета уроку має триєдиний характер і складається з трьох взаємопов’язаних, взаємодіючих аспектів: пізнавального, розвиваючого і виховного. Ці аспекти мети пов'язують і підпорядковують всі сторони, компоненти, структурні елементи уроку, визначаючи успішну реалізацію його основної функції. Цільові зв'язки уроку, таким чином, носять системоутворюючий характер.
Триєдина мета уроку досягається за допомогою розв'язання цілої низки навчально-виховних завдань, на які вона розпадається. Ці завдання ставляться і розв’язуються на кожному навчально-виховному моменті уроку, відповідно до педагогічної обстановки, і є межею досягнення триєдиної дидактичної мети. Освітні завдання полягають в удосконаленні змісту освіти: засвоєнні знань і способів діяльності; засвоєнні досвіду здійснення типових дій; засвоєнню досвіду творчої діяльності. Розвиваючі завдання передбачають розвиток психологічних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам'яті) і стану особистості (відчуттів, уявлень, емоцій, піднесення, індивідуальних особливостей, волі, вольових якостей, потреб, формування характеру). Виховні завдання визначають формування системи моральних ставлень особистості до світу, суспільства, рідного краю, культури, мови, людей, результатів діяльності, самого себе, здійснюючи виховання в різних напрямах.
Пізнавальний аспект триєдиної мети є основним і визначальним аспектом і передбачає формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Освітні цілі уроку часто ставляться в дуже загальному вигляді. Однак, до кінця уроку важко досягти того, щоб учні сприйняли, осмислили новий матеріал, узагальнили, систематизували і навчилися його застосовувати на практиці в нестандартних умовах. Тому, на думку В.Ф.Паламарчук, «...доцільно при плануванні освітньої мети уроку вказувати, якого рівня якості знань, умінь та навичок учням пропонується досягти на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого» [Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. - М., 1987].
На думку Л.В.Занкова, розвиваючий аспект триєдиної мети – найбільш складний для вчителя, при плануванні якого він завжди зустрічається з труднощами. Часто вчитель намагається формувати новий розвиваючий аспект мети до кожного уроку, забуваючи що розвиток дитини відбувається значно повільніше, ніж процес її навчання й виховання, що самостійність розвитку досить відносна і здійснюється він в значній мірі як результат правильно організованого навчання і виховання. Звідси випливає, що один і той же розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований для триєдиних цілей декількох уроків, а іноді й для уроків певної теми. Інша причина труднощів полягає в недостатніх знаннях учителя тих галузей педагогіки й особливо психології, які пов'язані зі структурою особистості, тих її сфер, які потрібно розвивати.
Розвиваючий аспект спрямований на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного і творчого мислення), імажинативної (уява), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання – самоконтроль, самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності. Як бачимо, розвиваючий аспект триєдиної мети уроку досить складний, і його не можна зводити тільки до розвитку мислення на уроці.
Виховний аспект триєдиної мети уроку, за твердженням О.Я.Савченко, повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їхній взаємодії для здійснення формування і розвитку моральних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості школяра. Він повинен бути спрямований на виховання правильного ставлення до загальнолюдських цінностей, почуття громадянського обов'язку у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу. Якщо в процесі навчання вчитель постійно залучає учнів до активної пізнавальної діяльності, пропонує їм самостійно розв'язувати проблеми, вчить наполегливості в досягненні мети, вмінню відстоювати свої погляди, створює в класі творчу атмосферу, то таке навчання звичайно буде виховуючим. Виховний вплив на особистість школяра здійснюється також через систему відносин, що складаються на уроці [Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: «Магістр-8», 1997. - 256 с.]. Таким чином, використовуючи зміст виховного аспекту мети уроку, вчитель може закласти і розвивати основи для формування моральних відносин, які будуть поглиблюватися у школярів у їхньому спілкуванні з навколишнім світом.