2. Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції
Інтеграційні процеси відбуваються з неоднаковою глибиною й інтенсивністю в різних регіональних угрупованнях. Це залежить від загального рівня розвитку країн регіону і рівня поглиблення територіального поділу праці між ними.
Фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції
Розвиток виробничих сил |
|
необхідний достатньо високий рівень розвитку виробничих сил |
|
|
|
Поглиблення МПП |
|
спеціалізація і кооперування країн сприяють їх об’єднанню |
|
|
|
Міжнародна торгівля |
|
сприяє встановленню тісних зв’язків між країнами |
|
|
|
НТР |
|
створює умови для більш тісних взаємозв’язків країн |
|
|
|
Соціально-економічна однорідність національних господарств |
|
об’єднуватись можуть країни з подібними соціально-економічними ознаками |
|
|
|
Близькі рівні економічного розвитку груп країн |
|
об’єднуватись можуть країни з близькими рівнями економічного розвитку |
|
|
|
Тривалий період співробітництва |
|
забезпечує тісні економічні зв’язки |
|
|
|
Спільні кордони і умови розвитку |
|
інтеграційні об’єднання мають бути компактними |
|
|
|
Спільність культурних і історичних традицій |
|
|
|
|
|
Цілеспрямована діяльність державних органів, партійних і соціальних груп і навіть окремих осіб |
|
|
Головні учасники і організатори інтеграційного процесу:
- держави;
- ТНК;
- громадські організації;
- партії;
- групи населення;
- окремі особи.
Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції.
1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.
2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.
3. Забезпечення економічної і політичної консолідації та міжнародної економічної і воєнної безпеки.
4. Забезпечення робочою силою.
5. Вирішення соціально-економічних проблем на колективній основі.
6. Насичення ринку товарами.
Міжнародна економічна інтеграція – це об’єктивний, усвідомлений, спрямований процес зближення, взаємопристосування, зрощування національних господарських систем, який володіє потенціалом саморегулювання і саморозвитку і в основі якого – економічний інтерес самостійних суб’єктів і міжнародний поділ праці.
3. Етапи розвитку і форми міжнародної економічної інтеграції
БЛЕС – 1948 |
|
Бельгійсько-Люксембургський економічний союз |
РЕВ – 1949 |
|
Рада економічної взаємодопомоги |
|
|
|
ЄОВС – 1952 |
|
Європейське об’єднання вугілля та сталі |
Євратом – 1957 |
|
Європейське співтовариство з атомної енергії |
ЄЕС – 1957 |
|
Європейське економічне співтовариство |
Бенілюкс – 1958 |
|
Митно-економічний союз Бельгії, Нідерландів, Люксембургу |
|
|
|
Європейське співтовариство – 1967 |
|
|
ЦАОР – 1960 |
|
Центрально-американський спільний ринок |
ЕАВТ – 1960 |
|
Європейська асоціація вільної торгівлі |
ЛАВТ – 1960 |
|
Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі |
АСЕАН – 1967 |
|
Асоціація країн Південно-Східної Азії |
ЮДЕАК – 1964 |
|
Митна економічна спілка Центральної Африки |
|
|
|
ЄКОВАС – 1975 |
|
Економічна співдружність держав Західної Америки |
КАРІКОМ – 1973 |
|
Карибське співтовариство |
|
|
|
РСАДПЗ – 1981 |
|
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки |
СААРК – 1985 |
|
Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії |
АТЕС – 1989 |
|
Азіатсько-Тихоокеанське співробітництво |
|
|
|
ЄС – 1993 |
|
Європейський Союз |
СЕВТ – 1991 |
|
Східно-Європейська вільна торгівля |
ЕС СНД – 1993 |
|
Економічний Союз СНД |
ЦСЄФТА – 1993 |
|
Центрально-Європейська асоціація вільної торгівлі |
ЧЕС – 1993 |
|
Чорноморське економічне співтовариство |
НАФТА – 1994 |
|
Північно-американська асоціація вільної торгівлі |
МЕРКОСУР - 1995 |
|
Спільний ринок країн Південного конусу |
За ступенем інтегрованості виокремлюють такі регіональні інтеграційні об'єднання країн: Зона преференційної торгівлі, Вільний торговельний простір (або зона вільної торгівлі), Митний союз, Спільний ринок, Економічний союз.